Ухвала
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 278/1881/22
провадження № 61-1747ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Кирилюка Віталія Леонідовича як представника ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області, ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Житомирської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно ,
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48069858 від 02.08.2019 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області Годзем Є. І. про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи»;
витребувати належний ОСОБА_2 на праві приватної власності вказаний житловий будинок із незаконного володіння ОСОБА_1 ;
поновити ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 шляхом скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення запису про реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_2
Житомирський районний суд Житомирської області рішенням від 13 грудня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48069858 від 02.08.2019 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області Годзем Є. І. про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи».
Витребував належний ОСОБА_2 на праві приватної власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_1 .
В решті позову відмовив.
Житомирський районний суд Житомирської області додатковим рішенням від 15 січня 2024 року стягнув з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 827,00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 4 666,67 грн. Стягнув з КП «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 827,00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 4 666,67 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 827,00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 4 666,67 грн.
Житомирський апеляційний суд постановою від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнив частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про витребування житлового будинку із незаконного володіння ОСОБА_1 змінив, виклав мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року в частині вимог до ОСОБА_4 залишив без змін.
10 лютого 2025 року адвокат Кирилюк В. Л. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 червня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
У касаційній скарзі адвокат Кирилюк В. Л. як представник ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що в судовому засіданні апеляційного суду 06 червня 2024 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення. Оскаржувану постанову Житомирського апеляційного суду від 06 червня 2024 року ОСОБА_1 не отримував, а отримав її лише 22 січня 2025 року, коли його представник - адвокат Кирилюк В. Л. ознайомився з матеріалами справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Крім цього, представник заявника вказує, що попередній представник Болейка О. Д., який представляв його інтереси в суді апеляційної інстанції, надалі фактично самоусунувся від надання йому правової допомоги, не вчиняв жодних необхідних дій щодо належного отримання оскаржуваного судового рішення, не повідомляв ОСОБА_1 про наявність повного тексту постанови апеляційного суду та про необхідність самостійного отримання судового рішення, не надавав ОСОБА_1 повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду тощо. В свою чергу, ОСОБА_1 не має юридичної освіти, спеціальних знань у сфері права, відтак, не мав відповідних знань щодо строків складання повного тексту судових рішень, порядку їх отримання, строків та порядку касаційного оскарження судових рішень. Ураховуючи наведене, представник заявника вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причини та просить його поновити.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З даних Реєстру встановлено, що повний текст постанови Житомирського апеляційного суду від 06 червня 2024 року складено 10 червня 2024 року, Житомирський апеляційний суд надіслав вказану постанову до Реєстру для оприлюднення - 11 червня 2024, надання загального доступу забезпечено - 11 червня 2024 року.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак заявником не надано доказів вручення/не вручення йому копії оскаржуваного судового рішення та порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України.
У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, то в цьому випадку для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених підстав.
Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявнику необхідно направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку, а також надати відповідні докази отримання/неотримання ним копії повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду від 06 червня 2024 року, зокрема в вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли заявнику направлена/ненаправлена та вручена/невручена копія оскаржуваного судового рішення. А також надати докази отримання указаного судового рішення вперше саме 22 січня 2025 року.
Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України представником заявника в касаційній скарзі не зазначено третіх осіб у справі, а саме: Службу у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації та Службу у справах дітей Житомирської міської ради з місцем їх знаходження.
Отже, представнику заявника необхідно надати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Позовну заяву подано у 2023 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову в частині оскаржуваної заявником вимоги майнового характеру (вартість спірного житлового будинку станом на дату подання позову до суду), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскаржуваної вимоги майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.
Оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 969,60 грн, то ОСОБА_1 у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.
Також суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Кирилюка Віталія Леонідовича як представника ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 червня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев