Справа № 953/1358/25
н/п 1-кс/953/1265/25
"11" лютого 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12025221130000242 від 09.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. П'ятигірське, Балаклійського району, Харківської області, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, одруженому, військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації, кулеметник 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
11 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221130000242 від 09.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що солдат ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді кулеметника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти в.ч. НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 04.02.2025 самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , та в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1- 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:
07.02.2025 в період часу з 12:15 по 14:15 (точний, час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) перебуваючи у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_3 з дозволу особи, що проживає у вказаній квартирі, а саме: ОСОБА_9 27.04.1989, реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_10 №64/2022 від 24.02.2022 та продовженого Указом Президента України ОСОБА_10 № 740/2024 від 10.11.2024 на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, шляхом вільного доступу взяв з кишені сумки, яка знаходилася на полиці шафи у кімнаті вказаної квартири, тим самим таємно викрав грошові кошти в сумі 8000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів, що належать потерпілому ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після чого, ОСОБА_4 , покинув місце вчинення злочину та викраденим майном розпорядився у подальшому на власний розсуд, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий вказує, що 10.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, вчиненої в умовах воєнного стану.
На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Підставою застосування до підозрюваного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення його належної процесуальної поведінки шляхом запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий вказує, що вище вказане свідчить також і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі потерпілого), а також забезпечення неупередженого досудового розслідування та судового розгляду у розумні строки, з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави.
Підозрюваний у судовому засіданні повідомлену підозру визнав, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що Харківським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221130000242 від 09.02.2025, в рамках якого подане дане клопотання.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України внесені до ЄРДР 09.02.2025 за фактом того, що до ЧЧ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_9 про те, що 07.02.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець в.ч. НОМЕР_2 в умовах воєнного стану вчинив крадіжку грошових коштів заявниці в сумі 8000 дол.сша з приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_3 (ЖЄО №5115 від 09.02.2025).
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 о 18 годині 10 хвилин 10.02.2025 у кримінальному провадженні №12025221130000242 від 09.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_4 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 10.02.2025.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та не заперечувалось останнім в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого на даний час продовжено.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, а саме: показань потерпілої ОСОБА_9 , які містяться у протоколі допиту від 09.02.2025; даних, які містяться у протоколі огляду місця події від 09.02.2025; даних, які містяться у протоколі огляду предметів від 10.02.2025; даних, які містяться у протоколі огляду речей від 09.02.2025; показань свідка ОСОБА_11 , які містяться у протоколі допиту від 12.02.2025.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченихо п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , зважаючи на те, що він раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість за вчинення аналогічних злочинів, повторно скоїв корисливий злочин проти власності, при цьому будучи вже тричі притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів.
Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а саме злочином проти власності, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від п'яти до восьми років;
- дані щодо особи ОСОБА_4 , який має середню спеціальну освіту, одружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, кулеметник 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання, раніше судимий, в тому числі і за кримінальні правопорушення проти власності, має незняту та непогашену в установленому законом порядку судимість. Також слідчою суддею враховується той факт, що підозрюваний повідомив в судовому засіданні, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, тиждень тому самовільно покинув військову частину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , те, що злочин за ч.4 ст.185 КК України, є злочином проти власності, який вчинений повторно, під час дії воєнного стану, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, під час дії воєнного стану.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Щодо визначення розміру застави слідча суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 2 ч.5 ст.182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути визначений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На переконання слідчої судді підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у межах розміру, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят тисяч) гривень 00 копійок (3028 гривень х 40 = 107 360,00 грн.)
При визначені розміру застави слідчою суддею було враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначений розмір застави слідча суддя вважає таким, що узгоджується з практикою ЄСПЛ, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого не порушує права підозрюваного, а тому відсутні підстави вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12025221130000242 від 09.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 57 (п'ятдесят сім) днів - до 08 квітня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області - до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, суду, на першу вимогу;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про взяття під варту останнього.
Встановити строк дії ухвали до 08.04.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1