13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 607/20626/23
провадження № 61-9482св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Тернопільська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , Тернопільської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2024 року у складі судді Позняка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2024 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Гірського Б. О., Храпака Н. М.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним проведенням обшуку.
2. Позов обґрунтовано тим, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження № 12023211040000080.
3. В межах даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 07 червня 2023 року було проведено обшук його житла.
4. З процесуальних документів, які наявні у матеріалах кримінального провадження, вбачається, що кримінальне провадження розпочате саме відносно ОСОБА_1 та він перебуває у процесуальному статусі підозрюваного.
5. Заявник вказував, що обшук було проведено незаконно, оскільки не було жодних підстав для подання слідчим клопотання про проведення обшуку, погодження даного клопотання прокурором.
6. Ухвала слідчого судді не містить ані мотивів прийняття до уваги аргументів викладених у клопотанні, ані мотивів її прийняття, більше того зміст мотивувальної частини дублюється із змістом клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, яке подано стороною обвинувачення.
7. Також під час проведення обшуку було допущено порушення норм чинного законодавства, зокрема, йому не була надана можливість одержати правову допомогу адвоката, не була надана копія ухвали про дозвіл на проведення обшуку (відповідно до статті 236 КПК України), в порушення статей 234, 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
8. Зазначав, що під час проведення обшуку у нього було вилучено мобільний телефон «Fly IQ451», три банківські картки, хімічний посуд та реактиви, інше майно. Це майно досі не повернуто, не відомо про місце його зберігання. Не було вручено другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей особі (відповідно до частини дев'ятої статті 236 КПК України).
9. Вказував, що особи, які проводили обшук, не представились, що унеможливило з'ясувати, чи вказана дана особа в ухвалі про дозвіл на обшук та чи має вона повноваження. Під час проведення обшуку поліція не намагалась потрапити у його житло мирним шляхом, одразу вибили двері, повалили на підлогу і примусили протягом тривалого часу лежати на підлозі з руками за головою незважаючи на те, він не чинив супротиву та не був озброєний.
10. Внаслідок незаконного проведення обшуку йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних та фізичних стражданнях, які внесли негативні зміни у його життя, погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, а також інших негативних наслідків морального характеру. Представники органу досудового розслідування, здійснюючи обшук, проявили неповагу до його гідності. Він був змушений змінити організацію свого життя з метою знаходження часу та можливостей для тривалого захисту порушеного права шляхом неодноразових звернень за захистом своїх прав до суду, скаргами до вищестоящих органів, зверненням за правовою допомогою до адвоката.
11. Про проведення обшуку його майна стало відомо його сусідам, знайомим, друзям та членам сім'ї та іншим родичам, його авторитет як добропорядного та чесного громадянина серед мешканців будинку та району за місцем проживання було підірвано. Він змушений був постійно виправдовуватись щодо своєї невинуватості, що принижувало його честь та гідність. Він досі стикається із труднощами у відновлені соціальних контактів та налагодженні нових. Тривала нервова напруга призвела до негативних змін у здоров'ї та самопочутті: часті головні болі, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, замикання в собі, фіксованість на негативних переживаннях, невпевненість у собі, нічні жахіття. Постійні думки про психотравмуючі події, викликані неправомірними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, призвели до погіршення психічно-емоційного стану та затяжної депресії.
12. Вказував, що він втратив довіру у моральність, добропорядність, чесність правоохоронних органів та справедливість правосуддя. Внаслідок незаконного проведення обшуку у нього сформувалась недовіра до державних правоохоронних структур та суду, закріпилося тривожне очікування чергової дискредитації з їх боку, постало зруйнованим усвідомлення своєї правової захищеності, що перешкоджає його подальшій активній соціальній реалізації як людини. Він працює програмістом - фрілансером та внаслідок заподіяної моральної шкоди незаконним обшуком та незаконними діями працівників поліції під час обшуку у нього розпочалась депресія, через яку він вже протягом чотирьох місяців не може працювати та позбавлений доходу. У зв'язку із завданою моральною шкодою він проходив курс лікування депресії, що підтверджується доданими копіями медичних документів.
13. Враховуючи викладене просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним проведенням обшуку та обмеженням права власності, та стягнути на його користь 11 053,50 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, позов задоволено частково.
15. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
16. В іншій частині позову відмовлено.
17. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що неправомірними діями органу досудового розслідування, а саме обшуком житла ОСОБА_2 , вилученням та арештом його майна останньому було завдано моральної шкоди.
18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, суди виходили із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів розміру такої шкоди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 , Тернопільської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Національної поліції України в Тернопільській області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та змінити рішення місцевого суду в частині стягнення моральної шкоди з 30 000 грн до 1 000 000 грн.
24. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не визначили розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, з урахуванням обставин справи.
26. У касаційній скарзі Тернопільська обласна прокуратура, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
27. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/2004/18, від 30 січня 2019 року у справі № 234/19443/16-ц, від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, від 23 січня 2020 року у справі № 580/1617/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
28. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні, тому висновки судів про те, що ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду та наявності підстав для її відшкодування є помилковими.
29. Крім того, судами не враховано, що вимоги про визнання незаконними дій органів досудового розслідування у кримінальних провадженнях мають вирішуватись за правилами КПК України, при цьому, під слідством та судом ОСОБА_1 не перебував, тому суди помилково застосували під час розгляду справи положення статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
30. Посилається також на те, що судами не зазначався обґрунтований розрахунок моральної шкоди та конкретний період, за який нараховано моральну шкоду.
31. У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
32. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 641/2328/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
33. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що сам факт наявності досудового розслідування у кримінальному провадженні не є доказом спричинення позивачу моральної шкоди та підставою для її відшкодування.
34. Крім того, в ході кримінального провадження не встановлено жодного факту протиправної чи незаконної дії чи бездіяльності зі сторони органу досудового розслідування.
35. Позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
36. У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області від Державної казначейської служби України, у якому просила суд врахувати вказаний відзив та задовольнити касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
37. 03 січня 2023 року заступник начальника УБН в Тернопільській області звернувся із рапортом до начальника, в якому повідомив, що громадянин ОСОБА_1 спільно з невстановленими особами за попередньою змовою займається незаконним виготовленням та збутом психотропних речовин на території міста Тернополя.
38. На підставі вказаного рапорту були внесені відомості в ЄРДР за № 12023211040000080 від 05 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, за фактом того, що в ході виконання службових обов'язків працівниками УБН в Тернопільській області ДБН НП України встановлено, що громадянин «Д» спільно із невстановленими особами за попередньою змовою займаються незаконним збутом психотропних речовин на території м. Тернопіль.
39. 09 січня 2023 року слідчий дав доручення начальнику УБН в Тернопільській області про встановлення осіб, причетних до вчинення злочину, та ініціювання рапорту на проведення негласних слідчих розшукових дій.
40. Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС УБН в Тернопільській області ДБН НПУ від 08 травня 2023 року в ході проведення негласних розшукових слідчих дій було встановлено, що збутом психотропної речовини «амфетамін» займається громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана особа отримує через відділення «Нова пошта» великі розміри психотропної речовини - амфетамін, який в подальшому збуває за грошові кошти.
41. Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2023 року у справі №607/8740/23 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником якої є ОСОБА_3 , з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин, пристроїв для куріння, мобільних телефонів та сім-карток операторів мобільного зв'язку, записок та записників, банківських карток, поліетиленових пакетів на застібку, які використовувалися в момент вчинення злочинів, а також інших носіїв з відомостями про злочинну діяльність ОСОБА_1
42. 07 червня 2023 року було проведено обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено телефон позивача, хімічні та органічні речовини та посуду.
43. Судом досліджено відеозапис проведеного обшуку, на якому зафіксовано, як працівники поліції проникли в квартиру для проведення обшуку шляхом зламування дверей (08:52). ОСОБА_1 , який був в себе в квартирі без одягу, було повалено на підлогу та дано команду руки завести за голову. В такому положенні ОСОБА_1 перебував близько 5-ти хвилин. Обшук проводився близько трьох годин.
44. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2023 року у справі № 607/10446/23 накладено арешт на тимчасово вилучене під час обшуку у позивача майно, окрім мобільного телефону, банківських карток та сім карток.
45. В рамках кримінального провадження слідчим призначалося ряд експертиз, які не виявили у вилучених під час обшуку предметах та речовинах наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів.
46. Постановою слідчого СВ Тернопільського РУ ГУНП в Тернопільській області від 30 жовтня 2023 року кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
47. ОСОБА_1 звертався до Тернопільської обласної прокуратури із скаргою від 12 жовтня 2023 року, в якій просив ініціювати скасування арешту та повернення його майна, дотримання розумних строків досудового розслідування та відшкодування шкоди.
48. Відповідно до інформації лікаря ОСОБА_4 ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року звертався до неї з приводу пригніченого настроюю та порушення сну, та в нього діагностовано легкий депресивний епізод (т. 1, а. с. 14), виписано рецепт на лікарські засоби (т. 1, а. с. 14, 16).
Позиція Верховного Суду
49. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
50. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
51. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
52. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
53. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
54. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
55. Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
56. Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
57. Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
58. Підстави, особливості та порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу досудового розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
59. Відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
60. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
61. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (частина друга зазначеної статті).
62. Таким чином, цивільним законодавством України встановлено вичерпний перелік актів правоохоронних органів та суду, незаконність яких може призвести до виникнення деліктного зобов'язання у спірних правовідносинах.
63. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, у тому числі, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
64. Положеннями статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що громадянинові відшкодовується (повертається), в тому числі й моральна шкода.
65. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частина п'ята та шоста статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
66. Судами встановлено, що слідчим РУП ГУНП в Тернопільській області здійснювалося досудове розслідування, внесене в ЄРДР за № 12023211040000080 від 05 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, за фактом того, що в ході виконання службових обов'язків працівниками УБН в Тернопільській області ДБН НП України встановлено, що громадянин «Д» (із змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що це ОСОБА_1 ), спільно із невстановленими особами за попередньою змовою займаються незаконним збутом психотропних речовин на території м. Тернополя.
67. В рамках вказаного кримінального провадження проводилися негласні слідчі розшукові дії, обшук, вилучення та арешт майна, яке належить позивачу ОСОБА_1 .
68. Наведене підтверджується також ухвалою про проведення обшуку від 16 травня 2023 року у справі № 607/8740/23 та ухвалою про накладення арешту на майно від 13 червня 2023 року у справі № 607/10446/23.
69. За наслідками розслідування кримінального провадження № 12023211040000080 підозру жодній особі не пред'явлено, а кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, що підтверджується постановою слідчого СВ Тернопільського РУ ГУНП в Тернопільській області від 30 жовтня 2023 року.
70. Стала судова практика свідчить про те, що закриття кримінального провадження щодо фізичної особи з реабілітуючих підстав є підтвердженням незаконності дій органів досудового розслідування, які в судовому порядку додатково не потрібно такими визнавати, та надає право фізичній особі на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбаченому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15 (провадження № 14-342цс18), від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19), від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) та інші).
71. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито з реабілітуючи підстав, що підтверджує незаконність дій органів досудового розслідування та суду, а саме проведення обшуку, вилучення та арешт майна, тому додатково визнавати їх незаконними немає необхідності.
72. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі (постанова Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17).
73. Судами встановлено, що з наявного в матеріалах справи відеозапису обшуку, зокрема способу його проведення, вбачається, що він був здійснений із залученням працівників спеціального підрозділу поліції «КОРД», вдягнених у балаклави та озброєних автоматами, із пошкодженням приватного майна (виламані двері). При цьому колегія суддів вважає, що сам обшук проведений із вжиттям надмірних заходів, а саме - повалення позивача без одягу на підлогу із заведенням його рук за спину, знерухомлення та утримування його в такому положенні певний проміжок часу, без належних підстав, оскільки ОСОБА_1 не чинив опір та не створював загрози.
74. Крім того, судами також вказано, що під час проведення обшуку залучалася велика кількість людей - поняті, працівники поліції, сестра позивача. Про проведення обшуку стало відомо його сусідам, знайомим, друзям, членам сім'ї та іншим родичам.
75. Разом із тим, вилучивши під час обшуку помешкання ОСОБА_1 ряд речових доказів, зокрема, невідомі речовини та рідину, провівши десятки судових експертиз, слідчим 30 жовтня 2023 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження, оскільки згідно висновків експертів вилучені речовини та рідина не відносяться до наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів.
76. При цьому, як вбачається із вказаної постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 30 жовтня 2023 року, до збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів причетний громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також у ній зазначено, що не встановлено сам факт вчинення особою (тобто ОСОБА_1 ) діяння, яке було розцінене як кримінальне правопорушення, а тому прийшов до висновку, що відсутня подія кримінального правопорушення.
77. Також судами правомірно враховано, що з матеріалів кримінального провадження, які долучені до даної цивільної справи, не вбачається вчинення органом досудового розслідування будь-яких процесуальних дій щодо виявлення інших осіб, які, за версією слідства, окрім ОСОБА_1 , також могли бути причетними до незаконного збуту психотропних речовин разом з ОСОБА_1 .
78. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що неправомірними діями органу досудового розслідування, а саме обшуком житла ОСОБА_2 , вилученням та арештом його майна останньому було завдано моральної шкоди.
79. Доводи ОСОБА_1 в касаційній скарзі про те, що суди неналежним чином визначили розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, відхиляються колегією суддів, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення. При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди, суди керувались принципами розумності, справедливості та співмірності.
80. Також відхиляються колегією суддів доводи ОСОБА_1 про не врахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених фактичних обставин, не суперечать висновкам, викладеним у наведеній постанові.
81. Доводи Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
82. Посилання Тернопільської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на те, що позивач не довів завдання йому моральної шкоди, є необґрунтованими, оскільки сам по собі факт закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав є доказом незаконності дій органів досудового розслідування, які додатково не підлягають визнанню незаконними у судовому порядку. Таким чином, відсутні підстави для встановлення дій органу досудового розслідування незаконними в порядку КПК України для наявності підстав відшкодування моральної шкоди, завданою позивачу.
83. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
84. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
85. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
86. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
87. Касаційні скарги ОСОБА_1 , Тернопільської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Тернопільській областізалишити без задоволення.
88. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян