13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 370/100/23
провадження № 61-1650ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоком» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоком» (далі - ТОВ «Хоком») на його користь невиплачену заробітну плату в розмірі 45 000,00 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 251 463,00 грн (769,00 грн (середньоденна заробітна плата позивача) х 327 днів (кількість робочих днів затримки розрахунку) = 251 463,00 грн).
24 травня 2024 року Макарівський районний суд Київської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
Стягнув з ТОВ «Хоком» на користь ОСОБА_1 45 000,00 грн невиплаченої заробітної плати; 251 463,00 грн середнього заробітку за час затримки в розрахунку, а всього: 296 463,00 грн. Стягнув з ТОВ «Хоком» на користь держави судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 147, 20 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ «Хоком» подало апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд своєю постановою від 15 жовтня 2024 року задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 травня 2024 року і ухвалив нове судове рішення, яким відмовив в позові ОСОБА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Додатковою постановою від 19 листопада 2024 року Київський апеляційний суд стягнувз ОСОБА_1 на користь ТОВ «Хоком» понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
07 лютого 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і залишити без змін рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 травня 2024 року.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 296 463,00 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях про можливість їх оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоком» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненніза касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов