13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 216/1551/20
провадження № 61-1457ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклуваннявиконавчого комітетуЦентрально-Міської районної у місті ради, про поновлення прав дитинина користування житлом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поновлення прав дитинина користування житлом.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року застосовано до представників позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 захід процесуального примусу у виді попередження.
Попереджено представників позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4. про недопустимість поведінки, якою порушується порядок у судовому засіданні.
Роз'яснено, що в разі повторного порушення порядку в судовому засіданні до вказаних представників буде застосовано передбачений пунктом 2 частини першої статті 144 ЦПК України захід процесуального примусу у виді видалення їх із залу судового засідання.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року повернуто.
30 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року у вказаній справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Щодо оскарження ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ухвала Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року не була предметом апеляційного перегляду по суті, на предмет законності не перевірялася, ця ухвала не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити.
Стосовно оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 в зазначеній частині мотивована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заявник, зокрема, вказує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, порушив імперативні вимоги до рішень суду, які повинні ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними та обґрунтованими.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які подаються апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Ухвала щодо застосування заходів процесуального примусуу виді попередження не є ухвалою, яка оскаржується окремо від рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що частина перша статті 353 ЦПК не містить у своєму переліку ухвали про застосування заходів процесуального примусу у виді попередження.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що ухвала суду першої інстанції про застосування заходів процесуального примусу у виді попередження не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року слід відмовити, оскільки скарга в цій частині є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені у скарзі доводи висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклуваннявиконавчого комітетуЦентрально-Міської районної у місті ради, про поновлення прав дитинина користування житлом.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко