Ухвала
Іменем України
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 2-1083/2001
провадження № 61-1484ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року у складі судді: Іванової Н. Ю., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року в складі колегії суддів: Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Чельник О. І., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу «АТП-1102 Реформа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та просив скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року у цивільній справі № 2-1083/2001 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу «АТП-1102 Реформа» та стягнути на підставі статей 115, 116, 117 КЗпП України на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну та майнову шкоду.
Заява мотивована тим, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року у цивільній справі № 2-1083/2001, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу «АТП-1102 Реформа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, є незаконним, оскільки позивачу на руки було видано копію рішення суду, яке не можливо було прочитати. Окрім того, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а в рішенні є посилання на докази, які такими не є. Зокрема, ОСОБА_1 отримав наказ про звільнення 15 квітня 2001 року, а в копії рішення суду, яку він отримав зазначено, що він вказаний документ отримав 05 січня 2001 року. За таких обставин, позивачем не були пропущені строки для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а поштові квитанції, надані відповідачем є підробкою.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 2-170/11 (провадження № 61-8547св21) зазначено, що за змістом пункту 1 частини другої, частини третьої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Виходячи з наведеного, незалежно від поважності причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такий строк не підлягає поновленню, оскільки є присічним. Таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання вимоги щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 вересня 2022 року в справі № 298/1791/18, від 19 травня 2022 року в справі № 127/26881/14, від 31 січня 2023 року в справі № 2-3991/11;
пропуск заявником встановленого законом присічного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами, при цьому, у разі пропуску присічного строку не має значення поважність пропуску такого строку.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин;
матеріалами справи підтверджується, що звертаючись у жовтні 2024 року до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, згідно з яким підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
згідно з пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України);
при залишенні без змін ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд зробив висновки про те, що таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23); від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23). З огляду на викладене, суд зробив висновок про те, що позивач пропустив строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню;
пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23). Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року у справі № 2-1083/2001 в жовтні 2024 року із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою;
апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в поданій ним заяві було зазначено обставини, як є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як наслідок, суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкриті провадження за вказаною заявою, з огляду на те, що позивачем було пропущено присічний строк для подання відповідної заяви, встановлений пунтом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, що є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від поважності причин його пропуску, а тому в даному випадку суд не входить в обговорення наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не надає відповідну оцінку наведеним в заяві доводам.
04 лютого 2025 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2., на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду;
як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист;
у апеляційному суді було долучено до матеріалів справи довідку з Кіровоградського онкологічного диспансеру від 12 лютого 2001 року, згідно якої ОСОБА_1 проходив обстеження з діагнозом гематома в області спини, проводилося обстеження, проводився рентген. Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції вказував, що позивач пропустив місячний строк на звернення до суду. Надати вищевказану довідку позивач не міг, оскільки його дружина за фахом лікар-терапевт, яка померла в 2016 році і зберігала медичні документи позивача його особисто лікувала тощо. Перебираючи особисті речі своєї померлої дружини ОСОБА_1 побачив вищевказану довідку про його хворобу і причину пропущення місячного строку на звернення до суду.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року в справі № 2-747/11 (провадження № 61-17738св23) вказано, що:
«відповідно до пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).
Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються.
Про необхідність врахувати зазначене вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у цій справі, якою справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що:
«встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23).
Суди встановили, що рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2019 року у справі № 344/16968/16-ц, яке просить переглянути за нововиявленими обставинами заявник, набрало законної сили 15 квітня 2019 року.
Висновок правової експертизи № 9454 від 27 січня 2020 року, яким встановлено, що паспорт НОМЕР_1, виданий 08 квітня 2000 року Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не був дійсним та придатним для використання, а нотаріус не мав права здійснювати нотаріальні дії за умов відсутності в паспорті печатки органу, який видав цей паспорт, виконаний експертом ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року у справі № 520/21210/18.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року у справі № 520/21210/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Павлісяк Т. Ю., про визнання довіреності від 04 грудня 2009 року недійсною, яким позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсною довіреність від 04 грудня 2009 року, видану ОСОБА_1 на ОСОБА_6 , посвідчену приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Павлісяк Т. Ю. за № 179, набрало законної сили 07 серпня 2020 року.
Отже, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню.
Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23).
При цьому суд першої інстанції правильно зазначив і про те, що про висновок правової експертизи від 27 січня 2020 року ОСОБА_1 повинен був дізнатися, коли такий надійшов до Київського районного суду м. Одеси або із рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року. Тобто ним пропущено і тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, визначений пунктом 1 частиною першою статті 424 ЦПК України.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2019 року у справі № 344/16968/16-ц 05 липня 2023 року із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про залишення заяви без розгляду».
Суди встановили, що: ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року у справі № 2-1083/2001 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України у жовтні 2024 року із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України.
За таких обставин суди обґрунтовано відмовили у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу «АТП-1102 Реформа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков