Справа № 201/1868/25
Провадження № 1-кс/201/725/2025
13 лютого 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська
у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в м.Дніпрі клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 , погоджене начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22024050000003355 від 07.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України,
Слідчий в ОВС слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із клопотанням, погодженим начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22024050000003355 від 07.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого відділу 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебувають матеріали досудового розслідування №22024050000003355 від 07.10.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України.
Встановлено, що згідно з Конституцією України Україна є суверенною незалежною, унітарною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
З 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), яке керівники РФ назвали переміщенням військових підрозділів у межах звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території АРК Крим та м. Севастополя. 18.03.2014 РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
Одночасно з цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «днр»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «лнр»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують.
22.06.2014 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, будучи проросійсько-налаштованою особою, як досвідчений користувач мережі Інтернет, діючи умисно, перебуваючи у місті Краматорську Донецької області (точне місце під час досудового розслідування не встановлене), використовуючи власний акаунт в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» під псевдонімом « ОСОБА_8 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , розмістив, тим самим поширив публікацію, що містить публічні заклики до повалення конституційного ладу.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у розповсюдженні матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.
Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел, 17.10.2020 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, будучи проросійсько-налаштованою особою, як досвідчений користувач мережі Інтернет, діючи умисно, повторно, перебуваючи у місті Краматорську Донецької області (точне місце під час досудового розслідування не встановлене), використовуючи власний акаунт в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» під псевдонімом « ОСОБА_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , здійснив розповсюдження публікації, що містить публічні заклики до повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у розповсюдженні матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.
12.02.2025 об 11 год. 50 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.
12.02.2025 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні не тяжкого злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема:
- матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом;
- протоколом огляду інтернет-сайту, від 28.10.2024;
- висновком судової лінгвістичної експертизи від 12.11.2024;
- протоколом затримання ОСОБА_6 , від 12.02.2025, в порядку ст. 208, 615 КПК України;
- протоколом обшуку від 12.02.2025;
- протоколом огляду протоколу огляду інтернет-сайту, від 28.10.2024 за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 12.02.2025;
- протоколом допиту підозрюваного, від 12.02.2025.
Слідчий зазначає, що вказані ризики встановлені з урахуванням того, що підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
З урахуванням викладеного підозрюваний спроможний:
1 ) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_6 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово окуповану територію. Вказаним обставинам також сприяє той факт, що підозрюваний мешкає в місті Краматорськ Донецької області, яке розташоване поруч з лінією розмежування з окупованою територією, та поруч з яким триває активна фаза бойових дій;
2) підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
У разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
3) незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину.
На теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У зв'язку із зазначеним, незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливить запобігання вищевказаним ризикам.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а саме:
- застосування особистого зобов'язання не можливе у зв'язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
- застосування особистої поруки не можливе у зв'язку із відсутністю у підозрюваного осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов'язки;
- застосування домашнього арешту не можливе, оскільки поблизу міста Краматорськ Донецької області відбуваються активні бойові дії, що робить неможливим здійснювати належну перевірку виконання підозрюваним вказаного запобіжного заходу, та може призвести до ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 пов'язано з необхідністю проведення значного обсягу слідчих (розшукових) дій, що може зайняти тривалий проміжок часу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно обрати останньому терміном не менш ніж 60 (шістдесят) днів, а тому, слідчий просить зстосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, на його задоволенні наполягав.
Слідчий у судовому засіданні підтримав подане клопотання, на його задоволенні наполягав.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання.
Захисник у судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного, заперечував проти задоволення поданого клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.177КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебувають матеріали досудового розслідування №22024050000003355 від 07.10.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України.
12.02.2025 об 11 год. 50 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.
12.02.2025 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України, що підтверджується: протоколом огляду інтернет-сайту, від 28.10.2024; висновком судової лінгвістичної експертизи від 12.11.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 , від 12.02.2025, в порядку ст. 208, 615 КПК України; протоколом обшуку від 12.02.2025; протоколом огляду протоколу огляду інтернет-сайту, від 28.10.2024 за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 12.02.2025; протоколом допиту підозрюваного від 12.02.2025.
Крім того, встановлено, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто. Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд вважає встановленим наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто ухилення від органу досудового слідства підозрюваним, оскільки враховуючи, що ОСОБА_6 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово окуповану територію.
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину.
Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний спроможний вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний зможе продовжити вчиняти злочин, у якому підозрюється, за допомогою мережі інтернет, що створить передумови для продовження злочину, у якому підозрюється, та вчинення нових.
Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Інші ризики в судовому засіданні прокурором не доведені.
Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути обрано запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, скоєного під час воєнного стану.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, скоєний у воєнний час. Також суд враховує вид та ступінь встановлених ризиків, тяжкість злочину, обстановку в якій вчинено злочин, а саме, воєнний стан, який продовжується, суспільну небезпечність злочину, які підвищена з огляду на контекст у якому його вчинено, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування єдиного запобіжного заходу у даному випадку у виді тримання під вартою, що в своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідність його задоволення.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, у задоволенні клопотання захисника про застосування підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слід відмовити.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Згідно до ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442КК України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -
Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 , погоджене начальником Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22024050000003355 від 07.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 квітня 2025 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 12 квітня 2025 року.
У задоволенні клопотання захисника про застосування підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 15.30 годині 14.02.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1