09 січня 2025 рокуСправа № 921/222/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровець Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.
Розглянув заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 (вх. №6880 від 03.09.2024)
у справі №921/222/24
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має статус ФОП
про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства
За участю учасників судового процесу:
від заявника: Рацин Р.Р. - представник,
керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я.
Учасникам судового процесу оголошено склад суду.
Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
У судовому засіданні 09.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Встановив:
10.04.2024 фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024, для розгляду справи №921/222/24 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 20.05.2024.
У підготовчому засіданні 20.05.2024 оголошено перерву до 03.06.2024, про що відображено у протоколі судового засідання.
Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі №921/222/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має статус ФОП. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Шимечка А.Я. Призначено попереднє засідання на 31.07.2024.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 03.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
04.06.2024 Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 1707/0/15-24 про звільнення з посади судді ОСОБА_2 у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, для розгляду справи №921/222/24 призначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 11.06.2024 справу №921/222/24 прийнято до свого провадження.
Ухвалою суду від 08.07.2024 призначено попереднє засідання у справі №921/222/24 на 22.08.2024, у зв"язку з тим, що суддя Боровець Я.Я. в період з 15.07.2024 по 09.08.2024 перебуватиме у щорічній основній відпустці (наказ №114-в від 01.07.2024).
03.09.2024 Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог до боржника ОСОБА_1 в сумі 15 564,72 грн (вх.№6880).
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.09.2024, для розгляду заяви визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято заяву (вх. №6880 від 03.09.2024) Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 , до розгляду та призначено на 01.10.2024.
Протокольною ухвалою від 01.10.2024 відкладено розгляд заяви (вх. №6880 від 03.09.2024) Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 на 09.10.2024.
Протокольною ухвалою від 09.10.2024 судове засідання відкладено на 07.11.2024.
Однак, судове засідання - 07.11.2024 не відбулося, у зв"язку з перебуванням судді Боровця Я.Я. у відпустці в період з 04.11.2024 по 08.11.2024 .
Ухвалою суду від 31.10.2024 призначено судове засідання щодо розгляду заяви (вх. №6880 від 03.09.2024) Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/222/24 на 20.11.2024.
Ухвалами суду від 20.11.2024, від 05.12.2024 та від 18.12.2024 судове засідання відкладено відповідно на 05.12.2024, на 18.12.2024 та на 09.01.2025 з підстав, викладених в них.
Представник заявника Головного управління ДПС у Тернопільській області в судове засідання - 09.01.2025 з"явився, підтримав подану заяву з врахуванням заяви про уточнення кредиторських грошових вимог (вх.№221 від 09.01.2025) , в якій просить визнати кредиторські грошові вимоги у розмірі 8 428,37 грн.
Представник боржника в судове засідання - 09.01.2025 не з"явився.
Керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я. в судове засідання - 09.01.2025 з"явився. Кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області розглянуто та визнано вимоги повністю у сумі 8 428,37 грн, з врахуванням заяви про уточнення кредиторських грошових вимог, що підтверджується звітом про результати розгляду кредиторських грошових вимог ( вх. №7726 від 09.10.2024).
Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено таке.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника визначені у статті 45 КУзПБ.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 03.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , в якому зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - 03.07.2024.
Отже, згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, останнім днем подачі заяви з грошовими вимогами до боржника є 03.07.2024.
Однак, тільки 03.09.2024 Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог до боржника ОСОБА_1 .
Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Таким чином, заява Головного управління ДПС у Тернопільській області подана з пропуском встановленого законом строку.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.
Положеннями пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Судом встановлено, що фізична особа Будний Руслан Миколайович, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , знаходиться на обліку в Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно довідки Головного управління ДПС у Тернопільській області за боржником рахується заборгованість в сумі 8 428,37 грн, з яких: 8088,37 грн земельний податок з фізичних осіб, та 340,00 грн штраф, що підтверджується розрахунком суми вимог з податкового боргу.
Статтею 67 Конституцією України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями статті 14.1.39. Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.
Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначено функції контролюючого органу, зокрема контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу : здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
У відповідності до п.41.4 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Щодо земельного податку з фізичних осіб, суд встановив таке:
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно із законом надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди ( пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками плати за землю є: платники земельного податку, а саме: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об'єктами оподаткування платою за землю є: об'єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 Податкового кодексу України).
Статтею 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені п.37.3. статтею 37 Податкового кодексу України.
У частині 3 статті 45 КУзПБ встановлено, що заява кредитора має містити: розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.
Статтею 120.1 Податкового кодексу України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Податковий борг виник у зв'язку з несплатою платником податків грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, по платежах з земельного податку з фізичних осіб на суму 8088,37 грн та штрафу у розмірі 340,00 грн, на підставі податкової декларації з плати за землю, податкового повідомлення-рішенння та Актом про результати камеральної перервірки податкової декларації з плати з землю від 06.03.2024 ( містяться в матеріалах справи).
Грошове зобов'язання у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.
Як визначено статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строку. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Так, заявником надсилалися боржнику для узгодження податкове повідомлення-рішення (докази надсилання містяться в матеріалах справи).
Однак, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, який виник саме внаслідок несплати боржником узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, сума податкового боргу становить 8 428,37 грн, з яких: 8088,37 грн земельний податок з фізичних осіб та 340,00 грн штрафу.
Аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, свідчить про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
З огляду на положення статей 45- 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань зі сплати податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Правова позиція наведене у постанові ВС від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22.
Враховуючи викладене, суд вважає вірно обрахованою, обґрунтованою та підтвердженою належними доказами є заборгованість ОСОБА_1 перед Головним управлінням ДПС у Тернопільській області у розмірі 8 428,37 грн, з яких: 8088,37 грн земельний податок з фізичних осіб та 340,00 грн штрафу.
Отже, станом на дату подання заяви з грошовими вимогами Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника ОСОБА_1 загальна сума заборгованості становить 8 428,37 грн.
Грошові вимоги, зазначені в заяві є повністю неоплаченими боржником, у зв'язку з фактичною неплатоспроможністю.
Боржник визнає наявну заборгованість.
Також, керуючим реструктуризацією розглянуто кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області, визнано вимоги, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог.
Зазначені вимоги є конкурсними.
Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно приписам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання Головного управління ДПС у Тернопільській області конкурсним кредитором у розмірі 8 428,37 грн, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, оскільки заява про визнання кредиторських вимог подана після спливу строку на її подання.
Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами, внесені до реєстру вимог кредиторів, також у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими, підлягають визнанню в сумі 8 428,37 грн та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 8088,37 грн ( податковий борг) - друга та в сумі 340,00 грн (штраф) - третя.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 6056,00 грн сплачені платіжною інструкцією №1079 від 26.08.2024 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 233, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,
1. Заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 (вх. №6880 від 03.09.2024) у справі №921/222/24, задовольнити.
2. Визнати кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 8 428,37 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
в сумі 8088,37 грн (борг ) - друга,
в сумі 340,00 грн (штраф) - третя.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 6056,00 грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
4. Ухвалу надіслати учасникам у справі до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвалу підписано "14" лютого 2025 року.
Суддя Я.Я. Боровець