14 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6509/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван"
постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Сітайло Л.Г., Євсіков О.О.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 (суддя Івченко А.М.)
у справі № 910/6509/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта Софія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніфесто"
про визнання банкрутом,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" 10.02.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/6509/18, якою зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніфесто"; ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Маніфесто"; провадження у справі №910/6509/18 закрито. Також скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частині 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пункту 7 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" повинно було надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 2422.40 грн (3028 х 0.8).
Однак до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, про що Верховним Судом складено акт від 10.02.2025 № 32.1-14/51.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами пункту 5 частини 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пунктом 1 частині 3 статті 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) пунктами 1 - 4 частини 2 статті 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван", звертаючись з касаційною скаргою зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та не врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 23.05.2018 у справі 905/2727/16, від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13 (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України).
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" не дотрималось вимог пункта 5 частини 2 статті 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вказаних скаржником постановах.
Також, згідно зі статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Проте до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги кредиторам у справі № 910/6509/18, а саме : Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс УКРАЇНА" (яке є правонаступником ПАТ "Фортуна Банк") та Товариству з обмеженою відповідальністю "Санта Софія".
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 ГПК України.
Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України. Також скаржнику належить надати докази сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2422,40 грн та надати докази направлення копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" залишена без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/6509/18 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмен Ван", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере