Справа №333/5411/23
Провадження №1-кс/333/620/25
Іменем України
14 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ДСВ СУ ТУ ДБР у м.Мелітополі ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022000000000739 від 17.06.2022 року, -
До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ДСВ СУ ТУ ДБР у м.Мелітополі ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022000000000739 від 17.06.2022 року, в якій він просить зобов'язати слідчого надати копію витягу з ЄРДР «з датою створено кримінального провадження №42022000000000739 від 17.06.2022 року у процесуальні строки», додержуватися положень закону і виконати інші необхідні дії згідно з ч.2 ст.55, ст.56 КПК України.
Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, у скарзі заявив клопотання про розгляд скарги за його відсутністю з причин пандемії, оголошення воєнного стану і того що він є людиною похилого віку і має погіршення самопочуття.
Старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) ТУ ДБР у м.Мелітополі ОСОБА_5 , будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі у зв'язку з його зайнятістю у проведенні слідчих дій у інших кримінальних провадженнях, відмовити в задоволенні скарги.
До суду були надані матеріали кримінального провадження №42022000000000739 від 17.06.2022 року.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали кримінального провадження №42022000000000739 від 17.06.2022 року, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України, передбачено види рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть оскаржуватись під час досудового розслідування, а також визначено коло суб'єктів, які можуть подавати слідчому судді такі скарги.
Встановлений вказаною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним та будь-які виключення щодо розгляду таких скарг - не допускаються.
Так, згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. (Лист ВССУ від 12.01.2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»).
Відповідно ст.50 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
У відповідності до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно зі ст. 60 КПК України заявником у кримінальному провадженні є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
При цьому доводи ОСОБА_3 про наявність у нього процесуального статусу потерпілого, без документального підтвердження, не свідчить про надання останньому такого статусу в розумінні ч. 2 ст. 55 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що згідно з матеріалами досудового розслідування ОСОБА_3 має статус заявника.
Крім того, аналіз змісту ч. 5 ст. 55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов'язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
Відповідно до вимог ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов'язано слідчого вчинити конкретну дію, зокрема, допитати особу в якості потерпілої, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.
Також статтею 60 КПК України визначено перелік прав, якими наділений заявник у кримінальному провадженні, зокрема право отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з матеріалами кримінального провадження №42022000000000739 від 17.06.2022 року ОСОБА_3 неодноразово направлялися витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42022000000000739 від 17.06.2022 року, зокрема, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Запоріжжі) ОСОБА_6 за вих.№17-02-7267 від 05.09.2022 року після отримання матеріалів кримінального провадження за підслідністю, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Запоріжжі) ОСОБА_6 за вих.№17-02-9169 від 06.10.2022 року у відповідь на заяву ОСОБА_3 від 13.09.2022 року, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Запоріжжі) ОСОБА_6 за вих.№17-02-343/СВ від 20.03.2023 року у відповідь на заяву ОСОБА_3 від 07.03.2023 року, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Запоріжжі) ОСОБА_6 за вих.№Ч-929-2024 від 18.12.2024 року у відповідь на заяву ОСОБА_3 від 08.11.2024 року. При цьому вимогами КПК України не передбачено направлення такого витягу з рекомендованим повідомленням.
Також до скарги ОСОБА_3 як додаток додано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42022000000000739 від 17.06.2022 року. Таким чином, твердження скаржника про те, що йому не направлялася копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань не відповідає дійсності.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 50, 55, 56, 60, 303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ДСВ СУ ТУ ДБР у м.Мелітополі ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022000000000739 від 17.06.2022 року - відмовити повністю.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1