смт. Новомиколаївка
Іменем України
11 лютого 2025 року Справа № 322/35/25 Провадження № 1-кп/322/121/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання начальника Новомиколаївського відділу Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження,
встановив:
10.01.2025 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшло вищезазначене клопотання, в якому прокурор просить кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014080300000549 від 19.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив таке.
18.12.2014, у відділені анестезіології та інтенсивної терапії Новомиколаївської ЦРЛ на реанімаційному ліжку виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що останній отримав тілесні ушкодження в результаті його зіткнення з причепом невстановленого трактору за декілька днів до надходження до ЦРЛ.
За даним фактом розпочато досудове розслідування, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080300000549 від 19.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
В ході досудового розслідування, з метою здобуття доказів, встановлення особи, яка вчинила вищевказане кримінальне правопорушення, проведено ряд слідчих дій, а саме: 18.12.2014 проведено огляд місця події за місцем виявлення трупу ОСОБА_5 , 23.04.2015 залучено у якості потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проведено інші слідчі (розшукові) дії, за результатами яких встановити особу, причетну до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не вдалось, повідомлення про підозру в межах кримінального провадження за №12014080300000549 не здійснювалось, жодній особі не вручалось.
Наведене у клопотанні прокурора підтверджується витягом з ЄРДР щодо кримінального провадження №12014080300000549 від 19.12.2014, з якого вбачається відсутність відомостей про повідомлення будь-якій особі про підозру.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.
Водночас потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечила проти закриття кримінального провадження, вважаючи проведене досудове розслідування неповним, оскільки, на її думку, ОСОБА_5 помер внаслідок травм, отриманих не під час дорожньо-транспортної пригоди, а під час побиття невстановленими особами. Проте, як стверджує потерпіла, дана версія смерті ОСОБА_5 органом досудового розслідування не розглядалася, сусіди за місцем мешкання ОСОБА_5 не допитувалися.
Судом з'ясовано, що в матеріалах кримінального провадження дійсно відсутні висновки експертів з питань можливості утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 , внаслідок яких він помер, у інший спосіб, ніж в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Також, судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 під час її допиту слідчим теж висловлювала сумніви в тому, що її чоловік помер внаслідок травм, отриманих в дорожньо-транспортній пригоді, проте версія потерпілої жодним чином не перевірялася в ході досудового розслідування. Разом з цим, у клопотанні про закриття кримінального провадження не обґрунтовано, чому саме версія дорожньо-транспортної пригоди була визначена органом досудового розслідування єдиною можливою.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 1-1 частини другої статті 284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Частиною четвертою статті 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 6 ст. 368 КПК України суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.02.2024 по справі № 687/1066/22 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 117044181), та зазначає таке.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Разом з тим до обов'язків держави входять позитивні зобов'язання у сфері прав людини, метою, яких є: захист осіб; забезпечення достатніх юридичних засобів реагування на випадки порушення прав людини; гарантія проведення ефективного, оперативного та невідкладного розслідування випадків порушення прав людини незалежними компетентними особами; сприяння реалізації та забезпечення ефективного механізму юридичного, передусім судового захисту основоположних прав людини; запобігання порушення прав людини із боку третіх осіб.
Доктрина позитивних зобов'язань передбачає, що держава повинна не тільки володіти законодавством, що найбільш повно забезпечує дотримання як негативних, так і позитивних прав, але і вживати всіх необхідних заходів для того, щоб воно реально діяло, а не залишалося на папері. Тобто права мають бути забезпечені не тільки de jure, але і de facto. Але держава вільна у виборі конкретних заходів, які підлягають застосуванню, щодо повного та ефективного захисту тих чи інших прав людини. Позитивні зобов'язання держави не можуть тлумачитись як такі, що визначають конкретні засоби чи конкретні дії держави.
Єдиним критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади цього обов'язку, є ефективність її дій у конкретній ситуації.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 18 жовтня 2023 року (справа № 750/1575/23, провадження № 51-4007км23).
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що органом досудового розслідування не були дотримані вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а саме не перевірено можливості настання смерті ОСОБА_5 внаслідок тілесних ушкоджень, нанесених невстановленими на даний час особами. Без з'ясування цих обставин неможливо належним чином визначитися з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за фактом смерті ОСОБА_5 , оскільки наразі неможливо виключити наявність особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи, що унеможливлює вирішення питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Водночас, у матеріалах кримінального провадження немає переконливих доказів того, що смерть ОСОБА_5 настала саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, учасник якої (водій) зник з місця події.
З огляду на викладене, суд визнає клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 284, 314, 369 - 372, 376, 392, 532 КПК України, суд
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 19 грудня 2014 року за №12014080300000549 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
2. Повний текст цієї ухвали оголошено судом 14 лютого 2025 року о 13год. 00хв.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1