Ухвала
03 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 461/1454/23
провадження № 61-1117зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення шкоди,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури про стягнення шкоди, у якому просив стягнути з Львівської обласної прокуратури на його користь кошти в сумі 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2023 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 461/1454/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення шкоди.
У січні 2025 року засобами поштового зв'язку Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року, у якій просить скасувати ухвалу Верховного Суду від 09 грудня 2024 року.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (частина перша статті 423 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2020 року по справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19) зазначено, що: «ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є:
- ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду;
- ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року по справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) вказано, що:
«перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення.
При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, є:
- ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду;
- ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.
Разом із тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19)».
Аналіз змісту ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року про відмову у відкритті касаційного провадження заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року свідчить, що вказана ухвала не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Тому заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року з підстав, передбачених частиною другою статті 423 ЦПК України, підлягає поверненню.
Керуючись статтями 260, 423, 425 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат