Справа№ 953/10898/24
н/п 3/953/47/25
"11" лютого 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката - Гордіна Л.Я., розглянувши матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17.11.2024 о 23 годині 17 хвилин в м. Харкові по вул. 2-й Роменський в'їзд, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet aveo, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager або проведення огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Надав суду пояснення відповідно до яких заперечив керування транспортним засобом. Автомобіль з поломкою бампера був залишений ним напередодні за добу до зафіксованого на відеозаписі спілкування з поліцейськими. До автомобіля він повернувся ввечері 17.11.2024 пішою ходою для проведення ремонту. Відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку, оскільки вважав вимогу незаконною через відсутність здійснення ним керування транспортним засобом.
Адвокат Гордін Л.Я. надав суду заперечення з клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом. Відеозаписи не є безперервними, а тому їх не можна вважати належними доказами. Працівниками поліції не було забезпечено належне ознайомлення ОСОБА_1 з його правами.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , захисника Гордіна Л.Я., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП.
Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №1766150 від 17.11.2024, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з зазначенням встановлених ознак алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських: «IMG_3454», «export-gbntk» та «export-mvnfс».
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та акту огляду вбачається, що поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).
Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
Суд не бере до уваги заперечення ОСОБА_1 , захисника Гордіна Л.Я., що відсутність фіксації на відеозаписах руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 виключає наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
З дослідженого відеозапису «export-mvnfс» вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що в день «чучуть вживав алкоголь» (04 хв. 55 с. відеозапису). На запитання поліцейського навіщо останній сів за кермо, ОСОБА_1 пояснив, що хотів доїхати, в нього тут гараж і він хотів проїхати до своєї дівчини (04 хв. 55 с. - 05 хв. 10 с. відеозапису «export-mvnfс»).
Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що зупинився сам у зв'язку із поломкою бампера, а працівники поліції під'їхали до нього уже після зупинки (25 хв. 05 с. - 26 хв. 10 с. відеозапису «export-mvnfс»). Він нічого поганого не хотів, хотів виключно доїхати додому (26 хв. 39 с. відеозапису «export-mvnfс»). Про те, що зупинився сам, а не на вимогу працівників поліції, які під'їхали відразу після його зупинки ОСОБА_1 неодноразово зазначив в ході спілкування з працівниками поліції.
Суд критично розцінює пояснення ОСОБА_1 , оскільки висунута ним версія розвитку подій спростовується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності не заперечувала працівникам поліції здійснення керування транспортним засобом. Основним запереченням ОСОБА_1 було те, що він сам зупинився у зв'язку із поломкою автомобіля, а працівники поліції під'їхали вже після його зупинки. Про це він і зазначив протоколі про адміністративне правопорушення від 17.11.2024 в графі 14, де міститься виклад пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, суд дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність фільмування руху транспортного засобу, ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем. Це підтверджується його поясненнями на відеозаписах, долучених до протоколу. Версія подій, що була викладена ОСОБА_1 в судовому засіданні розцінюється судом як спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім того, з досліджених відеозаписів судом вбачається, зокрема, з наданого відеозапису «export-mvnfс»: водій неодноразово відмовився від проходження огляду у встановленому порядку на стан алкогольного сп'яніння, зокрема, 07 хв. 52 с. відеозапису «export-mvnfс»; після чого працівником поліції відразу роз'яснено, що у такому разі наявне порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України та стосовно ОСОБА_1 буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП; водій обізнаний, що несправність транспортного засобу та порушення вимоги заборони руху під час комендантської години були передумовами його спілкування з працівниками поліції.
При досліджені відеозапису з нагрудної камери поліцейського «export-mvnfс» судом встановлено, що на відео міститься інформація щодо роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (06 хв. 30 c. - 06 хв. 49 с). Зважаючи на зазначене, доводи адвоката щодо не ознайомлення ОСОБА_1 з його правами спростовуються матеріалами справи.
Слід зазначити, що працівниками поліції лише складається протокол про адміністративне провадження та збираються докази на підтвердження встановлених ним відомостей, а розгляд справи провадиться судом відповідно до ст. 221 КУпАП.
Твердження захисника про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказів, оскільки вони перериваються, а тому не містять цілісної картини події та обстановки, судом відхиляються, оскільки зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.
Також суд бере до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталися із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування судом доводів захисника щодо незаконності дій працівників поліції.
Суд зауважує, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 згідно із обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і грубим порушенням ПДР України; особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.