вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"14" лютого 2025 р. м. Рівне Справа № 918/122/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної, розглянувши матеріали позовної заяви Вараської міської ради до відповідача Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області про визнання недійсним акта
У лютому до Господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява Вараської міської ради, яка містить вимоги до Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області про визнання протиправними та скасування наказів начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №307 та № 308 від 28 листопада 2024 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування із зміною цільового призначення земельної ділянки МОУ в особі КЕВ м. Рівне".
Вирішуючи питання про прийняття даного позову до розгляду, судом встановлено наявність підстав для відмови увідкритті провадження у справі зважаючи на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч.1 статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно ч. 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До позовної заяви, поданою за правилами господарського судочинства встановлюються вимоги передбачені Главою 2 Розділу І ГПК України в частині дотримання, зокрема, правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Отже, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.
Як вбачається із позовної заяви, відповідачем у даній справі є Вараська міська військова адміністрація Вараського району Рівненської області, яка є суб'єктом владних повноважень. При цьому, предметом даного спору є визнання протиправними та скасування наказів начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №307 та №308 від 28 листопада 2024 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування із зміною цільового призначення земельної ділянки МОУ в особі КЕВ м. Рівне", тобто оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку у своїй постанові від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а .
Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 (провадження 11-986апп18)).
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)).
Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання щодо передачі земельної ділянки у користування, яке в силу законодавчих приписів належить до виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня, 30 травня та 28 листопада 2018 року у справах № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18), № 127/16433/17 (провадження № 11-461апп18) та № 820/4219/17 (провадження № 11-1029апп18) відповідно.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим і за суб'єктним складом сторін, а також предметною ознакою не може розглядатись в порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 ГПК України).
У даному випадку суд роз'яснює позивачу, що оскільки розгляд поданої ним заяви не відноситься до юрисдикції господарського суду, розгляд такого позову здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Вараській міській раді у відкритті провадження у справі.
2.Роз'яснити заявнику, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
3. Позовну заяву з доданими до неї документами повернути заявнику. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 14.02.2025 року та може бути оскаржена в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Н.Церковна