12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 199/9897/22
провадження № 61-14436св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,
Короткий зміст вимог і рішень судів
У грудні 2022 року прокурор звернувся до суду із позовом в якому просив:
- витребувати у ОСОБА_1 та Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП «Ілліч-Агро Донбас») земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 1421786600:03:000:1173, яка розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди ДП «Ілліч-Агро Донбас» на земельну ділянку із кадастровим номером 1421786600:03:000:1173, припинивши право оренди на цю земельну ділянку.
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 09 січня 2024 року у задоволенні позову відмовив.
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 стягнув з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишив без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року залишив без змін.
Дніпровський апеляційний суд додатковою постановою від 22 жовтня 2024 року заяву ДП «Ілліч-Агро Донбас» про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Стягнув з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2024 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук В. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року в якій просила оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, здійснити новий розподіл судових витрат.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 29 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська.
23 грудня 2024 року цивільна справа № 199/9897/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Щодо клопотання заступника керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук В. про розгляд справи за участі прокурора
Заступник керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук В. укасаційній скарзі заявила клопотання про розгляд справи за участі прокурора.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення
від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Донецької обласної прокуратури Вікторії Ткачук про розгляд справи за участі прокурора.
Справу за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за касаційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров