Справа № 385/67/25
Провадження № 2/385/28/25
13.02.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Позов мотивовано тим, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2012 року з позивача на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (прибутків) на місяць, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.11.2012 року до повноліття дитини.
25.06.2013 року рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області шлюб між позивачем та ОСОБА_3 було розірвано.
06.06.2023 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 05.06.2023 до повноліття дитини.
Розмір аліментів судом визначено у відповідності до ст. 183 СК України, а саме у частці від заробітку (доходу). У разі визначення аліментів у частці від заробітку (доходу), розмір аліментів має складати 1/4 частину від заробітку (доходу) на одну дитину і 1/3 частину від заробітку (доходу) на двох дітей.
Як зазначено вище, рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2012 року з позивача на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (прибутків) позивача на місяць, до повноліття дитини та судовим наказом з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття дитини.
Таким чином у відповідача змінилося матеріальне становище, а саме погіршилося, а тому позивачу складно сплачувати аліменти на утримання двох доньок в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку.
Вважає, що надані суду докази та викладені обставини свідчать про зміну сімейного та особистого стану позивача, що загалом впливає на його матеріальне становище та, на його думку, дає підстави для зменшення розміру аліментів, присуджених йому рішеннями суду.
На підставі викладеного просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за судовим наказом Гайворонського районного суду Кіровоградської області у справі №385/945/23 з 1/4 частини до 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, до досягнення ОСОБА_5 повноліття; зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області у справі №1103/2620/2012 з 1/4 частини до 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16.01.2025 року відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
03.02.2025 року від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги не визнала, у задоволенні позовних вимог просить відмовити, справу слухати без її участі. В обґрунтування даного відзиву вказує, що загальний розмір аліментів, що стягується з позивача на утримання двох дітей становить 1/2 частину його доходу, заробітку (по 1/4 на кожну дитину), або 50 % всіх видів його заробітку (доходу), тобто не перевищує граничний розмір стягнення з доходів боржника, визначений ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» - 70 %. Також, доводи позивача про те, що підставою для зменшення розміру аліментів є зміна матеріального стану, а саме стягнення з нього аліментів на іншу дитину є необґрунтованими, оскільки така зміна не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, що відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20, 08 червня 2022 року у справі № 565/1069/21, де ВС виснував, що факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 681/15/21, навіть при погіршенні матеріального стану платника аліментів у випадку, якщо аліменти стягуються у частці від його доходу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зважаючи на те, що його доходи зменшилися, частина доходу, з якої відраховуються розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини, також зменшиться.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися. Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.02.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП №36748602 з примусового виконання виконавчого листа №2/1103/490/2012 виданого 05.02.2013 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів (а.с. 9).
06.06.2023 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області винесено судовий наказ у справі №385/945/23 про стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 05.06.2023 до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Позивач зазначав, що визначений судом розмір аліментів він не має можливості сплачувати, оскільки його майнове становище погіршилося.
25.06.2013 року рішенням суду шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було розірвано. Як вказує сам позивач, від даного шлюбу у нього з відповідачем ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на яку позивач сплачує аліменти на підставі рішення суду від 04.12.2012 року.
Після ухвалення рішення суду про стягнення з позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у позивача народилася від іншого шлюбу ще одна донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання котрої з позивача на підставі судового наказу від 06.06.2023 року, стягуються аліменти, інші обставини були наявними на час видачі даного судового наказу.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника осіб, яким він за законом зобов'язаний надавати утримування і які фактично перебувають на його утриманні.
Зміна сімейного стану відповідача, а саме народження інших дітей без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. (Постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19).
Суд зазначає, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народились в іншому шлюбі, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів. Належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення його майнового стану.
Аналогічні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження 61-702св19) від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 (провадження № 61-1193св24).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану - народження дітей від іншого шлюбу та їх утримання, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Щодо визнання відповідачем ОСОБА_2 позову суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яку було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року та ратифіковано Україною 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, чи здійснюються вони державними, приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, має бути наданий такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя (ураховуючи при цьому права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, що відповідають за неї за законом), і для цього використовують всі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно частини 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд звертає увагу, що згідно судового наказу винесеного Гайворонським районним судом Кіровоградської області 06.06.2023 року по справі №385/945/23, аліменти стягуються на утримання саме ОСОБА_5 , а не відповідача ОСОБА_2 , визнання останньою позовних вимог порушує права та інтереси її доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на рівень життя, достатній для гармонійного розвитку дитини, тому суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача у разі відмови в позові.
Керуючись ст.ст. 182, 192 СК України, ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину відмовити повністю.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 13.02.2025