06 лютого 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/1/25
за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК"
до Фізичної особи-підприємця Андріуци Максима Анатолійовича
про стягнення 292323,55 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Драченко Т.О.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 01.01.2025 Акціонерне Товариство "ТАСКОМБАНК" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Андріуци Максима Анатолійовича.
1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №ID 13175068 від 15.12.2021 у розмірі 292323,55 грн, зокрема 186210,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 106112,96 грн заборгованості за процентами.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором.
1.4. 03.01.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 12 год. 30 хв. 06.02.2025.
1.5. Ухвалу суду від 03.01.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 04.01.2025 доставлено до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 89), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 91-94).
1.6. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.7. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.8. Днем вручення ухвали суду від 03.01.2025 відповідачу є 12.01.2025 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (а.с. 91).
1.9. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.10. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.11. 14.01.2025 суд з метою забезпечення прав відповідача Фізичної особи-підприємця Андріуци Максима Анатолійовича бути проінформованим про розгляд справи повідомив про розгляд справи за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 95).
1.12. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.13. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.14. 15.01.2025 позивач подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника (а. с. 96).
1.15. 06.02.2025 у судове засідання представники сторін не з'явилися.
1.16. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.17. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.18. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.19. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.20. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.21. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.22. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.23. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.24. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.
1.25. 06.02.2025 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.
1.26. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав рішення без його проголошення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та за процентами.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором від 15.12.2021 №ID 13175068.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору кредиту; виконання позивачем свого обов'язку у зобов'язанні та надання відповідачу кредиту; невиконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту; розмір грошового зобов'язання відповідача; період прострочення виконання грошового зобов'язання, порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 15.12.2021 Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали заяву-договір №ID 13175068 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (далі - кредитний договір), за умовами пункту 1 якого за наявності вільних коштів банк зобов'язався надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався прийняти належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору (а. с. 6-10).
3.1.2. Сторони погодили усі істотні умови кредитного договору, і зокрема, домовилися про таке:
п.1.2 - кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "ТАСКОМБАНК" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку;
п. 2 умови надання кредиту:
п.2.1- розмір кредиту: 200000,00 грн;
п.2.2. - валюта кредиту: гривня;
п.2.3 вартість кредиту:
п. 2.3.1. - розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 48% річних;
п.2.3.2. - розмір комісійної винагороди за видачу кредиту: не передбачається;
п. 2.3.3. - розмір штрафу (плати) за дострокове/частково дострокове погашення кредиту: 0% від суми, яка перевищує плановий платіж згідно графіку;
п. 2.4. терміни і порядок погашення кредиту:
п. 2.4.1 - погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, числа в яке було укладено договір.
Погашення ануїтетного платежу здійснюється в день згідно Графіку погашення кредиту (календарного числа дати укладення договору).
У разі внесення платежу в розмірі, що перевищує плановий платіж, сума грошових коштів сплачених позичальником, зараховується Банком в рахунок погашення наступного платежу та погашається в день згідно графіку, сума яка лишилася після сплати планового платежу перераховується на погашення заборгованості (тіла кредиту) позичальника за кредитом шляхом коригування останнього ануїтетного платежу.
Розмір останнього ануїтетного платежу (останніх платежів) може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого згідно умов договору (графіку погашення кредиту) і буде становити фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати позичальником всіх попередніх ануїтет них платежів;
п.2.4.2 - сплата комісійної винагороди (за наявності) за видачу кредиту - одноразово, сплачується у день надання кредитних коштів;
п.2.4.3 - сплата штрафу (плати) за дострокове/частково дострокове погашення кредиту - одноразово протягом перших 4 місяців кредитування за кожен факт порушення графіку погашення кредиту. Плата нараховується на суму, яка перевищує плановий платіж згідно графіку, сплачується у день дострокового/частково дострокового погашення кредиту;
п.2.4.4 - сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі "ТАС24Бізнес";
п.2.5 - починаючи з наступного повного календарного місяця від дати укладення кредитного договору-забезпечити чисті обороти (грошові надходження на рахунок позичальника від основної діяльності - реалізації продукції та товарів, виконання робіт, надання послуг) за своїм поточним рахунком, відкритим у банку, в сумі не менше 21200,00 грн (двадцять одна тисяча двісті гривень 00 копійок) в місяць. Моніторинг стану відповідності оборотів по поточному рахунку проводиться банком щомісячно.
У випадку невиконання або неналежного виконання даних умов, банк має право нарахувати, вимагати сплати та стягувати, а постачальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 2% від суми виданого кредиту (але не менше 200 грн), за кожен місяць, в якому було виконано зобов'язання, що є підставою для застосування неустойки (невиконання або неналежного виконання умов, встановлених в цьому пункті) до припинення цих обставин;
п. 2.7 - строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору;
п. 3.1 - позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту;
п. 3.2 - остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно п.2.7 цього договору;
п.3.3 - у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення;
п.4.1- цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є кредитним договором;
п.4.2 - цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим:
п.4.2.1 - умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку https://tascombank.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому;
п. 4.3 - строк дії договору, встановлений в розділі 18 правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк";
п. 4.5 - дата підписання заяви - договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладення договору.
3.1.2. 15.12.2021 відповідач підписав заяву - договір №ID 13175068 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронним цифровим підписом, що підтверджується електронним сертифікатом, сформованим на сайті надавача електронних послуг та відображенням електронного цифрового підпису (а. с. 8).
3.1.3. 15.12.202021 банк на виконання умов договору перерахував на зазначений в п. 1.2 кредитного договору рахунок відповідача кошти в розмірі 200000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №831836425 (а.с. 21).
3.1.4. 25.07.2022 сторони уклали додатковий договір №1 про внесення змін та доповнень до заяви-договору №ID 13175068 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 15.12.2021 (а. с. 13 на звороті, 15-17), за умовами якого виклали у наступній редакції:
1. "П. 2.1 - розмір кредиту: 224819,94 грн (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень 94 копійки);
2. Виклали Додаток №1 до кредитного договору в редакції згідно додатку 1 цього додаткового договору - Графік погашення кредиту, згідно з яким загальна сума становить 392264,63 грн заборгованості за кредитом, зокрема 224819,94 грн основна заборгованість за кредитом, 167444,69 грн за процентами. Строк погашення кредиту щомісячно, число місяця дати укладення договору, враховуючи п. 2.7 та п. 5.13 Заяви - договору, починаючи з 15.08.2022 сума платежу за кредитом становить 6294,96 грн, з 15.09.2022 - 9292,56 грн за кредитом, з 15.10.2022 - 8992,80 грн за кредитом, з 15.11.2022 до 15.11.2024 - 14200,00 грн за кредитом, а з 14.12.2024 - 12684,31 грн (а.с. 14).
3.1.5. Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" передбачають таке (а.с. 10 на звороті - 13, 18-20):
п. 18.2.1.1. - банк за наявності вільних коштів зобов'язується клієнту кредит для фінансування поточної діяльності клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію з управління кредитом та інших винагород, право банку на отримання яких передбачено цим розділом правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород банку за надання кредиту встановлюється у цінових парламентах продукту, які розміщені на офіційному сайті банку та є невід'ємною частиною цих правил (далі - Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір кредиту, який може бути наданий клієнту. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві - договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24/БІЗНЕС", або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - цінові параметри), які зазначені на офіційному сайті банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (далі - договір);
п. 18.2.1.2 - повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно графіку погашення кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами договору. Остаточний строк погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Сторони домовились, що згідно ст. ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом правил, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов'язання, має право змінити умови користування кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг "ТАС24/БІЗНЕС", sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, строком повернення кредиту є дата останнього платежу;
п. 18.2.1.3 - за користування кредитом клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління кредитом в розмірі, що зазначені в заяві та цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління кредитом є дати сплати платежів, зазначені в заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими;
п. 18.2.1.4 - для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється фіксована процентна ставка та комісія за користування кредитом;
п. 18.2.1.5 - у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 18.2.1.2, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення;
п.18.2.2.3.2 - банк має право при настанні будь-якої з таких подій вимагати достроковогоповернення кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління кредитом, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену у повідомлені дату. В цю дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування кредитом, повністю виконати інші зобов'язання за кредитом;
п. 18.2.2.2.5 - клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів, достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.
3.1.6. Відповідач зобов'язання за кредитним договором виконав частково та сплатив позивачу 66379,17 грн основного боргу та 176265,67 грн боргу за процентами, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період 15.12.2021 по 04.12.2024 (а.с. 22 на звороті - 69).
3.1.7. За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 04.12.2024 становить 292323,55 грн, зокрема 186210,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 106112,96 грн заборгованості за процентами (а.с. 21 на звороті -22).
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.7. між сторонами виникли майново-господарське зобов'язання на підставі кредитного договору від 15.12.2021 №ID 13175068;
4.5.8. укладаючи договір сторони погодили термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; суму кредиту та процентів за користування кредитом;
4.5.9. відповідач виконав зобов'язання з повернення кредиту у строк встановлений у кредитним договором з урахування графіку повернення кредиту частково та сплатив 66379,17 грн основного боргу та 176265,67 грн боргу за процентами;
4.5.10. строк виконання відповідачем з повернення кредиту настав 14.12.2024;
4.5.11. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 292323,55 грн, зокрема 186210,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 106112,96 грн заборгованості за процентами.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
5.3. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.4. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.5. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.6. Згідно із частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
5.7. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
5.8. Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
5.9. Згідно з статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
5.10. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір у письмовій формі.
5.11. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
5.12. Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
5.13. Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
5.14. Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
5.15. Мотивом застосування цієї норми є встановлений судом факт прострочення відповідачем повернення чергової частини позики, що надає право позивачу вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
5.16. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.18. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.19. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
5.20. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
5.21. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою виникнення спору є укладення сторонами договору позики (кредиту).
6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов'язку з повернення позики відповідно до умов договору.
6.3. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
6.4. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі кредитного договору.
6.5. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
6.6. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит на умовах, встановлених у кредитному договорі.
6.7. Відповідно до пункту 2.7 кредитного договору строк кредиту 36 місяців з дати укладення договору.
6.8. Строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту настав 14.12.2024.
6.9. Відповідач виконав зобов'язання за кредитним договором частково та сплатив 66379,17 грн основного боргу та 176265,67 грн боргу за процентами.
6.10. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 292323,55 грн, зокрема 186210,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 106112,96 грн заборгованості за процентами у розмірі 48%.
6.11. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
6.12. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.13. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.14. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
6.15. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.16. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.17. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.18. Невиконання відповідачем своїх обов'язків у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
6.17. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем грошового зобов'язання, зокрема прострочення повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за кредитним договором від 15.12.2021 №ID 13175068 у розмірі 292323,55 грн, зокрема 186210,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 106112,96 грн заборгованості за процентами у розмірі 48%.
6.18. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 186210,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 106112,96 грн заборгованості за процентами у розмірі 48%, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3507,88 грн.
7.3. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3507,88 грн на підставі платіжного інструкції від 30.12.2024 №2256 (а. с. 6).
7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.5. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, судовий збір у розмірі 3507,88 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Андріуци Максима Анатолійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (ідентифікаційний код 09806443, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30) 292323,55 грн (двісті дев'яносто дві тисячі триста двадцять три гривні 55 копійок), зокрема 186210,59 грн (сто вісімдесят шість тисяч двісті десять гривень 59 копійок) заборгованості за тілом кредиту, 106112,96 грн (сто шість тисяч сто дванадцять гривень 96 копійок) заборгованості за процентами, 3507,88 грн (три тисячі п'ятсот сім гривень 88 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 13.02.2025.
Суддя А.І. Гладун