11 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 2-492/11
провадження № 61-15639св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Приватне підприємство «ВІП-АВТОС», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4 ,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Руденко Михайло Михайлович, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Радченка С. В., Склярської І. В., Воронцової Л. П.,
Описова частина
Історія справи
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «ВІП-АВТОС» (далі - ПП «ВІП-АВТОС»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області (далі - УДАІ УМВС України у Херсонській області) про визнання договору купівлі-продажу, довідки-рахунку недійсними, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, зобов'язання здійснити певні дії.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 19 жовтня 2010 року відкрито провадження у справі.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 13 квітня 2011 року позов задоволено.
Визнано право власності на автомобіль Mitsubishi Lanser 9, VIN-код/№ кузову НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).
Визнано недійсним з моменту укладення біржовий договір купівлі-продажу № 974717 автомобіля Mitsubishi Lanser 9, VIN-код/№кузову НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , укладений на Українській товарній біржі 27 січня 2010 року між ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Визнано недійсною довідку-рахунок серія ДДР № 622697, видану ПП «ВІП-АВТОС» 14 грудня 2009 року на ім'я ОСОБА_3 на автомобіль Mitsubishi Lanser 9, VIN-код/№кузову НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 .
Скасовано державну реєстрацію та постановлення на облік в органах державної автомобільної інспекції України за ОСОБА_2 автомобіля Mitsubishi Lanser 9, VIN-код/№кузову НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 .
Скасовано державну реєстрацію та постановлення на облік в органах державної автомобільної інспекції України за ОСОБА_3 автомобіля Mitsubishi Lanser 9, VIN-код/№кузову НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 .
Вилучено автомобіль Mitsubishi Lanser 9, VIN-код/№кузову НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «ВІП-АВТОС» або інших осіб та передано його ОСОБА_1 .
Зобов'язано органи УДАІ УМВС України у Херсонській області здійснити державну реєстрацію автомобіля Mitsubishi Lanser 9, VIN-код/№кузову НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , та постановити його на облік за ОСОБА_1 .
22 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
25 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про накладення арешту на автомобіль Mitsubishi Lanser9, кузовний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, останній відомий державний номер НОМЕР_2 який було вилученого у нього на підставі рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 13 квітня 2011 року, вказуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим зворот виконання вищевказаного рішення суду.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року накладено арешт на автомобіль MitsubishiLanser 9, кузовний номер № НОМЕР_1 , 2008 року випуску, останній відомий державний номер НОМЕР_2 .
Згідно наданої УДАІ УМВС України в Херсонській області інформації автомобіль Mitsubishi Lanser9, кузовний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_5 , належить ОСОБА_4 (відповідь на запит суду від 01 липня 2015 року № 6/12-6686).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду Херсонської області від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 16 травня 2017 року залишено без змін.
15 листопада 2021 року представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко М. М. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про скасування арешту, накладеного ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року на автомобіль MitsubishiLanser 9, кузовний номер № НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_5 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2021 року заявнику було повернуто без розгляду його заяву про скасування арешту та роз'яснено, що право на звернення до суду про скасування заходів забезпечення позову мають сторони по справі. Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
15 січня 2022 року представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко М. М. повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою про скасування арешту, накладеного ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року на автомобіль Mitsubishi Lanser9, кузовний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_5 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2022 року відмовлено в задоволені заяви про скасування арешту та роз'яснено заявнику, що він, як особа, яка не була стороною у справі, має право звернутися до суду з відповідним позовом про зняття арешту з його майна.
20 квітня 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко М. М. звернувся до Херсонського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2022 року.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Руденка М. М. залишено без задоволення, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2022 року залишено без змін.
18 вересня 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко М. М. звернувся до Херсонського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року, якою було накладено арешт на автомобіль Mitsubishi Lanser9, кузовний номер № НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
При цьому заявник просив суд про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Руденка М. М. залишено без руху, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, а підстави поновлення строку, які вказані заявником у клопотанні, визнані судом неповажними. Надано представнику заявника строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для надання суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку. Роз'яснено представнику заявника, що у разі невиконання вимог ухвали щодо надання інших підстав для поновлення строку у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
12 жовтня 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко М. М. звернувся до Херсонського апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року, пославшись на ті ж самі обставини, що і раніше, а саме, що про накладення арешту на автомобіль скаржник дізнався наприкінці 2021 року, тоді ж він звернувся до суду з заявою про скасування арешту, у задоволенні якої ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2022 року було відмовлено. Після деокупації м. Херсона лише у квітні 2024 року він дізнався про прийняте судом 16 лютого 2022 року судове рішення, звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, яка постановою Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2024 року залишена без задоволення. Після отримання повного тексту зазначеної постанови він дізнався, що скасування ухвали про накладення арешту на автомобіль можливо у порядку частини першої статті 352 КПК України.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Руденка М. М., який діє від імені ОСОБА_4 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку та наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20 листопада 2024 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє представник - адвокат Руденко М. М., засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
16 грудня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У пункті 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Загальновизнане положення про дію цивільних процесуальних норм у часі передбачає, що незалежно від часу відкриття провадження у справі при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21) погодилася з висновком Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленим у постанові від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц, про те, що процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскарженого рішення.
Оскільки апеляційна скарга була подана представником ОСОБА_4 - адвокатом Руденком М. М. 18 вересня 2024 року, то апеляційний суд при вирішенні питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження у справі повинен був керуватися нормами ЦПК України у редакції, що діяла на час подання апеляційної скарги.
Частиною другою статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Оскільки апеляційну скаргу було подано особою, яка не приймала участі у справі, тобто не залученою до розгляду справи, тому у даному випадку підлягає дослідженню питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Частиною другою статті 294 ЦПК України (у редакції, яка була чинною станом на момент винесення судом оскарженої ухвали) передбачено п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України (у редакції, чинній станом на момент подання апеляційної скарги) строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).
Системний аналіз частини третьої статті 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку (у разі її неподання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку, неповажними).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має керуватися тим, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише в тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року в справі № 1522/13227/12 (провадження № 61-1036св24).
Звертаючись 18 вересня 2024 року із апеляційною скаргою на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року, представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко М. М. зазначив, що про накладення арешту на автомобіль скаржник дізнався наприкінці 2021 року, тоді ж він звернувся до суду з заявою про скасування арешту, у задоволенні якої ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2022 року було відмовлено. Після деокупації м. Херсона лише у квітні 2024 року він дізнався про прийняте судом 16 лютого 2022 року судове рішення, звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, яка постановою Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2024 року залишена без задоволення. Після отримання повного тексту зазначеної постанови він дізнався, що скасування ухвали про накладення арешту на автомобіль можливо у порядку частини першої статті 352 КПК України та просив поновити йому строк на її апеляційне оскарження.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Руденка М. М. залишено без руху, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням строків на апеляційне оскарження та підстави поновлення строку, які вказані заявником у клопотанні, є неповажними. Надано заявнику строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для надання суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали щодо надання інших підстав для поновлення строку у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
12 жовтня 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко М. М. звернувся до Херсонського апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, пославшись на ті ж самі обставини, що і раніше.
Установивши, що ОСОБА_4 та його представнику - адвокату Руденку М.М. ще в листопаді 2021 року достовірно було відомо про постановлення Суворовським районним судом м. Херсона ухвали від 26 травня 2015 року про накладення арешту на автомобіль, зміст вказаної ухвали їм був відомий, проте з апеляційною скаргою звернулися до суду лише 18 вересня 2024 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у відкриті апеляційного провадження, оскільки вказані заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права.
При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Руденко Михайло Михайлович, залишити без задоволення.
УхвалуХерсонського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов