Справа № 201/13741/24
н/п 2/953/1459/25
11 лютого 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Муратової С.О.,
за участю секретаря Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ: 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором, -
встановив:
01.11.2024 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором №18182156 від 20.12.2023 у розмірі 29698,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2024 цивільну справу за ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 рол стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
22.11.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором №18182156 від 20.12.2023 у розмірі 29698,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається, зокрема, на те, що 20.12.2023 між ТОВ «ЕКО ФІН» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua ), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №18182156. ТОВ «ЕКО ФІН» надає фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», нормативно-правових актів Національного банку України, правил надання коштів у позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЕКО ФІН», затверджених Рішенням єдиного учасника ТОВ «ЕКО ФІН» від 27.10.2023 №27-10/23 (надалі за текстом - ПРАВИЛА) та інших внутрішніх документів ТОВ «ЕКО ФІН». Зокрема, відповідно до розділу 7 правил ТОВ «ЕКО ФІН» розроблено офіційні правила акції під назвою «Кредит під 0,01% в день на перший кредит» для нових користувачів фінансових послуг TOB «ЕКО ФІН» (TM «CashtanCredit»).
Відповідно до умов офіційних правил акції вони передбачають надання спеціальних умов кредитування для нових користувачів фінансових послуг ТОВ «ЕКО ФІН» (ТМ «CashtanCredit»), зокрема можливість отримати перший кредит у Кредитодавця зі знижкою на Дисконтну (пільгову) процентну ставку (отримати кредит за ставкою 0,01% за один день) на Дисконтний (Пільговий) період під час оформлення Позичальником першого кредиту у ТОВ «ЕКО ФІН» (ТМ «CashtanCredit»): на сайті https://cashtancredit.com.ua, за умови подальшого виконання Позичальником всіх умов Кредитного договору).
Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 2500.00 грн.; строк користування кредитними коштами - 730 днів, з 20.12.2023 та закінчується 18.12.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду; проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 0,01 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (на умовах офіційних правил акції). ??Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 4 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника.
Однак відповідач проігнорував вимоги закону, порушення умов Кредитного договору не усунув. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №18182156 від 20.12.2023, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 29698,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24398,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 2800,00 грн.
ТОВ «ЕКО ФІН» (попередня назва: ТОВ «НОВА ІМПЕРІА КОМПАНІ» є фінансовою установою включеною до Державного реєстру фінансових установ, що має діючу ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг згідно розпорядження №910 від 19.05.2020. 26.03.2024 Національним банком України внесено запис до ДРФ про переоформлення ліцензій ТОВ "ЕКО ФІН" (код за ЄДРПОУ 43564082) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг - факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит.
19.09.2024 було укладено договір №19-09/24 відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги, за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №18182156. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №18182156.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 156).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 25.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 158).
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, 11.02.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Морозової В.В. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 179-180).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду справи.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 20.12.2023 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 18182156 на умовах Акції під назвою «Кредит під 0,01% в день на перший кредит», який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 32-53).
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 2500,00 грн.; строк користування кредитними коштами - 730 днів, який починається з 20.12.2023 та закінчується 18.12.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду:
- дисконтний (пільговий) період - 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.01.2024 (рекомендована дата платежу);
- поточний період - 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 18.12.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 3,65 % відсотків річних (0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 1460 % відсотків річних (4 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п. 3.2.1.3 Договору, Датою повернення (оплати) заборгованості (суми кредиту, нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом, пені (у разі її нарахування) є дата зарахування коштів на рахунок товариства.
ОСОБА_1 підписавши Кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема Протягом Дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення Позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо Кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитом.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника, що підтверджується копією довідки про переказ коштів та інформаційною довідкою № 802/09 від 16.09.2024 виданої ТОВ «Платежі Онлайн» (а.с. 112).
Відповідач підписавши Кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема Протягом Дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, a після закінчення Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
18.10.2024 за №15775304 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» направлено на електрону адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов'язання та погасити простроченні платежі (а.с. 116-117).
Згідно виписки за кредитом перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» станом на 19.09.2024 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить: 26 898,00 грн., що складається з: заборгованість за тілом - 2500,00 грн.; заборгованість за відсотками - 24398,00 грн. (а.с. 113-115).
19.09.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір № 19-09/2024 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступила на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржником (а.с. 119-123).
Відповідно до Реєстру боржників, що є додатком № 3 до договору № 19-09/2024 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 19.09.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 26898,00 грн, з яких: 2500,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 24398,00 грн - заборгованість нарахованими процентами (а.с. 130).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Як вбачається з матеріалів справи, договору про споживчий кредит/кредитний договір № 18182156 від 20.12.2023 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
У нижньому рядку договору позики зазначено, що позичальник підписав вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «ЕКО ФІН», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг Партнерс» договір про споживчий кредит/кредитний договір № 18182156 від 20.12.2023 з дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права грошової вимоги ТОВ «ЕКО ФІН» до ТОВ «Факторинг Партнерс» до боржника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 18182156 від 20.12.2023.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
З матеріалів справи вбачається, що договір про споживчий кредит/кредитний договір № 18182156 від 20.12.2023, укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 29698,00 грн.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе задовольнити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Факторинг партнерс» у розмірі 9000 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 223, 224, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ: 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ: 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором №18182156 від 20.12.2023 у розмірі 29698 (двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ: 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ: 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ: 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Муратова С.О.