13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 509/5021/23
провадження № 61-1672ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Ільченко Катерина Романівна, на постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20 000,00 грн, щомісячно, що підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дати пред'явлення позову і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 20 000,00 грн, щомісячно, що підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дати пред'явлення позову і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 20 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з дати пред'явлення позову до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
01 серпня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 16 000,00 грн, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 16 000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн, щомісячно, починаючи з 25 серпня 2023 року і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішив питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовив. Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустив до негайного виконання.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 19 грудня 2024 рокуапеляційну скаргу задовольнивчастково.
Змінив рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року, виклав абзаци перший-третій його резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 25.08.2023 року і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
В іншій частині судове рішення залишив без змін.
У січні 2025 року адвокат Ільченко К. Р., діючи в інтересах ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені представником заявника обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Достатніх аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства, заявником не наведено. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та фактично підтверджує незгоду особи, яка її подала, з оскаржуваним судовим рішенням.
Посилання представника заявника на те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (підпункт «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України) є необґрунтованими оскільки предметом позову у даній справі є стягнення аліментів, а тому зазначена справа є малозначною в силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Верховним Судом не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Ільченко Катерина Романівна, на постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов