21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 758/1946/23
провадження № 61-51ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , яка подана представником Ляшенком Володимиром Івановичем , на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини,
У лютому 2023 року заявники через свого представника Ляшенка В. І. звернулись до суду із заявою, у якій просили встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим, Україна, мати: громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; батько: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Євпаторії, АР Крим, Україна у батьків: матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року зазначено стать ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Євпаторія, АР Крим, Україна - жіноча.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року скасовано, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини залишено без задоволення.
ОСОБА_1 01 січня 2025 року через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника Ляшенко В. І. , на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, особа, яка подає касаційну скаргу, просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що в судовому засіданні 13 грудня 2023 року, в якому брала участь представник заявників адвокат Левченко О. В. було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення Київський апеляційний суд в порушення вимог частини шостої статті 268 ЦПК України не повідомив, коли буде складено повне рішення. Це підтверджується технічним записом засідання від 13 грудня 2024 року, яке є в матеріалах справи.
За письмовою заявою представника заявників адвоката Левченко О. В., в канцелярії Київського апеляційного суду 24 січня 2024 року вона отримала копію скороченого рішення Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, в якому не було зазначено, коли буде складено повне рішення (копія є в матеріалах справи). Наразі скорочене рішення суду відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Щодо отримання повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року. Заявниця ОСОБА_1 не вказувала електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 в жодному з документів, що подавались до суду, однак близько 14:40 за Київським часом 02 грудня 2024 року отримала на цю електронну пошту повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, підписаний КЦП головуючого судді Рейнарт І. М. Чи був цей повний текст постанови підписаний КЦП інших суддів колегії (Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.) Заявниця ОСОБА_1. не знає, оскільки не має технічних можливостей встановити це за надісланим їй електронним документом.
Заявник ОСОБА_3 близько 14:45 за Київським часом 02 грудня 2024 року отримав на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5 повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, підписаний КЦП головуючого судді Рейнарт І. М., Але заявниця ОСОБА_1 також не знає, чи був цей повний текст постанови підписаний КЦП інших суддів колегії (Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.).
Представник заявників адвокат Левченко О. В. отримала на свою електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_6 02 грудня 2024 року повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, підписаний КЦП головуючого судді Рейнарт І. М. Чи був цей повний текст постанови підписаний КЦП інших суддів колегії (Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.) вона не знає.
Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року за даними Єдиного державного реєстру судових рішень зареєстровано в ньому 03 грудня 2024 року, а забезпечено надання загального доступу 04 грудня 2024 року.
Заявниця ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет з 19 липня 2023 року. Заявник ОСОБА_3 має зареєстрований електронний кабінет з 19 липня 2023 року. Представник заявників в апеляції адвокат Левченко О. В. має зареєстрований електронний кабінет з 20 листопада 2020 року. Про наявність у заявників та представника заявників зареєстрованих електронних кабінетів Київський апеляційний суд був повідомлений, зокрема в письмовій заяві про видачу повного тексту, яка за підписом представника заявників адвоката Левченко О. В. була отримана Київським апеляційним судом 20 серпня 2023 року. Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та представник заявників адвокат Левченко О. В. станом на дату подачі цієї касаційної скарги не отримували повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року через електронний кабінет (Електронний суд).
На офіційному веб порталі судової влади https://court.gov.ua/ Київський апеляційний суд доступний за посиланням https://kia.court.gov.ua/sud4824/. На веб сторінці Київського апеляційного суду відсутнє повідомлення про ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року по справі № 758/1946/23 шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення.
Таким чином на дату подання касаційної скарги у особи, що подає касаційну скаргу, відсутні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції в спосіб, передбачений статтею 272 ЦПК України або статтею 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть містити акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо («Volovikv. Ukraine, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані («Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERSS.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Крім того, аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить та зазначено у постанові апеляційного суду, що «у відзиві на апеляційну скаргу представник заявників - адвокат Ляшенко В.І. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наявності зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 »…«Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - адвоката Левченко О. В., яка просила залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, відповіді на відзив, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного».
Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що представник заявниківЛевченко О. В. був обізнаний про постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, оскільки брала участьв судовому засіданні 13 грудня 2023 року, у якому було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 91-96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що:
«91. «Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
92. ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
93. Такий підхід є складовою частиною принципу правової визначеності у площині запобігання перегляду остаточних судових рішень за відсутності вагомих для цього підстав.
94. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
95. Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
96. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження».
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі № 405/4689/19 (провадження № 61-1979сво24) зазначено, що «Об'єднана палата вже звертала увагу, що у разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України). У передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення), та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21)).
Касаційний суд вже зауважував, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 186/972/18 (провадження № 61-19251св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року в справі № 200/13452/18 (провадження № 61-8954св23)).
Особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження (див. пункт 168 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24)).
Суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через ЄДРСР забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку (частина третя статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд під час здійснення судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Об'єднана палата наголошує, що судові рішення касаційного суду повинні бути розумно передбачуваними. Навіщо потрібна розумна передбачуваність судових рішень? Очевидно, що особа, фізична чи юридична, має можливість прогнозувати як буде вирішено її спір. Це одне з основних завдань, яке дозволяє зробити вирішення спору прогнозованим (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543св23)).»…«у повному тексті оскаржуваного судового рішення відсутня вказівка на дату складення його повного тексту та несвоєчасне оприлюднення цього рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Об'єднана палата відхиляє, оскільки законодавець при конструюванні частини другої статті 358 ЦПК України невизначив, що при її застосування має враховуватися дата внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень. Відсутність в рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень, за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов - позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.»…«відсутність в рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень, за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов - позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України».
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKAAND SHEREMETYEVv. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу одного року з дня ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, на виключення, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України ОСОБА_1 не посилалась, у відкритті касаційного провадження у справі № 758/1946/23 слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 758/1946/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником Ляшенком Володимиром Івановичем , на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат