ЄУН № 2-2711/11
Провадження № 6/932/596/24
07 лютого 2025 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
заявник: ТОВ «Менелай»
заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Менелай», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про заміну стягувача,
Заявник ТОВ «Менелай» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача, в обґрунтування якої вказав, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2011 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» була стягнута заборгованість за кредитним договором №8/2005/840-К/253-Н від 16.12.2005 у сумі 339224,24 грн, еквівалентних 42800,00 доларів США основного боргу, 147785,03 грн, еквівалентних 98534,77 доларів США пені, разом 1357174,44 грн та судові витрати.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2022 було замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
27.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Менелай» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №8/2005/840-К/253-Н від 16.12.2005 перейшло до ТОВ «Менелай». Зазначає, що процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він до примусового виконання.
Заявник та заінтересовані особи до судового засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про заміну стягувача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2011 позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №8/2005/840-К/253-Н від 16.12.2005 у сумі 339224,24 грн, еквівалентних 42800,00 доларів США основного боргу, 147785,03 грн, еквівалентних 98534,77 доларів США пені, разом 1357174,44 грн та судові витрати. Вказане вище заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2011 не оскаржувалось та набрало законної сили 15.03.2011 і виходячи з вимог ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.199, який діяв на той час, строк пред'явлення виконавчих листів для примусового виконання становив 1 рік та сплив 15.03.2012.
06.12.2012 ПАТ «КБ «Надра» звернулось із заявою про видачу виконавчих листів та 05.03.2013 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська видано стягувачу чотири виконавчих листи.
04 серпня 2021 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до місцевого суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу, заміну стягувача, поновлення строків пред'явлення виконавчих листів до виконання. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2022 заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволена частково, замінено стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», у задоволенні вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання відмовлено; ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до приписів статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом ч. 1 ст. 442 ЦПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Як встановлено судом, строк пред'явлення виконавчих листів на виконання заочного Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2011 сплинув 15.03.2012. Стягувач у цій справі звертався із заявою про поновлення строків пред'явлення до виконання виконавчих листів та у задоволенні якої ухвалою суду від 17.06.2022 відмовлено у поновленні цих строків, вказана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України.
При цьому суд враховує висновки, викладені у п.п. 95, 115 постанови ВП ВС від 08.02.2022 по справі № 2-7763/10. Також ВП ВС у цій постанові (п. 104) відступила від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови Великої Палати Верховного Суду та на які посилався заявник у своїй заяві про заміну стягувача на правонаступника.
Оскільки строк пред'явлення виконавчого документу пропущений, а клопотання про його поновлення не заявлено, то суд вважає, що у заяві про заміну стягувача правонаступником за необхідне відмовити.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Менелай», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12.02.2025.
Суддя І. В. Петунін