Справа № 196/606/24
№ провадження 1-кп/196/12/2025
13 лютого 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду смт Царичанка матеріали кримінального провадження № 62024170030000893 від 03.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,-
В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки ризики, які існували на момент обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1ст.177КПК України, не зменшилися: перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з якими обвинувачений проходить військову службу, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснивши, що на даний час відсутні будь-які об'єктивні підстави для продовження строку тримання під вартою, обвинуваченим не допускалися порушення процесуальної поведінки. Крім того, обвинувачений потребує лікування. Прохав змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, суд доходить наступних висновків.
При обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом було встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з якими підозрюваний проходить військову службу; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Суд вважає, що на теперішній час заявлені ризики, передбачені, зокрема, п.п.1, 5 ч.1 cт. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв'язку з чим переховування від суду може бути визнано обвинуваченим менш обтяжливим, ніж можливе покарання.
Крім того, судом також враховано вік обвинуваченого, стан його здоров'я та відсутність міцних соціальних зв'язків (не одружений, дітей немає).
Суд зауважує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого законодавством порядку проходження військової служби, яке полягало у відкритій відмові виконати наказ, у зв'язку з чим, оскільки обвинувачений залишається військовослужбовцем, слід запобігти можливості вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень.
Також суд зауважує, що відповідно до вимог ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
Суд бере до уваги зауваження сторони захисту про відсутність порушень обов'язків обвинуваченим та приходить до висновку, що зазначене свідчить про достатність обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу для запобігання визначеним ризикам.
На підставі наведеного запобіжний західу вигляді тримання під вартою обвинуваченого слід продовжити, що надасть можливість уникнути встановлених ризиків та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Розмір застави не визначався на підставі ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись статтями 176-177, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинувачуваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді солдата резерву 64 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 14 квітня 2025 року включно.
Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали в той же строк.
Суддя ОСОБА_1