05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 715/2508/22
провадження № 61-1862св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», яка підписана представником Матвійчуком Михайлом Зеноновичем, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Лисака І. Н., Одинака О. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), про припинення обтяження нерухомого майна.
Позов мотивований тим, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБСР «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 10 серпня 2006 року укладений договір кредиту № 548.
В забезпечення виконання зобов'язання укладені договори іпотеки, предметами яких були квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та квартира АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2
20 червня 2011 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на квартиру, яка належить ОСОБА_2 в рахунок заборгованості в розмірі 71 158,53 дол. США та 15 297,58 грн, тобто банком змінено строк виконання договору та зафіксовано розмір заборгованості.
15 липня 2011 року відкрито виконавче провадження.
21 липня 2011 року державним реєстратором накладений арешт на вказану квартиру за заявою ВДВС Глибоцького районного управління юстиції в Чернівецькій області.
АКБСР «Укрсоцбанк» надано ОСОБА_2 довідку про отриманий дохід у вигляді прощенного боргу від 2 вересня 2019 року № 95, за якої банком задоволено забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року зобов'язання за кредитним договором № 548 від 10 серпня 2006 року визнано припиненим.
Отже повинно бути припиненим і обтяження нерухомого майна.
Позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили:
визнати іпотеку припиненою та припинити обтяження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв. м, у тому числі, житловою площею 35,3 кв. м, номери записів про обтяження 3594276 від 11 серпня 2006 року та 3594422 від 07 серпня 2009 року із скасуванням вказаних записів та їх державної реєстрації;
визнати іпотеку припиненою та припинити обтяження нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 47,8 кв. м, у тому числі, житловою площею 36,1 кв. м, номери записів про обтяження 3594334 від 11 серпня 2006 року та 3594382 від 31 липня 2009 року із скасуванням записів та їх державної реєстрації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької областівід 08 березня 2023 року у складі судді Маковійчук Ю. В., у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про визнання іпотеки припиненою та припинення прав обтяження нерухомого майна відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.У процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки. Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Встановлено, що ОСОБА_2 на даний час не є власником майна, доказів того, що вона зверталася до АТ «Альфа-Банк» чи державного реєстратора із заявою про припинення іпотеки та обтяжень нерухомого майна із внесенням до Реєстру відповідних змін немає. Оскільки припинення іпотеки врегульовано нормами Закону України «Про іпотеку», до яких відноситься й звернення стягнення на заставлене майно та врегулювання процедури такого оформлення у позасудовий спосіб, то вбачається, що права ОСОБА_2 з боку відповідача не порушено через недоведеність позивачем факту порушення її майнового інтересу як іпотекодавця за іпотечним договором від 11 серпня 2006 року, так як остання втратила права на предмет обтяження, а тому у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд виходив з того, що між позивачами та відповідачем існує спір щодо залишку заборгованості за кредитним договором. Рішеннями Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року та Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа Банк», третя особа ОСОБА_2 про припинення обтяження нерухомого майна встановлено, що розмір непогашеної заборгованості боржника ОСОБА_2 перед кредитором становить 1 239, 69 дол. США та 17 797, 58 грн. Іпотечний договір між відповідачем та позивачем ОСОБА_1 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , укладено саме для забезпечення виконання за кредитним договором № 548, укладеним 10 серпня 2006 року, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти в розмірі 60 000,00 дол. США. Отже, у боржника ОСОБА_2 перед банком є непогашена заборгованість за кредитним договором, що свідчить про те, що АТ «Укрсоцбанк» не звільнило ОСОБА_2 повністю від заборгованості, встановленої у виконавчому написі, та основне зобов'язання не є припиненим, тому немає підстав для визнання іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є позивач ОСОБА_1 , припиненою та припинення обтяження предмета іпотеки. Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2022 року, задоволено позов ОСОБА_2 до АТ «Альфа Банк» зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором 10 серпня 2006 року № 548 визнано припиненим. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не був учасником процесу щодо розгляду вказаної справи, а вказане рішення не має преюдиційного значення під час розгляду позовних вимог останнього про визнання іпотеки припиненою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 8 березня 2023 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником АТ «Альфа-Банк», про визнання іпотеки припиненою скасовано. Позов ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником АТ «Альфа-Банк», про визнання іпотеки припиненою задоволено.
Припинено іпотеку за договором між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 від 11 серпня 2006 року №548.
В іншій частині рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 березня 2023 року змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції цієї постанови.
Постанова суду мотивована тим, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України. Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов'язання за договором. Ураховуючи наведене посилання АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником АТ «Альфа-Банк», в апеляційній скарзі на обрання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 неефективного способу захисту є неспроможними.
У зв'язку із тим, що припинення основного зобов'язання має наслідком і припинення іпотеки, то відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.
Перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року за позовом ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про визнання зобов'язання припиненим та висновків, зроблених за результатами розгляду іншої судової справи, суперечитиме принципу res judicata, тобто остаточності судового рішення та недопустимості повторного розгляду вже вирішеного судом питання (справи). Тому доводи відзиву на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк», що обставини, встановлені наведеним заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року не мають преюдиційного значення для цієї справи не заслуговують на увагу.
Враховуючи, що право власності на предмет іпотеки зареєстроване за іпотекодержателем АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», правовідносини між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 з договору іпотеки від 11 серпня 2006 року № 548, посвідченого приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області Кінащук Н. М., припинилися. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати порушеними права ОСОБА_2 в правовідносинах між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 з договору іпотеки від 11 серпня 2006 року № 548, у зв'язку з чим у позові ОСОБА_2 до АТ «Сенс Банк», про визнання іпотеки припиненою слід відмовити з указаних мотивів.
Аргументи учасників справи
У січні 2024 року АТ «Сенс Банк» через свого представника Матвійчука М. З. засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 липня 2023 року в частині задоволення позову скасувати, рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 8 березня 2023 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у справі № 715/2823/21 має преюдиціальне значення для даної справи, оскільки ОСОБА_1 не був учасником у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про визнання зобов'язання припиненим, натомість у справі № 715/162/20 за позовом до АТ «Альфа-Банк» про припинення обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 був безпосередньо позивачем і саме в цій справі суд встановив наявність непогашеної заборгованості, тому саме це рішення є преюдиціальним для даної справи;
суд невірно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14, що призвело до порушення вимог статті 82 ЦПК України та невірного застосування норм матеріального права, а саме статей 7, 17, 33, 36 Закону України «Про іпотеку».
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2024 року поновлено АТ «Сенс Банк» строк на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 19 липня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі № 715/2508/22. Витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання АТ «Сенс Банк» про зупинення дії постанови Чернівецького апеляційного суду від 19 липня 2023 року відмовлено.
У березні 2024 року матеріали цивільної справи № 715/2508/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2024 року справу № 715/2508/22 призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 травня 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження - суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 10 серпня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту № 548, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти в розмірі 60 000,00 дол. США зі сплатою 13 % річних строком до 05 серпня 2021 року.
АТ «Альфа Банк» є правонаступником АКБСР «Укрсоцбанк» за рішенням № 5/2019 від 15 жовтня 2019 року загальних зборів акціонерів.
На забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 11 серпня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 548, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_2 та на підставі якого зареєстровано обтяження предмета іпотеки квартири АДРЕСА_3 , номер запису 3594334 від 11 серпня 2006 року.
Також на забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 11 серпня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 548, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 , та на підставі якого зареєстровано обтяження предмета іпотеки квартири АДРЕСА_4 , номер запису 3594276 від 11 серпня 2006 року.
Крім того, між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 1 про зміну умов договору іпотеки від 11 серпня 2006 року № 548, посвідчений приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області Кінащук Н. М. 31 липня 2009 року, за яким зареєстровано обтяження предмета іпотеки за номером 3594422 від 07 серпня 2009 року.
20 червня 2011 року приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Хоменко М. О. вчинила виконавчий напис, яким звернуто стягнення на кв. АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк», яке є правонаступником АКБСР «Укрсоцбанк», у розмірі 71 158,53 дол. США та 17 797,58 грн.
15 липня 2011 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим написом нотаріуса.
21 липня 2011 року держаним реєстратором накладено арешт на вказану квартиру за заявою ВДВС Глибоцького районного управління юстиції в Чернівецькій області на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 липня 2011 року № 27556634.
Згідно довідки про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу від 02 вересня 2019 року № 95 банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме кв. АДРЕСА_3 за рішенням приватного нотаріуса Козлової Н. В., оцінка квартири встановлена в розмірі 417 000,00 грн. Також банк простив ОСОБА_2 борг в розмірі 1 458 922, 72 грн.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 квітня 2019 року № 164151040 вбачається, що за АТ «Укрсоцбанк» зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Отже, відповідач, як іпотекодержатель набув права власності на іпотечне майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої була ОСОБА_2 , шляхом реєстрації прав власності на предмет іпотеки.
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частини перша статті 598, стаття 599 ЦК України).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2024 року у справі № 646/5878/20 (провадження № 61-1152св23) зроблено висновок, що «за системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання. При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов'язання. Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про стягнення заборгованості та припинення у зв'язку із цим основного зобов'язання іпотека припиняється».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», про припинення обтяження нерухомого майна, оскільки рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року зобов'язання за кредитним договором № 548 від 10 серпня 2006 року визнано припиненим;
задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що припинення основного зобов'язання має наслідком і припинення іпотеки, тому відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні;
суд апеляційної інстанції встановив, що 10 серпня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту № 548, на забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 548, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 , та на підставі якого зареєстровано обтяження предмета іпотеки квартири АДРЕСА_4 , номер запису 3594276 від 11 серпня 2006 року,заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року зобов'язання за кредитним договором від 10 серпня 2006 року № 548 визнано припиненим;
за таких обставин, встановивши, що зобов'язання за кредитним договором від 10 серпня 2006 року № 548 припинене, відповідач рішення суду про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими не оскаржував, тобто погодився з ним, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання іпотеки за договором між АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 припиненою;
але суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_1 в позовній заяві після зміни позовних вимог просив визнати іпотеку припиненою (арк. спр. 70) та помилково зазначив в резолютивній частині судового рішення про припинення іпотеки.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно вважав преюдиціальною обставиною припинення основного зобов'язання на підставі рішення суду, колегія суддів відхиляє за таких підстав.
За змістом частини другої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиціальні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиціального значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиціальне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (див. постановуВерховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі № 204/5420/19 (провадження № 61-6960св22).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначила, що «преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи».
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у справі № 715/2823/21 позов ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» задоволено повністю. Визнано припиненим зобов'язання за кредитним договором № 548 від 10 серпня 2006 року, що укладений між ОСОБА_2 та АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ « Альфа - Банк».Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Альфа-Банк» на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до АТ про визнання зобов'язання припиненим. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 рокувідмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк», в інтересах якого діє адвокат Матвійчук М. З., на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про визнання зобов'язання припиненим.
Отже, обставина щодо припинення зобов'язання за кредитним договором № 548 від 10 серпня 2006 року була встановлена відносно ОСОБА_2 та АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ « Альфа - Банк», тому є преюдиціальною для справи, що переглядається.
Посилання в касаційній скарзі на те, що у справі № 715/162/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про припинення обтяження нерухомого майна суд встановив наявність непогашеної заборгованості, тому саме це рішення є преюдиціальним для даної справи, безпідставні, оскільки іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання (частина перша статті 17 Закону України «Про припинення іпотеки»).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженійчастині прийнята частково без додержання норм матеріального та процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати іпотеку за договором між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 від 11 серпня 2006 року № 548 припиненою». В іншій оскарженій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
Оскільки постанова апеляційного суду підлягає зміні лише в формулюванні резолютивної частини, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», яка підписана представником Матвійчуком Михайлом Зеноновичем, залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 липня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», яке є правонаступником Акціонерного товариства «Альфа-Банк», про визнання іпотеки припиненою змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції:
«Визнати іпотеку за договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 від 11 серпня 2006 року № 548 припиненою».
В іншій оскарженій частині постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко