Справа № 307/314/25
Провадження № 2-а/307/10/25
14 лютого 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., з участю секретаря с/з Ваш Е.О., позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Плиски Ю. С., представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - Фекете Й. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 150 від 23 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 28 січня 2025 року звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 150 від 23 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 150 від 23 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання призначено на 11 год. 00 хв. 06 лютого 2025 року. В обгрунтування вимог позову позивач посилається на ті обставини, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 150 від 23 січня 2025 року на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриттю. За змістом спірної постанови 07 грудня 2024 року ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою № 1479813 від 07 грудня 2024 року день та час (07 грудня 2024 року о 09 год. 00 хв.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період. Вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення: 07 грудня 2024 року, дата виявлення порушення: 23 січня 2025 року. Свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не визнає з тих підстав, що повістка на його адресу: АДРЕСА_1 , не надходила. Його знайомий, який проживає у будинку АДРЕСА_2 , де він раніше проживав, повідомив, що до нього додому для нього надійшла повістка від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього він забрав повістку та пішов у ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявилося, що повістка адресована не йому. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 знайшли у себе його повістку, яку йому ніхто не вручав, про що він їм повідомив, але на нього склали протокол про адміністративне правопорушення та винесли постанову про накладення адміністративного стягнення. З повістки № 1479813 від 07 грудня 2024 року вбачається, що його викликали для уточнення даних, однак, відповідно до скріншоту Резерв+ ним було вчасно уточнено дані - 15 липня 2024 року. Аналогічні пояснення ним були надані працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання протоколу. Як на підставу позовних вимог посилається на норми абзацу першого пункту першого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», примітку до статті 210 КУпАП, пункт 10 розділу «Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соцальної підтримки» Положення про територіальні центри комплектування та соцальної підтримки, та зазначає, що відповідно до витягу з електронного кабінету військовозобов'язаного на мобільному застосунку Резерв+ він уточнив дані вчасно 15 липня 2024 року. Вважає, що в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 150 від 23 січня 2025 року якою його притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Представник відповідача - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 Олещук А. О. подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на нормативні акти, що зазначені у постанові № 150 від 23 січня 2025 року, зазначив, що 23 січня 2025 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 150 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою таких дій було те, що 07 грудня 2024 року встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою № 1479813 від 07 грудня 2024 року день час (07 грудня 2024 року о 09 год. 00 хв.), до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період. Вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення: 07 грудня 2024 року, дата виявлення: 23 січня 2025 року. ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 18 год. 00 хв. 23 січня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у кабінеті № 20. В графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративною відповідальності» ОСОБА_1 зазначив: «не явився за повісткою тому, що мені її не принесли і не вручили повідомлення, прошу прийняти до уваги, що я вчасно оновив свої дані та подав на виключення документи за станом здоров'я і ще не отримав відповіді». 23 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову № 150 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , якою накладено штраф у розмірі 17 000, 00 гривень. Також вказує, що матеріали справи, а також наданий відповідачем поштовий конверт з повідомленням про вручення містить відмітку про повернення вказаного листа з підстав відсутності адресата за вказаною адресою, що є належним підтвердженням оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року № 560. Позивач ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку, оскільки не з'явився в зазначений повісткою строк, а також не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом трьох діб про причину своєї неявки, як це передбачено чинним законодавством України, то вважає накладення адміністративного стягнення на позивача правомірним і не вбачає підстав для скасування постанови. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Плиска Ю. С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позові. Просять позов задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши учасників розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 150 від 23 січня 2025 року постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень за те, що 07 грудня 2024 року ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою № 1479813 від 07 грудня 2024 року день та час (07 грудня 2024 року о 09 год. 00 хв.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період». Дата вчинення адміністративного правопорушення: 07 грудня 2024 року, дата виявлення порушення: 23 січня 2025 року. Копію постанови від 23 січня 2025 року за № 150 позивач ОСОБА_1 отримав 23 січня 2025 року, про що свідчить його підпис в постанові.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови став протокол про адміністративне правопорушення № 150 від 23 січня 2025 року, складений старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_4 , за змістом якого: «07 грудня 2024 року ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою № 1479813 від 07 грудня 2024 року день та час (07 грудня 2024 року о 09 год. 00 хв.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення: 07 грудня 2024 року, дата виявлення порушення: 23 січня 2025 року». Позивачу ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 18 год. 00 хв. 23 січня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у кабінеті № 20, про що в протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис позивача ОСОБА_1 . В графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративною відповідальності» позивач ОСОБА_1 власноручно написав: «не з'явився за повісткою тому, що мені її не принесли і не вручили повідомлення, прошу прийняти до уваги, що я вчасно оновив свої дані та подав на виключення документи за станом здоров'я і ще не отримав відповіді».
Місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 червня 2009 року, про що свідчить відмітка на сторінці № 11 в його паспорті громадянина України.
27 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено позивачу ОСОБА_1 повістку № НОМЕР_1 (лист з відміткою «Повістка ТЦК. Вручити особисто»), відповідно до вказаної повістки позивач ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 07 грудня 2024 року на 09 год. 00 хв. Повістку було направлено за адресою зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Вже 02 грудня 2024 повістку було повернуто з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та який триває і по теперішній час.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію. Строк проведення загальної мобілізації продовжувався відповідними Указами Президента і триває на час розгляду справи судом.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами (довідками) визнаються: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов'язаного кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Судом встановлено, що 27 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено позивачу ОСОБА_1 повістку № НОМЕР_1 на адесу його зареєстрованого місця проживання, яку 02 грудня 2024 було повернуто з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що відповідно до Порядку № 560 ОСОБА_1 було належним чином оповіщено про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неприбуття не повідомив, у зв'язку з чим, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2022 року № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Під час розгляду даної справи позивач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З урахуванням викладеного, відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, а відтак суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення справи, виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 150 від 23 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення (складання).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 14 лютого 2025 року.
Головуюча: Сойма М.М.