13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 462/4041/23
провадження № 61-1288ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сащук Мар'ян Михайлович, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородську районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зміну розміру аліментів на дитину шляхом їх збільшення,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, відповідно до якого просив зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
з 1/6 на 1/12 частину всіх видів його доходів.
ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 , відповідно до якого просила збільшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, із 1/6 до 1/4 частини всіх видів доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 26 грудня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 , відмовлено.
28 січня 2025 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Сащук М. М. подав касаційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у справі № 462/4041/23, в частині відмови у задоволенні первісного позову про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних в силу закону.
Оскільки справа № 462/4041/23 належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявник посилається на наявність випадків, передбачених підпунктами
а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а, крім того, справа має для ОСОБА_1 виняткове значення.
Колегією суддів не встановлено фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики.
Заявником не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів подібних правовідносин.
Колегією суддів не встановлено значного суспільного інтересу до розглядуваної справи, а заявником не доведено виняткового значення справи для ОСОБА_1
ОСОБА_1 мав можливість доводити свої вимоги у судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.
Незгода позивача ОСОБА_1 із встановленими судами обставинами та наданою оцінкою доказам сама по собі не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сащук Мар'ян Михайлович, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 26 грудня 2024 року у справі № 462/4041/23.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников