13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 127/4581/23
провадження № 51- 536 ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою про перегляд зазначених судових рішень стосовно ОСОБА_5 та з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Своє клопотання обґрунтовує тим, що у судовому засіданні 04 листопада 2024 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину зазначеної ухвали Вінницького апеляційного суду. Вказує, що повний текст цієї ухвали ним було отримано 11 листопада 2024 року, що, на думку захисника, є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів, перевіривши доводи клопотання та наявну в Суді копію оскаржуваної ухвали апеляційного суду, дійшла висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження слід відмовити, а касаційну скаргу повернути з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.116 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Згідно з ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Таким чином, згідно з указаними положеннями кримінального процесуального закону, обчислення строку на касаційне оскарження здійснюється саме з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Оскаржувана ухвала Вінницького апеляційного суду була постановлена
04 листопада 2024 року та з її змісту вбачається, що захисник ОСОБА_4 був присутнім в судовому засіданні апеляційного суду, а відтак, тримісячний строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення для нього необхідно обчислювати саме з наступного дня після проголошення апеляційним судом оскаржуваного рішення (навіть якщо була проголошена лише його резолютивна частина), тобто з 05 листопада 2024 року, адже виключення з цього правила передбачене лише для засудженого, який тримається під вартою.
Тому доводи захисника про те, що отримання ним повного тексту оскаржуваної ухвали апеляційного суду 11 листопада 2024 року є підставою для поновлення йому строку на касаційне оскарження, не ґрунтуються на вимогах закону.
В цьому випадку строк на касаційне оскарження для захисника ОСОБА_4 обчислюється за загальним правилом, й останнім днем цього строку, з урахуванням положень ч. 5 ст. 115 КПК, було 05 лютого 2025 року.
Касаційну скаргу до Верховного Суду ОСОБА_4 подав 07 лютого 2025 року (згідно даних «Укрпошта» на конверті), тобто поза межами визначеного процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами потрібно розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути належно підтверджені скаржником.
При цьому колегія суддів враховує, що передбачений чинним КПК тримісячний строк на касаційне оскарження є досить тривалим й надає суб'єкту оскарження достатньо часу, щоб визначитися з тим, чи буде він оскаржувати певне судове рішення, а також для здійснення згідно з вимогами цього Кодексу необхідних дій для такого оскарження.
Зазначені захисником причини пропуску строку на касаційне оскарження вказаної вище ухвали апеляційного суду колегія суддів не може визнати поважними, адже повний текст оскаржуваної ухвали, як зазначає сам захисник, був ним отриманий фактично через шість днів після проголошення апеляційним судом вступної та резолютивної частини цієї ухвали.
Таким чином, захисник не був позбавлений можливості протягом встановленого законом тримісячного строку на касаційне оскарження подати касаційну скаргу.
На думку Суду, зі змісту наведених у клопотанні доводів щодо пропуску строку касаційного оскарження не вбачається обґрунтованих підстав для поновлення скаржнику цього строку, оскільки ним не вказано переконливих обґрунтувань на підтвердження доводів про неспроможність подати касаційну скаргу вчасно.
Інших поважних причин пропуску строку, які б позбавили ОСОБА_4 реальної можливості у порядку та строки, передбачені законом, реалізувати своє право на подання касаційної скарги, у скарзі не наведено.
Згідно з положеннями п.3 ч.3 ст.429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2024 року та ухвали Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , а його касаційну скаргу повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3