Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/23/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№4087 від 14.02.2025) про відвід судді по справі
за позовом: 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), 2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), 3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ідентифікаційний код 42206328)
про стягнення 536 693,33 грн
31.12.2024 ОСОБА_2 (позивач-1), ОСОБА_3 (позивач-2), ОСОБА_1 (позивач-3) звернулися до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (відповідач), в якій просять суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 дивіденди в розмірі 71 130,21 грн, інфляційні в розмірі 7 130,13 грн та 3% річних в розмірі 2 469,16 грн, на користь ОСОБА_3 дивіденди в розмірі 314 851,42 грн, інфляційні в розмірі 35 125,42 грн та 3% річних в розмірі 12 631,80 грн, на користь ОСОБА_2 дивіденди в розмірі 86 895,16 грн, інфляційні в розмірі 5 145,89 грн та 3% річних в розмірі 1 314,14 грн.
Позивачі також просять стягнути з відповідача судові витрати на користь позивачів.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати дивідендів за 2022-2023 роки на підставі рішення по питанню № 3 дистанційних річних загальних зборів ПрАТ "Харківенергозбут", які були проведені 24 квітня 2023 року і оформлені Протоколом № 9; рішення по питанню № 7 дистанційних річних загальних зборів ПрАТ "Харківенергозбут", які були проведені 29 грудня 2023 року і оформлені Протоколом № 10; рішення по питанню № 1 дистанційних річних загальних зборів ПрАТ "Харківенергозбут", які були проведені 29 квітня 2024 року і оформлені Протоколом № 1.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/23/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
28.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 2443), в якому він просив суд:
1. Визнати дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 щодо звернення до Господарського суду Харківської області із позовом у справі № 922/23/25 до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про стягнення 536 693,33 грн за наявності рішення суду, що не набрало законної сили у справі № 922/2437/24 - зловживанням процесуальними правами.
2. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 щодо звернення до Господарського суду Харківської області до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про стягнення 536 693,33 грн.
3. Продовжити строк Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" для подання відзиву на п'ятнадцять днів наступних за днем вручення відповідачу ухвали суду за результатами розгляду клопотання про визнання дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 щодо звернення до Господарського суду Харківської області із позовом у справі № 922/23/25 зловживанням процесуальними правами.
30.01.2025 до суду від позивачів надійшла заява (вх.№2670), в якій зазначено, що позивачі переконані, що неможливо заперечити проти позову в міру імперативності норм законів, на які вони посилаються, а тому у позивачів будуть відсутні представники в Господарському суді Харківської області при розгляді даної справи; позивачі не будуть більше подавати жодних документів до Господарського суду Харківської області при розгляді даної справи, зокрема, відповідь на відзив; позивачі не будуть приймати безпосередню участь в судових засіданнях в Господарському суді Харківської області при розгляді даної справи; позивачі просять Господарський суд Харківської області розглянути позовну заяву без їх участі за наявними матеріалами в справі, закрити 03.02.2025 підготовче провадження і розглянути справу по суті (прийняти рішення) та задовольнити повністю позовні вимоги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 у справі "922/23/25 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх.№2443 від 28.01.2025) про зловживання позивачами процесуальними правами. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх.№2443 від 28.01.2025) про залишення позову без розгляду. Задоволено клопотання відповідача (вх.№2443 від 28.01.2025) про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на п'ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали. Відмовлено в задоволенні клопотання позивачів (від 30.01.2025 вх.№2670) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Провадження у справі № 922/23/25 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/2437/24, від якого залежить вирішення справи № 922/23/25.
14.02.2025 до суду від 3-го позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Чистякової І.О. у справі №922/23/25 (вх.№4087).
Суд, розглянувши заяву 3-го позивача про відвід судді Чистякової І.О. у справі №922/23/25, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки доводи заявника вказують на його незгоду з процесуальними рішеннями судді.
Згідно частин 3, 4 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Так, в обгрунтування заяви про відвід судді 3-м позивачем зазначено, зокрема, що 12 лютого 2025 року він ознайомився з ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025, згідно якої суддя Чистякова Інна Олегівна безпідставно та незаконно зупинила провадження у справі, а як підставу для зупинення справи вигадала - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/2437/24, від якого залежить вирішення справи № 922/23/25, зазначивши, що "Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Адвокат Олександра Бірюкова подала у справу № 922/23/25 копії позовної заяви з додатками, заяви про зміну предмету позову, рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2024, апеляційної скарги по справі № 922/2437/24.
Таким чином, суддя ОСОБА_4 не могла не знати, що апеляційна скарга по справі №922/2437/24 була подана виключно в частині оскарження відмови в стягненні чистого прибутку за 2023 рік, а законність рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 по справі № 922/2437/24 в іншій частині, зокрема, щодо недійсності рішень загальних зборів позивачами визнана і не оскаржувалася.
Згідно частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Крім того, в ухвалі суду суддя Чистякова Інна Олегівна не зазначила як пов'язані стягнення частини чистого прибутку за 2023 рік та стягнення невиплачених дивідендів за 2022-2023 роки.
ПрАТ "Харківенергозбут" на загальних зборах, які відбулися 29.04.2024, прийняв рішення про виплату дивідендів за 2023 рік тільки 3 травня 2024 року.
Таким чином, у ПрАТ "Харківенергозбут" виникло зобов'язання заплатити своїм акціонерам і частину чистого прибутку за 2023 рік в розмірі 90% і дивіденди, прийняті 3 травня 2024 року зборами від 29.04.2024 року, в розмірі 80%.
Отже, по справі № 922/2437/24 в міру наведених імперативних норм буде прийняте рішення про виплату позивачам частини чистого прибутку.
Саме тому, в ухвалі суду суддя Чистякова Інна Олегівна не зазначила як пов'язане стягнення частини чистого прибутку за 2023 рік зі стягненням невиплачених дивідендів за 2022-2023 роки.
Предметом розгляду у цій справі № 922/23/25 є питання стягнення заборгованості у вигляді не виплачених дивідендів з урахуванням 3% річних та інфляційних, а предметом у справі № 922/2437/24 залишилося тільки стягнення частини чистого прибутку за 2023 рік.
Проте, суддя Чистякова Інна Олегівна не тільки не зазначила жодної конкретної підстави для зупинення розгляду справи, але і не з'ясувала це, що свідчить про її необ'єктивність.
Суд, проаналізувавши зміст вказаних 3-м позивачем у заяві про відвід судді обставин, які викликають у нього сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Чистякової І.О. при подальшому розгляді справи №922/23/25, дійшов висновку, що вони пов'язані лише з незгодою 3-го позивача із процесуальним рішеннями судді, а саме: ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 у справі №922/23/25, якою зупинено провадження у справі №922/23/2 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/2437/24, від якого залежить вирішення справи № 922/23/25.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Ураховуючи вищенаведене та положення ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно норм якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, суд вважає подану 3-м позивачем заяву (вх.№4087 від 14.02.2025) про відвід судді Чистякової І.О. від розгляду справи № 922/23/25 необґрунтованою.
Стосовно наведених 3-м позивачем аргументів, що суддя Чистякова Інна Олегівна не могла не знати, що апеляційна скарга по справі № 922/2437/24 була подана виключно в частині оскарження відмови в стягненні частини чистого прибутку за 2023 рік, а законність рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 по справі № 922/2437/24 в іншій частині, зокрема щодо недійсності рішень загальних зборів позивачами визнана і не оскаржується, слід зазначити наступне.
Рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 по справі № 922/2437/24 не набрало законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №922/2437/24 є вимоги позивачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення по питанню № 3 дистанційних річних загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328), які були проведені 24 квітня 2023 року і оформлені Протоколом № 9; визнання недійсним з моменту прийняття рішення по питанню № 7 дистанційних річних загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328), які були проведені 29 грудня 2023 року і оформлені Протоколом № 10; визнання недійсним з моменту прийняття рішення по питанню № 1 дистанційних річних загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328), які були проведені 29 квітня 2024 року і оформлені Протоколом № 11; стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Фізичної особи - ОСОБА_1 79766,70 грн; стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Фізичної особи - ОСОБА_3 354225,56 грн та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Фізичної особи - ОСОБА_2 96300,28 грн.
Дійсно, як зазначає 3-й позивач у заяві про відвід судді, відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Втім згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Більш того у відповідності до вимог ч. 1 ст.266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Згідно із ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отож суд зупинив провадження у справі на строк визначений у ст. 229 ГПК України, в даному разі у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п.4 ч.1 ст. 229 ГПК України).
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Частиною четвертою статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Згідно частин 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Приймаючи до уваги, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 зупинено провадження у справі №922/23/25 та на час вирішення питання про відвід судді дата наступного засідання не визначена, означена заява 3-го позивача про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати відвід судді необґрунтованим.
Заяву ОСОБА_1 (вх.№4087 від 14.02.2025) про відвід судді Чистякової І.О. від розгляду справи №922/23/25 передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалу складено та підписано 14.02.2025.
Суддя Чистякова І.О.