65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" лютого 2025 р. м. Одеса Справа № 916/3079/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,
розглянувши справу
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14; код ЄДРПОУ 38727770)
до відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672)
про стягнення 27 438 646,91 грн;
представники сторін:
від позивача - Остапов В.В. (в режимі відеоконференції),
від відповідача - Марченко Д.В.,
Позивач, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення 27 438 646,91 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві (Т. 1, а.с. 1-12) посилається на наступні обставини.
24.02.2022 Чорноморська філія ДП «Адміністрація морських портів України» направила на адресу відповідача, який є власником морського буксиру «Михаил Добров» (IMO №7376159), телефонограму № 21, повідомивши, що підтверджує переміщення морського буксиру на зовнішній рейд порту з метою загородження входу до порту. Згідно з інформацією, отриманою від відповідача, за допомогою буксирів останнього м/б «Михаил Добров» був передислокований до підхідного каналу порту, де затонув. За результатами Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів (далі - Ініціатива), підписаної 22.07.2022 у Стамбулі за пропозиції ООН, України та Туреччини, морський порт Чорноморськ мав почати здійснювати прийом та обробку суден закордонного плавання за номенклатурою, визначеною Ініціативою. З метою забезпечення безпеки мореплавства у морському порту Чорноморськ та відповідності фактичних глибин підхідного каналу паспортним характеристикам, позивач направив відповідачу вимогу № 1214/15-01-01/Вих від 18.08.2022 щодо невідкладного вжиття заходів з прибирання затонулого судна «Михаил Добров» з підхідного каналу. Листом від 23.08.2022 № 116/01-08-1178 відповідач повідомив позивача, що він працює виключно для схоронності майна та забезпечення життєдіяльності в цілому, в зв'язку із чим у відповідача відсутня будь-яка можливість здійснити заходи з прибирання затонулого судна. На виконання ч. 1 ст. 123 КТМ України капітан Чорноморського морського порту направив відповідачу лист № 1244/15-06-00/Вих від 25.08.2022, яким повідомив, що ним було видано Розпорядження № 23/08 від 25.08.2022 про зобов'язання відповідача, як власника м/б «Михаил Добров», у строк до 31.08.2022 прибрати судно з акваторії морського порту Чорноморськ. Листом від 26.08.2022 № 611/06-23-1223к відповідач повідомив капітана порту, що не має можливості здійснити заходи з прибирання затонулого морського буксира, оскільки судно, за допомогою якого можливо було б здійснити такі роботи, знищене 22.08.2022 внаслідок ракетних обстрілів держави-агресора. Посилаючись на ст. 123 КТМ України, позивач вказує, що якщо затонуле майно становить безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю чи здоров'ю людей, забрудненню навколишнього природного середовища, а власник майна, що затонуло, не піднімає його у термін, встановлений капітаном морського порту, згідно з цією статтею, адміністрація морського порту має право за рахунок власника затонулого майна вжити необхідних заходів до його негайного підняття, а за необхідності - до його знищення або віддалення іншим способом. Розпорядженням капітана порту від 31.08.2022 №24/08 з метою запобігання аварійних подій і забрудненню навколишнього середовища, на виконання вимог ст. 123 КТМ України, у зв'язку із тим, що власник майна, що затонуло, не підійняв його у встановлений термін, позивача зобов'язано вжити необхідних заходів до негайного підняття м/б «Михаил Добров», а за необхідності - до його знищення або віддалення іншим способом в термін до 31.10.2022. В подальшому Розпорядженням капітана порту від 04.05.2023 № 51/05 термін для забезпечення підйому м/б «Михаил Добров», а за необхідності - його знищення або віддалення (в тому числі, але не виключно передислокацію), продовжено до 15.05.2023. Листом від 08.09.2022 № 1324/15-04-01/Вих позивач повідомив відповідача, що, керуючись правом, передбаченим частиною третьою статті 123 КТМ України, має намір вжити заходів щодо видалення підводної перешкоди, яка становить безпосередню загрозу безпеці судноплавства. На виконання зазначених Розпоряджень капітана порту, враховуючи, що відповідач не підійняв його у термін, встановлений капітаном порту, позивачем вжито необхідних заходів щодо видалення підводної перешкоди, яка становила безпосередню загрозу безпеці судноплавства, та забезпечено передислокацію (віддалення) підводної перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров», що підтверджується Розпорядженням капітана порту. Сума понесених позивачем витрат з передислокації (віддалення) підводної перешкоди за період з 12.08.2022 по 31.05.2023 включно складає 27 438 646,91 грн, включає витрати плавзасобів та виплати на оплату робіт залучених підрядних організацій. Враховуючи те, що згідно з чинним законодавством України зазначені заходи проводяться за рахунок власника затонулого майна, позивач направив відповідачу вимогу № 1052/15-01-01/Вих від 19.06.2023 про відшкодування понесених витрат на передислокацію (віддалення) підводної перешкоди - морського буксира «Михаил Добров» у сумі 27 438 646,91 грн, на підтвердження понесених позивачем витрат відповідачу було надано всі необхідні документи. За результатами розгляду вимоги № 1052/15-01-01/Вих від 19.06.2023 відповідачем було направлено лист-відповідь № 540/06-23-981, в якому він повідомив, що не вбачає підстав для відшкодування витрат Адміністрації морського порту Чорноморськ на передислокацію вищевказаного судна, оскільки затоплення судна «Михаил Добров» сталося не в результаті винних дій підприємства, а на підставі телефонограми з метою перекриття підхідного каналу в порт в умовах необхідності, спричиненої військовою агресією РФ проти України та без участі посадових осіб підприємства. Позивач стверджує, що відповідач, як власник майна, в силу ст. 123 КТМ України зобов'язаний був забезпечити передислокацію свого майна на вимогу капітана порту, а його необґрунтована відмова від компенсації позивачу понесених витрат свідчить про наявність у позивача порушеного права на отримання такої компенсації, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Ухвалою від 25.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду доказів доплати 41 157,97 грн судового збору.
28.07.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 02.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3079/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.08.2023, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.
07.08.2023 представник позивача подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 18.08.2023.
22.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (Т. 3, а.с. 142-152), згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
На виконання надісланої позивачем телефонограми за вх. № 21 від 24.02.2022, м/б «Михаил Добров» був передислокований до підхідного каналу порту на зовнішній рейд та в подальшому затоплений невідомими особами. Розпорядженням капітана порту № 23/08 від 25.08.2022 відповідача зобов'язано у строк до 31.08.2022 прибрати затоплене судно з акваторії морського порту з метою забезпечення безпеки мореплавства, запобігання аварійних подій і забрудненню навколишнього середовища, при цьому, не роз'яснено в чому саме полягає загроза безпеці мореплавства та які існують ризики для настання аварійних подій. 08.09.2022 на адресу відповідача надійшов лист начальника адміністрації морського порту Чорноморськ, в якому позивачем повідомлено про намір вжиття заходів щодо видалення підводної перешкоди, яка становить безпосередню загрозу безпеці судноплавства. В подальшому, 21.06.2023, на адресу відповідача надійшов лист позивача з вимогою відшкодувати вартість робіт з передислокації м/б «Михаил Добров» у розмірі 27 438 646,91 грн. Відповідач не вбачає підстав для відшкодування витрат позивача на передислокацію судна. Зазначає, що всупереч вимогам п. 4.11. Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 № 516, не отримував акту розслідування аварійної морської події. Як стверджує відповідач, невстановлення в акті розслідування ряду обставин позбавило відповідача можливості оскаржити такий акт та довести відсутність його вини в затопленні судна. На переконання відповідача, ні позивач, на капітан морського порту жодним чином у своїх листах не зазначили в чому саме полягає загроза безпеці судноплавства, життю чи здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, не надали жодного доказу наявності таких обставин. Відповідач вважає, що належне йому затонуле судно жодним чином не перешкоджало здійсненню судноплавства, оскільки роботи з передислокації підводної перешкоди закінчились в травні 2023 року, в той час як так звана «Зернова ініціатива», в рамках якої судна заходили в акваторію порту Чорноморськ через підхідний канал, запрацювала ще в серпні 2022 року. Посилаючись на ст. 4 КТМ України, відповідач зазначає, що до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України. Так, відповідач вважає, що позивач не довів завдання шкоди саме відповідачем внаслідок протиправної поведінки, не довів причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, не надав доказів вини відповідача. Зазначене, на переконання відповідача, виключає можливість стягнення з ДП «МТП «Чорноморськ» майнової шкоди. Також відповідач звертає увагу, що відшкодування вартості підняття та передислокації судна здійснюється після його витребування власником протягом двох років з дня, коли майно було фактично піднято, проте, відповідач наразі не звертався до позивача з цього приводу. Обставини передислокації до підхідного каналу порту на зовнішній рейд морського буксиру та його подальше затоплення були спричинені не через господарську діяльність відповідача, а внаслідок непереборної сили - військової агресії РФ проти України, у зв'язку з чим підстави для відповідальності відповідача відсутні. Відповідач не визнає та не погоджується з вартістю понесених витрат на передислокацію судна у розмірі 27 438 646,91 грн, вважає вказану суму необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами, про що більш детально зазначає у відзиві. При цьому зауважує, що на підтвердження проведення робіт з передислокації підводної перешкоди, виконаних власними силами та засобами ЧФ ДП «АМПУ», наряди на проведення робіт нафтосміттєзбирачами НСЗ-23, НСЗ-28 та СПК «Богатир». Проте вказані наряди жодним чином не підтверджують факт проведення робіт саме з передислокації (віддалення) судна «Михаил Добров». Більш того, вказані наряди не містять жодної інформації виконуваної роботи, а також підстав її виконання, фіксують лише початок та закінчення виконання невідомих робіт. Разом з тим, витяги з судових журналів також не дають жодного уявлення про виконуванні роботи. Звертає увагу, що надані відомості товарів по партіям на складах, документи про оприбуткування ТМЦ, листування з приводу отримання ТМЦ, акти передачі-приймання ТМЦ, прибуткові ордери, видаткові накладні, що надані на підтвердження витрат на передислокацію судна «Михаил Добров», лише підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей, та в жодному разі не підтверджують їх використання в цілому та об'ємів їх використання при проведенні робіт з передислокації. Також відповідач виражає сумніви щодо обґрунтованості вартості робіт за укладеним між ДП «АМПУ» як замовником та ТОВ «ІНІЯ» як виконавцем Договором № 74-В-ЧФ-22 від 15.09.2022, за яким виконавець зобов'язався надати послуги з підводно-технічних робіт з передислокації підводної перешкоди для забезпечення безпеки мореплавства, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги.
30.08.2023 позивач надіслав до суду письмові заперечення проти прийняття відзиву на позовну заяву у зв'язку з пропуском відповідачем строку на подання відзиву.
Протокольною ухвалою від 30.08.2023 відкладено підготовче судове засідання на 11.10.2023.
03.10.2023 позивач подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів з метою додаткового обґрунтування розміру позовних вимог. Вказані докази судом залучено до матеріалів справи (Т. 3, а.с. 174-250; Т. 4, а.с. 1-194).
11.10.2023 позивач надіслав до суду письмові пояснення по справі (Т. 5, а.с. 28-37) щодо доводів відповідача, викладених у відзиві. Так, позивач зазначає, що в жодному з наявних у матеріалах справи документів позивач не вказував про необхідність переміщення плавзасобів відповідача. Твердження відповідача, що судно було передислоковане та затоплене на підставі надісланої позивачем телефонограми не відповідає дійсності, оскільки телефонограма № 21 від 24.02.2022 не містила будь-яких вимог щодо необхідності примусового затоплення майна відповідача. В силу приписів ч. 2 ст. 79 КТМ України розпорядження капітана морського порту обов'язковими для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території морського порту, а отже, розпорядження капітана Чорноморського морського порту № 23/08 від 25.08.2022 є законним, правомірним та таким, що підлягало обов'язковому виконанню. Відповідачем не надано доказів на підтвердження протиправності цього розпорядження. Зі змісту ч. 3 ст. 123 КТМ України вбачається, що право адміністрації морського порту на отримання компенсації від власника майна виникає незалежно від вини останнього у затопленні судна. Відсутність факту розслідування аварійної морської події жодним чином не впливає на предмет доказування у даній справі та пов'язано з відсутністю відповідного повідомлення з боку відповідача. Відповідачем не надано доказів негайного направлення повідомлення про аварійну морську подію. Щодо доводів відповідача про недоведеність небезпеки для мореплавства через затонуле судно позивач зазначає, що судно «Михаил Добров» було визначено державною установою «Держгідрографія» як небезпека для навігації. Крім того, в силу ст. 74 КТМ України саме капітан порту в межах дискреційних повноважень визначає чи створює підводна перешкода небезпеку для судноплавства, чи ні. Аргументи відповідача, що судноплавство фактично здійснювалося є некоректними та базуються на припущеннях. Наявність затопленого морського буксира на підході до порту створювало потенційну небезпеку та загрозу судноплавства з різних причин, зокрема: обмеження прохідності каналу - затоплене судно фактично зменшувало доступний простір у підхідному каналі для інших суден, що могло викликати труднощі в маневруванні та навігації (проєктна ширина каналу на даній ділянці складає 160,0 м, буксир «Михаил Добров» знаходився на частині каналу таким чином, що фактично ширина каналу від лівої нижньої бровки до перешкоди складала 114,0 м, тобто на 46,0 м менше, ніж паспортна величина). Підводна перешкода могла призвести до пошкоджень корпусів суден та їхніх днищ, а також викликала загрозу для безпеки екіпажу суден. Присутність затопленого судна також змінювала навігаційні характеристики підходу до порту, такі як ширина каналу та мінімальна глибина, що потребувало певних навігаційних обмежень для забезпечення безпеки судноплавства. Отже, обмежене судноплавство через підхідний канал не свідчить про відсутність небезпеки, оскільки істотні ризики залишалися і могли зростати з часом через знос та руйнування затопленого судна. Запізніла реакція на цю ситуацію могла призвести до подальших негативних наслідків для мореплавства та навколишнього середовища. Крім того, протягом дії «Зернового коридору» в порт Чорноморськ заходили лише судна-балкера, в той час як контейнеровози чи інші більш потужні судна в порт не заходили. Позивач також звертає увагу, що у позовній заяві не просить стягнути з відповідача збитки, а лише понесені витрати з передислокації (віддалення) підводної перешкоди, а отже, доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення збитків не стосуються предмета позову. Посилання відповідача на обставини непереборної сили позивач також вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено в чому саме полягає суть таких обставин та яким чином вони впливають на обов'язок відповідача компенсувати понесені позивачем витрати. Крім того, позивач звертає увагу, що в ст. 126 КТМ України не зазначено, що право на отримання компенсації адміністрації морського порту виникає лише після 2-х років з моменту підняття майна. Разом з тим, позивач у своїх поясненнях доводить обґрунтованість вартості понесених витрат на підняття та передислокацію судна.
11.10.2023 відповідач подав до суду письмові заперечення проти залучення доказів, наданих позивачем до суду 03.10.2023.
Протокольною ухвалою від 11.10.2023 відкладено підготовче судове засідання на 19.10.2023.
19.10.2023 до суду надійшло клопотання позивача про призначення у справі судової економічної експертизи. На вирішення судового експерта позивач просив поставити питання: «Чи підтверджуються документально витрати Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в сумі 27 438 646,91 грн, які заявлено до стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», на проведення заходів, направлених на забезпечення передислокації (віддалення) підводної перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров»? Якщо розмір документально підтверджених витрат складає іншу суму, вказати розмір таких витрат.».
19.10.2023 відповідач подав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву, яке мотивував наступними обставинами. У зв'язку із введенням воєнного стану з 24.02.2022, ДП «МТП «Чорноморськ» було вимушене видати наказ від 28 лютого 2022 року № 43 «Про заходи в період дії воєнного стану» та оголосити простій вдома працівникам підприємства, в тому числі і представникам по судовій справі, що розглядається, на строк до закінчення підстав, що зумовили оголошення простою - військова агресія Російської Федерації. Наступним наказом ДП «МТП «Чорноморськ» від 29 квітня 2022 року № 70 призупинено дію трудового договору з окремими працівниками. Враховуючи призупинення виробничої діяльності підприємства стратегічної інфраструктури та погіршення фінансового становища у зв'язку з відсутністю доходів, ДП «МТП «Чорноморськ» було видано наказ від 24 червня 2022 року № 84 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення чисельності працівників», яким було вивільнено значну кількість працівників відповідача. Усі ці заходи призвели до зменшення кількості працівників на підприємстві як загалом, так і в юридичній службі зокрема, що в свою чергу впливає на можливість дотримуватись процесуальних строків, оскільки той самий обсяг роботи доводиться виконувати меншій кількості працівників. Відповідач звернув увагу, що отримання кореспонденції, підготовка правової позиції по справі, збирання доказів та формування процесуальної заяви про суті вимагає взаємодії юридичної служби з іншими структурними підрозділами, такими як: канцелярія, бухгалтерія, економічні відділи та виробничі термінали. Крім цього, через ведення активних бойових дій на території нашої країни та агресії з боку РФ, масові обстріли та інше, на підприємстві наказом від 10 серпня 2022 року № 113 зі змінами, внесеними наказом від 18 серпня 2022 року №116, введено правила поведінки працівників в умовах воєнного стану, згідно яких у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» заборонено перебування працівників на робочих місцях, натомість, працівники Підприємства мають залишати приміщення та прямувати в укриття, що значно зменшує тривалість робочого дня та збільшує тривалість виконання виробничих завдань. Таким чином, як стверджує відповідач, разом у своїй сукупності перелічені обставини унеможливлюють виконання процесуальних завдань у визначені та встановлені процесуальні строки через поважні причини.
Протокольною ухвалою від 19.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.10.2023 з метою надання відповідачу можливості ознайомитися з клопотанням позивача про призначення експертизи.
30.10.2023 до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти призначення у справі експертизи, згідно з якими відповідач не погоджується з необхідністю проведення у даній справі судової економічної експертизи, посилаючись на відсутність у даному випадку потреби у спеціальних знаннях, оскільки, по-перше, необхідне з'ясування наявності або відсутності вини судновласника та встановлення в обов'язковому порядку таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина. Вказує, що на підтвердження вартості понесених витрат позивачем надано первинні, облікові та технічні документи, а також витратні договори, оцінивши які у сукупності, на переконання відповідача, суд зможе встановити обґрунтованість розміру суми, що стягується.
30.10.2023 позивач подав до суду письмові заперечення проти поновлення відповідачу процесуального строку на подачу відзиву.
У судовому засіданні, яке відбулось 30.10.2023, суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву, враховуючи незначний строк порушення такого строку (строк пропущено на 1 день, так як ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач згідно даних КП «ДСС» отримав в свій електронний кабінет 03.08.2023 о 17:55 та з урахуванням приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України мав подати відзив до 21.08.2023), а також з урахуванням наведених відповідачем доводів у клопотанні про поновлення строку.
Ухвалою від 30.10.2023 суд, задовольнивши клопотання (вх. № 37293/23 від 19.10.2023) позивача, призначив у справі № 916/3079/23 судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Цією ж ухвалою провадження у справі № 916/3079/23 зупинено на час проведення експертизи.
На вирішення експерта було поставлено наступне питання: «Чи підтверджуються документально витрати Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в сумі 27 438 646,91 грн, які заявлено до стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», на проведення заходів, направлених на забезпечення передислокації (віддалення) підводної перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров»? Якщо розмір документально підтверджених витрат складає іншу суму, вказати розмір таких витрат.».
19.12.2023 від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
Ухвалою від 27.12.2023 суд з метою вирішення клопотання судового експерта поновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 29.01.2024.
29.01.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до справи додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою від 29.01.2024 задоволено клопотання (вх. № 46038/23 від 19.12.2023) судового експерта, залучено до матеріалів справи документи (вх. № 3511/24 від 29.01.2024), надані представником Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на вимогу судового експерта, направлено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи для подальшого проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою від 30.10.2023 у даній справі, за наявними матеріалами. Цією ж ухвалою провадження у справі № 916/3079/23 зупинено на час проведення експертизи.
07.03.2024 за вх. № 9699/24 до суду надійшло клопотання судового експерта, в якому він, з урахуванням навантаження експертів-економістів та складність призначеної експертизи, просить погодити її проведення у ІІІ кварталі 2024 року. До клопотання судовим експертом додано рахунок № 23-6118 від 01.03.2024 за проведення експертизи.
Ухвалою від 14.03.2024 поновлено провадження у справі для вирішення клопотання судового експерта, розгляд якого вирішено здійснювати за матеріалами справи у змішаній формі, судове засідання призначено на 03.04.2024.
29.03.2024 від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до суду надійшов уточнений рахунок № 23-6118/2 (31) від 28.03.2024 за проведення експертизи, у зв'язку з допущенням у попередньому рахунку технічної помилки у трудомісткості та вартості експертизи. Відповідний рахунок було надіслано до електронного кабінету позивача.
Ухвалою від 03.04.2024 задоволено клопотання судового експерта про погодження проведення експертизи у ІІІ кварталі 2024 року, погоджено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення призначеної ухвалою від 30.10.2023 у справі № 916/3079/23 судової економічної експертизи у ІІІ кварталі 2024 року, запропоновано Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» сплатити наданий експертною установою рахунок № 23-6118/2 (31) від 28.03.2024 за проведення експертизи із наданням до суду підтвердження такої оплати, зупинено провадження у справі № 916/3079/23 на час проведення експертизи.
25.09.2024 до суду надійшов Висновок експерта № 23-6118 від 03.09.2024 судово-економічної експертизи по матеріалам господарської справи № 916/3079/23 (Т. 7, а.с. 96-119).
Ухвалою від 04.10.2024 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.10.2024, запропоновано сторонам до 25.10.2024 ознайомитися з висновком експерта та надати письмові пояснення щодо нього.
16.10.2024 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи (Т. 7, а.с. 123-127). Як зазначає позивач, у висновку вказується, що проведеними дослідженнями наданих документів витрати Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Чорноморська філія) за період з 12.08.2022 до 31.05.2023 на загальну суму 27 438 646,91 грн підтверджуються при умові, що такі послуги пов'язані із передислокацією морського буксиру «Михаил Добров» та наявності Актів списання препарату «Еконадін» філією, із зазначенням повної кількості витравного на плавзасобах «НСЗ-23» та «НСЗ-28». З огляду на вказане застереження, яке міститься у висновку, позивач зазначає, що посадова особа ДП «АМПУ» - заступник начальника з операційної діяльності Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) Кравцов Костянтин Олександрович, який відповідає за своєчасне виконання покладених на підпорядковані структурні підрозділи завдань, зокрема, пов'язаних з підйомом майна, що затонуло в акваторії порту, та якому підпорядкована служба флоту, яка приймала участь у виконанні робіт, пов'язаних із передислокацією підводної перешкоди судна "Михаил Добров", ознайомившись з позовною заявою та висновком судового експерта, зробив заяву свідка в якій повідомив суд про наступні обставини: «В період з 12 серпня 2022 року по 31 травня 2023 року ЧФ ДП «АМПУ» виконувалися роботи з передислокації підводної перешкоди, які стосувалися виключно затонулого морського буксира «Михаил Добров». Жодних інших підводних перешкод, окрім морського буксира «Михаил Добров», в акваторії морського порту Чорноморськ не переміщувалося. Всі роботи, вказані в позовній заяві, були пов'язані виключно з необхідністю передислокації морського буксиру «Михаил Добров» як підводної перешкоди.». Водночас позивач надав довідку № 2637/15-06-00 від 08.10.2024 Капітана Чорноморського морського порту, в якій капітан порту також підтверджує, що у період з серпня 2022 р. по травень 2023 р. в акваторії морського порту Чорноморськ, окрім операції з передислокації (віддалення) підводної перешкоди - морського буксиру «МИХАИЛ ДОБРОВ», яка здійснювалась ДП «АМПУ» на виконання розпоряджень капітана Чорноморського морського порту, інших операції з передислокації (віддалення) підводних перешкод не виконувалось. Також, позивач надав копії актів на списання препарату «Еконадін» філією, із зазначенням повної кількості витраченого на плавзасобах «НСЗ-23» та «НСЗ-28». Щодо іншого застереження судового експерта, а саме про те, що «у наданих копіях Витягів з судових журналів (далі за текстом - «Судові журнали») відсутні посилання на назву плавзасобу. Надані копії «Судових журналів» приймаються на дослідження при умові, що вони належать плавзасобам, які зазначені у наданих Розрахунках витрат та Розрахунках компенсації витрат Чорноморської філії ДП «АМПУ».», позивач надав копії наявних в матеріалах справи Витягів з судових журналів разом із титульними аркушами для визначення належності витягу конкретному плавзасобу під час дослідження доказів по справі.
17.10.2024 від позивача до суду надійшли оригінали заяви свідка ОСОБА_1 та довідки капітана порту (Т. 8, а.с. 195-197).
28.10.2024 до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи (Т. 8, а.с. 198-205). Відповідач зазначає про відсутність обґрунтованої підстави для врахування висновку експерта судової економічної експертизи. Вказує, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність, а також зміст господарської операції, можуть бути виключно первинні документи, складені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Звертає увагу, що експертом вказується застереження, згідно якого витрати позивача підтверджуються при умові, що такі послуги пов'язані із передислокацією морського буксиру «Михаил Добров». Наголошує, що проведеною експертизою не досліджувалось обґрунтування вартості послуг та документально не підтверджено надання цих послуг саме при передислокації морського буксиру «Михаил Добров». Важливим фактом, на переконання відповідача, є те, що у відповіді на поставлене питання експерт прибрав визначення документального підтвердження витрат, при цьому додавши замість цього застереження - «при умові, що такі послуги пов'язані із передислокацією морського буксиру «Михаил Добров». Однак, саме дана обставина документального підтвердження витрат на передислокацію морського буксиру «Михаил Добров», як стверджує відповідач, і цікавила як і сторін по справі, так і суд. Також, на думку відповідача, з урахуванням п. 4.14. Інструкції від 08.10.98 № 53/5, експерт мав вказати у заключній частині висновку, що поставлене питання неможливо вирішити з тих причин, що документи, надані на дослідження, не підтверджують витрат на проведення передислокації саме морського буксиру «Михаил Добров», що і описує експерт у дослідницькій частині висновку. Разом з цим, відповідач акцентує, що експерт у дослідницькій частині зазначає, що надані на дослідження документи не надають можливість встановити дату, час, місце виконання робіт, пов'язаних з передислокацією морського буксиру «Михаил Добров». Так, відповідач виснує, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи та інші докази не підтверджують факт проведення робіт саме з передислокації (віддалення) судна «Михаил Добров». Заяву свідка ОСОБА_1 відповідач вважає недопустимим доказом по справі. Окремо зазначив, що експерт, при дослідженні договору № 74-В-ЧФ-22 від 15.09.2022, не врахував та не зазначив, що Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначені вартості будівництва, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 25.06.2021 № 162, та Настанова з визначення вартості будівництва, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, на підставі яких визначається загальна вартість послуг за Договором, визначають кошторисні норми та нормативи з ціноутворення виключно при проведені будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування. Також вказав про неврахування експертом того, що збільшення вартості договору закупівлі більш ніж як на 50 відсотків ціни договору про закупівлю є порушенням законодавства в сфері публічних закупівель та таким, що не має під собою жодного підґрунтя.
Протокольною ухвалою від 28.10.2024 суд за клопотанням представника відповідача оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 11.11.2024.
06.11.2024 позивач подав до суду додаткові пояснення по справі щодо позиції відповідача відносно висновку експерта (Т. 9, а.с. 7-17).
08.11.2024 до суду надійшло клопотання позивача про розподіл судових витрат, пов'язаних з проведенням судової економічної експертизи у справі.
Протокольною ухвалою від 11.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024.
11.12.2024 суд, заслухавши вступні промови представників сторін, оголосив перерву в засіданні до 13.01.2025.
13.01.2025 до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача щодо вартості понесених витрат позивача та витраченого часу для виконання робіт з підняття судна. У вказаних письмових поясненнях відповідач порівнює вартість та строки підняття танкеру «DELFI», який 22.11.2019 затонув на узбережжі одеського пляжу «Дельфін», з витратами на аналогічні роботи, пов'язані з передислокацією затонулого м/б «Михаил Добров».
13.01.2025, після стадії дослідження наявних у матеріалах справи доказів, суд оголосив перерву в засіданні до 03.02.2025.
У судовому засіданні, яке відбулось 03.02.2025, представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
03.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - ДП «МТП «Чорноморськ», відповідач, підприємство) є власником морського буксиру «Михаил Добров» (IMO 7376159), що підтверджується свідоцтвом про право власності на судно № PV 00604 від 25.11.2008 (Т. 1, а.с. 39-40).
24.02.2022 військова частина № НОМЕР_1 надіслала головному диспетчеру АМПУ Кірюхіну А.В. лист № 649/1270/738/У/ОКП від 24.02.2024, в якому просила відбуксирувати м/б «Каледонія» та «Михаил Добров» на зовнішній рейд порту з метою загородження входу до порту (Т. 1, а.с. 43).
24.02.2022 Чорноморська філія ДП «Адміністрація морських портів України» направила на адресу відповідача телефонограму № 21 в якій повідомила, що підтверджує переміщення м/б «Михаил Добров» на зовнішній рейд порту з метою загородження входу до порту (Т. 1, а.с. 44).
Як зазначає відповідач, на виконання вказаної телефонограми м/б «Михаил Добров», за допомогою буксирів підприємства, був передислокований до підхідного каналу порту на зовнішній рейд, де в подальшому був затоплений невідомими особами.
Інформацію про те, що судно було передислоковано на зовнішній рейд порту, де й затонуло, позивач отримав від відповідача, про що зазначено у позовній заяві.
Позивач вказує, що за результатами підписаної 22.07.2022 у Стамбулі, за пропозиції Організації Об'єднаних Націй, України та Туреччини, Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів (далі - Ініціатива), морський порт Чорноморськ мав почати здійснювати прийом та обробку суден закордонного плавання за номенклатурою, визначеною Ініціативою.
З метою забезпечення безпеки мореплавства у морському порту Чорноморськ, відповідності фактичних глибин підхідного каналу паспортним характеристикам, позивач направив відповідачу вимогу № 1214/15-01-01/Вих від 18.08.2022 щодо невідкладного вжиття заходів з прибирання затонулого судна «Михаил Добров» з підхідного каналу (Т. 1, а.с. 45).
Листом від 23.08.2022 №116/01-08-1178 відповідач повідомив позивача, що він працює виключно для схоронності майна та забезпечення життєдіяльності в цілому, у зв'язку із чим у ДП «МТП «Чорноморськ» відсутня будь-яка можливість здійснити заходи з прибирання затонулого судна «Михаил Добров» з підхідного каналу морського порту «Чорноморськ» (Т. 1, а.с. 46).
Про обставини, викладені відповідачем у листі від 23.08.2022 №116/01-08-1178, позивач повідомив капітана Чорноморського морського порту (Т. 1, а.с. 48).
Супровідним листом від 25.08.2022 №1244/15-06-00/Вих капітан Чорноморського морського порту, посилаючись на наказ № 621 від 17.11.2021р «Про затвердження Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту» та КТМ України, направив ДП «МТП «Чорноморськ» Розпорядження № 23/08 від 25.08.2022, яким зобов'язав відповідача, як власника м/б «Михаил Добров», у строк до 31.08.2022 прибрати судно, яке знаходиться у затонулому стані на підхідному каналі морського порту Чорноморськ, з акваторії морського порту Чорноморськ (Т. 1, а.с. 47-49).
Листом від 26.08.2022 №611/06-23-1223к відповідач повідомив капітана порту, що судно «Плавкран-90», за допомогою якого можна було б здійснити роботи з прибирання морського буксиру «Михаил Добров» з акваторії морського порту Чорноморськ, що знаходиться у затонулому стані на підхідному каналі морського порту «Чорноморськ», 22.08.2022 року внаслідок ракетних обстрілів держави-агресора, повністю знищене, у зв'язку із чим у підприємства відсутня будь-яка можливість здійснити заходи з прибирання затонулого судна «Михаил Добров» з підхідного каналу морського порту «Чорноморськ» (Т. 1, а.с. 51).
Розпорядженням капітана порту від 31.08.2022 № 24/08, з метою запобігання аварійних подій і забрудненню навколишнього середовища, на виконання вимог ст.123 КТМ України, у зв'язку із тим, що власник майна, що затонуло, не підійняв його у встановлений термін, позивача зобов'язано вжити необхідних заходів із негайного підняття м/б «Михаил Добров», а за необхідності - його знищення або віддалення іншим способом в термін до 31.10.2022 (Т. 1, а.с. 52).
В подальшому, розпорядженням капітана порту від 04.05.2023 № 51/05 термін для забезпечення підйому м/б «Михаил Добров», а за необхідності - його знищення або віддалення (в тому числі, але не виключно передислокацію), продовжено до 15.05.2023 (Т. 1, а.с. 53).
Листом від 08.09.2022 № 1324/15-04-01/Вих позивач, керуючись правом, передбаченим частиною третьою статті 123 КТМ України, повідомив відповідача про намір вжити заходів щодо видалення підводної перешкоди, яка становить безпосередню загрозу безпеці судноплавства (Т. 1, а.с. 54).
Як стверджує позивач, на виконання розпоряджень капітана порту, враховуючи, що відповідач не підійняв судно у встановлений термін, позивач вжив необхідних заходів щодо видалення підводної перешкоди, яка становила безпосередню загрозу безпеці судноплавства, та забезпечив передислокацію (віддалення) м/б «Михаил Добров», що підтверджується Розпорядженням капітана порту № 52/05 від 15.05.2023 (Т. 1, а.с. 55).
Звертає увагу, що сума понесених позивачем витрат з передислокації (віддалення) підводної перешкоди за період з 12.08.2022 по 31.05.2023 складає 27 438 646,91 грн, включає витрати плавзасобів та виплати на оплату робіт залучених підрядних організацій.
Розрахунок суми понесених позивачем витрат з передислокації (віддалення) підводної перешкоди за період з 12.08.2022 по 31.05.2023 міститься у матеріалах справи (Т. 1, а.с. 28-38; Т. 7, а.с. 68-93).
Позивач направив відповідачу вимогу від 19.06.2023 № 1052/15-01-01/Вих про відшкодування понесених витрат на передислокацію (віддалення) підводної перешкоди - м/б «Михаил Добров» у сумі 27 438 646,91 грн. До вимоги позивач додав копії відповідних первинних документів, з метою підтвердження понесених витрат (Т. 1, а.с. 56).
За результатами розгляду вимоги від 19.06.2023 № 1052/15-01-01/Вих відповідач направив позивачу лист-відповідь від 11.07.2023 № 540/06-23-981, в якому повідомив, що не вбачає підстав для відшкодування витрат Адміністрації морського порту Чорноморськ на передислокацію вищевказаного судна, оскільки затоплення судна «Михаил Добров» сталося не в результаті винних дій підприємства, а на підставі телефонограми ЧФ АМПУ з метою перекриття підхідного каналу в порт в умовах необхідності, спричиненої військовою агресією РФ проти України, та без участі посадових осіб підприємства. Разом з тим, відповідач у цьому ж листі зазначив, що вважає суму у розмірі 27 438 646,91 грн необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами (Т. 1, а.с. 57-58).
Позивач вказує, що необґрунтована відмова відповідача від компенсації понесених позивачем витрат стала підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 27 438 646,91 грн вартості понесених витрат на підняття та передислокацію належного відповідачу судна.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених у справі позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладається на адміністрацію морських портів України. Власники (користувачі) морських терміналів, судновласники, інші суб'єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у межах території та акваторії морського порту, забезпечують безпеку мореплавства відповідно до правил, визначених обов'язковими постановами по порту.
Відповідно до пунктів 4, 14 статті 1 Закону України «Про морські порти України» (далі - Закон), абзацу десятого пункту 2.1. Обов'язкових постанов по морському порту Іллічівськ (Чорноморськ), затверджених наказом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 26.05.2016 № 162 (далі - Обов'язкові постанови), канал та акваторія морського порту є гідротехнічними спорудами та стратегічними об'єктами портової інфраструктури.
Пунктом 21.2.1. Обов'язкових постанов визначено, що режим експлуатації портових споруд має відповідати їх призначенню та паспортним характеристикам.
Згідно пункту 12.1. Обов'язкових постанов технічні можливості морського порту Чорноморськ дозволяють приймати судна для здійснення вантажних операцій і пасажирських перевезень.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону Обов'язкові постанови по порту є обов'язковими для виконання всіма юридичними і фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КТМ України у тих випадках, коли майно, що затонуло, створює перешкоду судноплавству, морським промислам, гідротехнічним або іншим роботам, загрозу життю або здоров'ю людей чи забрудненню навколишнього природного середовища, власник зобов'язаний негайно повідомити про те, що сталося, капітана найближчого морського порту і на вимогу останнього віддалити або знищити це майно у встановлений капітаном термін.
Супровідним листом від 25.08.2022 № 1244/15-06-00/Вих капітан Чорноморського морського порту, посилаючись на наказ № 621 від 17.11.2021р «Про затвердження Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту» та КТМ України, направив ДП «МТП «Чорноморськ» Розпорядження № 23/08 від 25.08.2022, яким зобов'язав відповідача, як власника м/б «Михаил Добров», у строк до 31.08.2022 прибрати судно, яке знаходиться у затонулому стані на підхідному каналі морського порту Чорноморськ, з акваторії морського порту Чорноморськ.
Листом від 26.08.2022 № 611/06-23-1223к відповідач повідомив капітана порту, що судно «Плавкран-90», за допомогою якого можна було б здійснити роботи з прибирання морського буксиру «Михаил Добров» з акваторії морського порту Чорноморськ, що знаходиться у затонулому стані на підхідному каналі морського порту «Чорноморськ», 22.08.2022 року внаслідок ракетних обстрілів держави-агресора, повністю знищене, у зв'язку із чим у Відповідача відсутня будь-яка можливість здійснити заходи з прибирання затонулого судна «Михаил Добров» з підхідного каналу морського порту «Чорноморськ».
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КТМ України якщо майно, що затонуло, становить безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю чи здоров'ю людей, забрудненню навколишнього природного середовища, а власник майна, що затонуло, не піднімає його у термін, встановлений капітаном морського порту, згідно з цією статтею, адміністрація морського порту має право за рахунок власника затонулого майна вжити необхідних заходів до його негайного підняття, а за необхідності - до його знищення або віддалення іншим способом.
Приписами ст. 12 Закону України «Про морські порти України» унормовано, що Адміністрація морських портів України вживає невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, які призвели до порушення роботи в морському порту, а відповідно до пунктів 7, 8, 9 ч. 1 статті 15 того ж Закону метою діяльності Адміністрацій морських портів України є, у тому числі, організація та координація аварійно-рятувальних робіт, організація робіт з підйому затонулого майна в акваторії морського порту, забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту.
Так, у зв'язку з тим, що відповідач не вжив заходів щодо підняття затонулого судна у встановлений термін, з метою запобігання аварійних подій і забрудненню навколишнього середовища, на виконання вимог ст. 123 КТМ України, розпорядженням капітана морського порту Чорноморськ від 31.08.2022 № 24/08 позивача зобов'язано вжити необхідних заходів до негайного підняття м/б «Михаил Добров», а за необхідності - до його знищення або віддалення іншим способом в термін до 31.10.2022. Розпорядженням капітана порту від 04.05.2023 № 51/05 термін вжиття відповідних заходів продовжено до 15.05.2023.
З аналізу приписів ст. 123 КТМ України суд виснує, що оскільки відповідач не вжив необхідних заходів щодо підняття належного йому затонулого судна у встановлений капітаном морського порту термін, такі заходи за рахунок відповідача мав здійснити позивач.
Стосовно доводів відповідача про те, що йому не роз'яснено в чому саме полягає загроза безпеці мореплавства та які існують ризики для настання аварійних подій, суд зазначає наступне.
Так, на переконання відповідача, ні позивач, на капітан морського порту жодним чином у своїх листах не зазначили в чому саме полягає загроза безпеці судноплавства, життю чи здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, не надали жодного доказу наявності таких обставин. Відповідач вважає, що належне йому затонуле судно жодним чином не перешкоджало здійсненню судноплавства, оскільки роботи з передислокації підводної перешкоди закінчились в травні 2023 року, в той час як так звана «Зернова ініціатива», в рамках якої судна заходили в акваторію порту Чорноморськ через підхідний канал, запрацювала ще в серпні 2022 року.
Насамперед суд зазначає, що згідно ст. 79 КТМ України розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.
Розпорядження капітана морського порту може бути скасовано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, або адміністративним судом у порядку, встановленому законодавством.
Порядок організації діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту у сфері державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості) затверджений Положенням про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 27.03.2013 № 190 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 18 квітня 2019 року № 266) (далі Положення № 190).
Згідно з абз. 2 п. 6 розділу І Положення № 190 Капітан морського порту в межах своєї компетенції видає розпорядження.
Так, відповідно до п. п. 4, 6 п. 1 розділу II Положення № 190 до функцій капітана морського порту належать видача: дозволу на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення будівельних робіт щодо гідротехнічних споруд у межах території та акваторії морського порту; облік та розслідування аварійних морських подій в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.п. 5 п. 2 розділу II Положення № 190, Капітан морського порту здійснює видачу розпоряджень в межах своїх повноважень.
Пунктом 4 розділу II Положення № 190 передбачено, що розпорядження капітана морського порту з питань безпеки мореплавства у морському порту, що належать до його функцій та повноважень, визначених цим Положенням, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження протиправності розпоряджень капітана морського порту Чорноморськ від 25.08.2022 № 23/08, від 31.08.2022 № 24/08 та від 04.05.2023 № 51/05. Не надано також і доказів скасування цих розпоряджень.
Отже, розпорядження капітана порту, які стосуються вимог щодо підняття судна, є законними, правомірними та такими що підлягали обов'язковому виконанню.
На думку відповідача, затонуле судно жодним чином не перешкоджало здійсненню судноплавства в межах акваторії морського порту Чорноморськ.
Стосовно вказаних доводів суд зазначає, що відповідно до п 1.4 Порядку надання послуг з навігаційно-гідрографічного та картографічного забезпечення мореплавства у морських портах України, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 № 294, навігаційно-гідрографічне та картографічне забезпечення мореплавства у морських портах організовується і проводиться державною установою "Держгідрографія".
Так, Державною установою "Держгідрографія" було видано бюлетені № 208 від 27.07.2022 (Т. 5, а.с. 41-42), де в розділі ІІ розміщено прибережне попередження:
137/22: Одеса-навтекс,
Чорне море, підхідний канал порту Чорноморськ, буї південної сторони огороджуючі судно, що затонуло, виставлений в окк
46-19.140n 030-40.608e
46-19.149n 030-40.557e
Підстава: НД ОРДГ № 04 від 26.07.2022.
Таким чином, затонула підводна перешкода - судно «Михаил Добров» було визначено державною установою "Держгідрографія", як небезпека для навігації.
Розташування затонулого судна наочно показано у звіті ТОВ «ІНІЯ» (Т. 3, а.с. 197).
Відповідно до ст. 74 КТМ України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту.
Отже, в силу ст. 74 КТМ України саме капітан порту в межах наданих дискреційних повноважень визначає чи створює підводна перешкода - судно «Михаил Добров» небезпеку судноплавства чи ні.
Таким чином розпорядження №23/08 від 25.08.2022, в якому з метою забезпечення безпеки судноплавства зобов'язано відповідача, як власника м/б «Михаил Добров», у строк до 31.08.2022 прибрати затонуле судно з акваторії морського порту Чорноморськ, а також прибережне попередження 137/22 є доказами того, що затонула підводна перешкода - судно «Михаил Добров» створювала небезпеку для судноплавства.
Аргументи відповідача про те, що фактично судноплавство здійснювалося, тому затонуле судно «Михаил Добров» не створювало небезпеки для судноплавства базуються на припущеннях.
При цьому, суд вважає слушними доводи позивача про те, що фактично затонуле судно створювало потенційну небезпеку та загрозу для судноплавства з різних причин, зокрема:
- обмеження прохідності каналу - затоплене судно фактично зменшує доступний простір у підхідному каналі для інших суден, що може викликати труднощі в маневруванні та навігації (проєктна ширина каналу на даній ділянці складає 160,0 м, буксир "Михаил Добров" знаходився на частині каналу таким чином, що фактично ширина каналу від лівої нижньої бровки до перешкоди складає 114,0 м, тобто на 46,0 м менше, ніж паспортна величина);
- підводна перешкода могла призвести до пошкоджень корпусів суден, зокрема їхніх днищ, що могло загрожувати безпеці екіпажів суден;
- зміна навігаційних характеристик - присутність затопленого судна може змінювати навігаційні характеристики підходу до порту, зокрема, мінімальну глибину, що потребувало певних навігаційних обмежень для забезпечення безпеки судноплавства.
Крім того, суд зазначає, що за приписами ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
За ч.ч. 1-7 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність зобов'язує.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, з огляду на принцип "власність зобов'язує" відповідач був зобов'язаний вживати всіх можливих заходів для належного виконання покладених на нього розпорядженнями капітана порту обов'язків, пов'язаних з підняттям належного відповідачу майна, з метою забезпечення безпеки мореплавства, запобігання аварійних подій і забрудненню навколишнього середовища.
Щодо доводів відповідача про те, що всупереч вимогам п. 4.11. Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 № 516 (далі - Положення про АМП), ДП «МТП «Чорноморськ» не отримувало акту розслідування аварійної морської події.
Як стверджує відповідач, невстановлення в акті розслідування ряду обставин позбавило відповідача можливості оскаржити такий акт та довести відсутність його вини в затопленні судна.
З цього приводу суд зазначає, що зі змісту ч. 3 ст. 123 КТМ України вбачається, що право адміністрації морського порту на отримання компенсації від власника майна виникає незалежно від вини власника у затопленні судна. Це означає, що навіть якщо власник не є винуватцем інциденту, він все одно зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з підняттям або видаленням майна.
Крім того, відповідно до п. 3.2 Положення про АМП (в редакції від 11.09.2018) розслідування дуже серйозних аварій відноситься до компетенції комісій, створених Адміністрацією судноплавства.
Відповідно до п. 4.1 Положення про АМП капітан судна, з яким сталася АМП, зобов'язаний негайно будь-яким доступним способом інформувати про АМП судновласника і Державний морський рятувально-координаційний центр (ДМРКЦ), якщо АМП сталася у зоні відповідальності України, а також капітана морського порту, у зоні відповідальності за безпеку судноплавства якого сталася АМП.
Згідно з п. 4.2. Положення про АМП судновласник після одержання від судна інформації про АМП (аварійну морську подію) негайно надсилає повідомлення про аварійну морську подію (додаток 3) на адреси:
- державного морського рятувально-координаційного центру;
- Морської адміністрації або Держрибагентства України.
Після отримання повідомлення про АМП від капітана судна, судновласника або ДМРКЦ Морська адміністрація або Держрибагентство України надають у встановленому порядку інформацію до відповідних центральних органів виконавчої влади та організовують розслідування АМП згідно з вимогами цього Положення.
Результати розслідування АМП оформляються актом розслідування аварійної морської події (додаток 6) до цього Положення (п. 4.11. Положення про АМП).
Отже, підставою для організації розслідування АМП, є повідомлення судновласника про аварійну морську подію.
Втім, матеріали справи не містять повідомлення судновласника - ДП «МТП «Чорноморськ», адресованого ДМРКЦ, Морській адміністрації або Держрибагентству України, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо непроведення розслідування АМП та відсутності відповідного протоколу є необґрунтованими та судом відхиляються.
Таким чином, відсутність факту розслідування АМП пов'язано із відсутністю відповідного повідомлення з боку відповідача (доказів негайного направлення повідомлення про АМП відповідачем не надано).
Щодо аргументів відповідача про те, що позивач не довів завдання шкоди саме Державним підприємством «МТП «Чорноморськ» внаслідок протиправної поведінки, не довів причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, не надав доказів вини відповідача.
Зазначені обставини, на переконання відповідача, виключають можливість стягнення з ДП «МТП «Чорноморськ» майнової шкоди.
Посилаючись на ст. 4 КТМ України, відповідач зазначає, що до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.
Так, з посиланням на норми ЦК України, що регламентують порядок відшкодування шкоди, відповідач доводить відсутність підстав для стягнення збитків.
На рахунок цього суд зазначає, що, по-перше, правовідносини, які склалися між сторонами у даній справі врегульовано КТМ України, а саме главою 6 «Майно, що затонуло в морі». Відповідно, відсутні підстави для застосування правил цивільного законодавства при врегулюванні спірних відносин, які врегульовано спеціальним законодавством (КТМ України).
Крім того, предметом позову є стягнення витрат, пов'язаних із підняттям та передислокацією підводної перешкоди, в той час як про збитки у позовній заяві мова не йде. Отже, понесення позивачем збитків не є підставою позову у цій справі, а стягнення збитків - не стосується предмета позову.
Також відповідач вважає, що відшкодування вартості підняття та передислокації судна може здійснюватися лише після його витребування власником протягом двох років з дня, коли майно було фактично піднято. При цьому відповідач зазначає, що наразі не звертався до позивача з цього приводу.
Дійсно, згідно зі ст. 126 КТМ України майно, підняте адміністрацією морського порту згідно зі статтею 124 цього Кодексу, а також майно, підняте адміністрацією морського порту внаслідок того, що воно становило безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю і здоров'ю людей або забруднення навколишнього природного середовища (стаття 123 цього Кодексу), може бути витребуване його власником протягом двох років з дня, коли майно було фактично піднято. При цьому адміністрації морського порту повинні бути відшкодовані вартість підняття та інші завдані у зв'язку з цим витрати і збитки.
Як шляхом граматичного, так і логічного способу тлумачення цієї норми права слід виснувати, що встановлення дворічного строку для можливості витребування власником піднятого адміністрацією морського порту майна жодним чином не впливає на право адміністрації заявити про відшкодування пов'язаних з підняттям майна витрат у будь-який час, після їх фактичного понесення.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Це означає, що адміністрація має право вимагати компенсації вартості підняття та інших завданих витрат і збитків одразу після фактичного підняття майна в незалежності від подальших дій власника судна. Тому, навіть якщо власник майна не витребував його протягом двох років, адміністрація морського порту все одно може вимагати відшкодування витрат пов'язаних із підняттям майна, без обмежень у часі.
Таким чином, доводи відповідача, що вартість підняття майна відшкодовується після його витребування власником є некоректними та не базуються на нормах чинного законодавства.
Відповідач, серед іншого, покликається на те, що обставини передислокації до підхідного каналу порту на зовнішній рейд морського буксиру та його подальше затоплення були спричинені не через господарську діяльність відповідача, а внаслідок непереборної сили - військової агресії РФ проти України, у зв'язку з чим підстави для відповідальності відповідач вважає відсутніми.
Втім, посилання відповідача на обставини непереборної сили суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено в чому саме полягає суть таких обставин та яким чином вони впливають на його обов'язок компенсувати понесені позивачем витрати. Крім того, як вже було зазначено, покладення на ДП «МТП «Чорноморськ» господарсько-правової відповідальності не входить до предмета спору у даній справі.
Щодо суми понесених позивачем витрат з передислокації (віддалення) підводної перешкоди суд зазначає наступне.
Як вказує позивач, сума понесених витрат за період з 12.08.2022 по 31.05.2023 складає 27 438 646,91 грн, включає витрати плавзасобів та виплати на оплату робіт залучених підрядних організацій.
Розрахунок суми понесених позивачем витрат міститься у матеріалах справи (Т. 1, а.с. 28-38; Т. 7, а.с. 68-93).
Відповідач не погоджується з вартістю понесених витрат на передислокацію (віддалення) підводної перешкоди в розмірі 27 438 646,91 грн, вважає вказану суму необґрунтованою та не підтвердженою належними й допустимими доказами, при цьому контррозрахунків не надає.
Суд дослідив наявні у матеріалах справи докази (Т. 1, а.с. 59-250; Т. 2, а.с. 1-250; Т.3, а.с. 1-116), якими позивач обґрунтовує розмір понесених витрат на передислокацію (віддалення) судна, а саме: копію договору від 03.08.2022 № 63-В-ЧФ-22 з додатками, копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2022, копію Акту приймання виконаних робіт за серпень 2022, копію Підсумкової відомості ресурсів (серпень 2022), копію Акту на вишукувальні роботи від 09.08.2022, копію платіжного доручення № 1690 від 12.08.2022, копію платіжного доручення № 1788 від 26.08.2022, копію договору від 24.08.2022 № 64-В-ЧФ-22 з додатками, кошторисами №№ 1-5 та додатковими угодами, копію Акту наданих послуг від 04.05.2023 з розшифруванням, копію платіжної інструкції № 1193 від 18.05.2023, копію Акту наданих послуг від 29.08.2022 з розшифруванням, копію платіжного доручення № 1952 від 14.09.2022, копію Акту наданих послуг від 29.08.2022 з розшифруванням, копію платіжного доручення № 1951 від 14.09.2022, копію договору від 15.09.2022 № 74-В-ЧФ-22 з додатками та додатковими угодами, копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень 2023, копію Акту № 7 приймання виконаних робіт за травень 2023, копію підсумкової відомості ресурсів (травень 2023), копії платіжних інструкцій № 1195 від 18.05.2023 та № 1159 від 15.05.2023, копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за квітень 2023, копію Акту № 6 приймання виконаних робіт за квітень 2023, копію Видаткової накладної № 5581 від 19.04.2023, копію Видаткової накладної № 4576 від 31.03.2023, копію Видаткової накладної № 5520 від 19.04.2023, копію Видаткової накладної № 5104 від 12.04.2023, копію Видаткової накладної № 6168 від 26.04.2023, копію Видаткової накладної № 988 від 27.01.2023, копію товарного чеку від 09.04.2023, копію платіжної інструкції № 1036 від 03.05.2023, копію платіжної інструкції № 1100 від 08.05.2023, копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за березень 2023, копію Акту № 5 приймання виконаних робіт за березень 2023, копію підсумкової відомості ресурсів (березень 2023), копію видаткової накладної № КП03-01-02 від 03.01.2023, копію видаткової накладної № КП10-01-09 від 10.01.2023, копію видаткової накладної № 0000-000035 від 04.01.2023, копію товарного чеку від 12.03.2023, копію товарного чеку від 19.03.2023, копію видаткової накладної № 9 від 16.03.2023, копію видаткової накладної № 1 від 02.01.2023, копію платіжної інструкції № 729 від 03.04.2023, копію платіжної інструкції № 846 від 11.04.2023, копію довідки про вартість виконаних робіт та витрат за лютий 2023, копію Акту № 4 приймання виконаних робіт за лютий 2023, копію підсумкової відомості ресурсів (лютий 2023), копію платіжної інструкції № 561 від 08.03.2023, копію платіжної інструкції № 619 від 17.03.2023, копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2022, копію Акту № 3 приймання виконаних робіт за жовтень 2023, копію підсумкової відомості ресурсів (жовтень 2022), копію Видаткової накладної № 79 від 23.09.2022, копію платіжного доручення № 2515 від 22.11.2022, копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2022, копію Акту № 2 приймання виконаних робіт за жовтень 2022, копію підсумкової відомості ресурсів (жовтень 2022), копію Видаткової накладної № 79 від 23.09.2022, копії товарних чеків від 02.10.2022, від 22.09.2022 та 17.09.2022, копії платіжних доручень № 2165 від 07.10.2022 та № 2287 від 27.10.2022, копію довідки про вартість виконання робіт та витрати за вересень 2022, копію Акту № 2 приймання виконаних робіт за вересень 2022, копію підсумкової відомості ресурсів (вересень 2022), копію Видаткової накладної № 79 від 23.09.2022, копії товарних чеків від 25.09.2022 та 22.09.2022, копію Видаткової накладної № КА12-09-07 від 12.09.2022, копії товарних чеків від 04.09.2022, від 07.09.2022, від 12.09.2022, від 21.09.2022, від 22.09.2022, від 17.09.2022, від 07.09.2022, від 14.09.2022 та від 14.09.2022, копії платіжних доручень № 2040 від 30.09.2022 та № 2176 від 11.10.2022, копію договору від 06.10.2022 № 77-В-ЧФ-22 з додатками №№ 1, 2 та додатковими угодами №№ 1, 2, копію Акту здачі-прийняття робіт № Пр/903 від 11.05.2023, копії платіжних інструкцій № 1318 від 31.05.2023 та № 1245 від 23.05.2023, копію Акту здачі-прийняття робіт № Пр/902 від 11.05.2023, копії платіжних інструкцій № 1317 від 31.05.2023 та № 1244 від 23.05.2023, копію Акту здачі-прийняття робіт № Пр/282 від 28.02.2023, копії платіжних інструкцій № 597 від 30.03.2023 та № 718 від 31.03.2023, копію Акту здачі-прийняття робіт № Пр/281 від 09.02.2023, копію платіжної інструкції № 489 від 01.03.2023, копію Акту здачі-прийняття робіт № Пр/4093 від 21.11.2022, копію платіжної інструкції № 2836 від 21.12.2022, копію Акту здачі-прийняття робіт № Пр/4092 від 31.10.2022, копію платіжної інструкції № 2771 від 13.12.2022, розрахунок компенсації витрат з передислокації (відділення) перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров», копії нарядів (витягів з суднового журналу) за періоди з 02.10.2022 по 08.10.2022, з 11.10.2022 по 14.10.2022, з 18.10.2022 по 19.10.2022, з 21.10.2022 по 24.10.2022, копію наряду (витяг з суднового журналу) від 27.10.2022, копії нарядів (витягів з суднового журналу) за періоди з 29.10.2022 по 31.10.2022, копії нарядів (витягів з суднового журналу) від 05.04.2023, від 09.04.2023, від 13.04.2023, від 17.04.2023 та від 04.05.2023, розрахунок компенсації витрат з передислокації (відділення) підводної перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров»: роботи СПК «Богатир», копію витягу з суднового журналу із записами за період з 30.08.2022 по 12.05.2023, копію відомості товарів по партіям на складах за період з 01.08.2022 по 31.12.2022, копію оприбуткування матеріалів № 253 від 10.09.2020, копію накладної-вимоги на відпуск матеріалів від 10.09.2020, копія акту передачі-приймання ТМЦ від 10.09.2020, копію листа № 834/12-02-09 від 09.09.2020 щодо передачі сорбенту «Еконадін», копію листа № 2278/15-03-06.02 від 09.09.2020 щодо прийняття сорбенту «Еконадін», копію авізо № 66 від 10.09.2020, копію відомості товарів по партіям на складах за період з 01.01.2023 по 08.05.2023, копію прибуткового ордеру № АП000000130, копію видаткової накладної № РН-0000019 від 23.03.2022, копію ТТН № 1 від 23.03.2022 з відомостями про вантаж, копію податкової накладної від 23.03.2022 № 2, копію наказу від 01.08.2022 № 153/15 з додатками та калькуляціями вартості судно-годин роботи СПК «Богатир», т/х «РК-51», калькуляцією вартості послуги нафтосміттєзбирачів, судно-години роботи «НСЗ-23», «НСЗ-28», калькуляцією вартості послуги нафтосміттєзбирачів з чергування по забезпеченню екологічної безпеки суден, копію наказу від 26.11.2021 № 456/15 з додатком та калькуляцією вартості послуг нафтосміттєзбирачів з чергування по забезпеченню екологічної безпеки суден, калькуляцією вартості послуги нафтосміттєзбирачів, судно-години роботи «НСЗ-23», «НСЗ-28», калькуляціями вартості судно-годин роботи СПК «Богатир», т/х «РК-51», копію наказу від 25.11.2022 № 265/15 з додатком та калькуляцією вартості послуг нафтосміттєзбирачів з чергування по забезпеченню екологічної безпеки суден, калькуляцією вартості послуги нафтосміттєзбирачів, судно-години роботи «НСЗ-23», «НСЗ-28», калькуляціями вартості судно-годин роботи СПК «Богатир», т/х «РК-51».
Також судом було досліджено докази, подані позивачем з клопотанням про їх залучення від 03.10.2023 (Т. 3, а.с. 177-250; Т. 4, а.с. 1-194), зокрема: копію технічного звіту ТОВ «ІНІЯ» «Послуги з обстеження ділянки акваторії в районі вхідних воріт порту з виконанням промірів глибини та підводно-технічних робіт» за договором № 63-В-ЧФ-22 від 03.08.2022, наряди ДП «МТП «Чорноморськ» на виконання робіт за період з 19.10.2022 по 05.05.2023.
Водночас, в ході розгляду справи суд прийняв до уваги складність розрахунку суми позовних вимог, який був виконаний позивачем з урахуванням значного обсягу письмових доказів, зокрема, первинних документів, витягів із суднових журналів, технічних звітів, актів наданих послуг, платіжних доручень, авізо про отримання ТМЦ та низки інших.
З врахуванням вказаних обставин суд виснував, що проведення комплексу необхідних перевірочних розрахунків без спеціальних знань судового експерта виявиться утрудненим, з огляду на що, з метою повного та об'єктивного встановлення обставин, суттєвих для правильного вирішення спору, в тому числі щодо документального підтвердження витрат позивача на проведення заходів з передислокації (віддалення) підводної перешкоди, суд прийшов до висновку про доцільність призначення у справі судової економічної експертизи за клопотанням позивача.
Мотиви призначення експертизи більш детально викладені в ухвалі суду від 30.10.2023, яка учасниками справи не оскаржувалась.
Так, на вирішення експерта було поставлено наступне питання: «чи підтверджуються документально витрати Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в сумі 27 438 646,91 грн, які заявлено до стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», на проведення заходів, направлених на забезпечення передислокації (віддалення) підводної перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров»? Якщо розмір документально підтверджених витрат складає іншу суму, вказати розмір таких витрат.».
25.09.2024 суд отримав Висновок експерта № 23-6118 від 03.09.2024 судово-економічної експертизи по матеріалам господарської справи № 916/3079/23 (Т. 7, а.с. 96-118).
Як вбачається з висновку, судовий експерт провів дослідження методом документальної перевірки, зіставлення та модулювання, а саме: проаналізував наявні у матеріалах справи документи по формі та змісту, із здійсненням розрахунково-аналітичної та логічної перевірки документів, групування даних та нормативної перевірки; провів зіставлення даних на дослідження документів та розрахунків з даними калькуляції вартості послуги; провів зіставлення даних первинних документів із записами у бухгалтерському обліку.
За результатами проведеного дослідження експерт прийшов до висновку, що витрати Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Чорноморська філія) за період з 12.08.2022 до 31.05.2023 на загальну суму 27 438 646,91 грн (у т.ч. ПДВ), які заявлено до стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», на проведення заходів, направлених на забезпечення передислокації (віддалення) підводної перешкоди морського буксиру «Михаил Добров», підтверджуються при умові, що такі послуги пов'язані із передислокацією морського буксиру «Михаил Добров» та наявності Актів списання препарату «Еконадін» філією, із зазначенням повної кількості витравного на плавзасобах «НСЗ-23» та «НСЗ-28».
Зі змісту висновку вбачається, що проведеними дослідженнями наявних у матеріалах справи документів встановлено, що загальна сума витрат Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Чорноморська філія) на проведення заходів, направлених на забезпечення передислокації (віддалення) підводної перешкоди морського буксиру «Михаил Добров», яка відповідно до Розрахунку витрат філії заявлена до стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у розмірі 27 438 646,91 грн за період з 12.08.2022 до 31.05.2023 підтверджується:
1) за укладеними договорами - у розмірі 13 626 904,80 грн, при умові, що отримані послуги пов'язані з передислокацією морського буксиру «Михаил Добров»:
- ТОВ «ІНІЯ» - на суму 8 077 488,97 грн;
- ФДУ «Одеський район Держгідрографії» - на суму 193 474,23 грн;
- ДП «МТП «Чорноморськ» - на суму 5 355 941,60 грн;
2) витрати філії по послугам плавзасобів нафтосміттєзбирачі «НСЗ-23» та «НСЗ-28», т/х «РК-51» СПК «Богатир» і використання препарату «Еконадін» на загальну суму 13 811 742,11 грн, при умові, що надані послуги пов'язані з передислокацією морського буксиру «Михаил Добров», та при умові наявності Актів списання філії із зазначенням повної кількості витравного препарату «Еконадін» на плавзасобах «НСЗ-23» та «НСЗ-28».
Стосовно застереження експерта з приводу Актів списання витравного препарату «Еконадін» на плавзасобах «НСЗ-23» та «НСЗ-28».
Так, на викладену в ухвалі від 04.10.2024 пропозицію суду стосовно надання пояснень щодо висновку експерта позивач до заяви з письмовими поясненнями (вх. № 37783/24 від 16.10.2024) додав, зокрема, копії актів на списання препарату «Еконадін» філією, із зазначенням повної кількості витраченого на плавзасобах «НСЗ-23» та «НСЗ-28» (Т. 7, а.с. 150-155).
Відповідач зазначає про відсутність обґрунтованої підстави для врахування висновку експерта судової економічної експертизи. У своїх додаткових поясненнях щодо висновку експерта вказує, що «на підтвердження проведення робіт з передислокації підводної перешкоди, виконаних власними силами та засобами ЧФ ДП «АМПУ», наряди на проведення робіт нафтосміттєзбирачами НСЗ-23, НСЗ-28 та СПК «Богатир». Проте вказані наряди жодним чином не підтверджують факт проведення робіт саме з передислокації (віддалення) судна «Михаил Добров». Більш того, вказані наряди не містять жодної інформації щодо виконуваної роботи, а також підстав її виконання, фіксують лише початок та закінчення виконання невідомих робіт. Разом з тим, витяги з судових журналів також не дають жодного уявлення про виконуванні роботи.».
Втім, зі вступної та дослідницької частини висновку експерта слідує, що останньому для проведення дослідження були надані наявні в матеріалах справи копії «Нарядів» Служби флоту Чорноморської філії ДП «АМПУ», суднові журнали та інші документи.
В результаті зіставлення експертом часів роботи у періоди жовтень 2022 р. та квітень - травень 2023 р. у копіях «Нарядів» та копіях «Судових журналів» із даними, наведеними у пп. 1-2 п. 2 Розрахунку витрат та п. 1 -п. 2 Розрахунку компенсації витрат Чорноморської філії ДП «АМПУ» розбіжностей не встановлено, та з урахуванням повної собівартості послуг (на ходу та під час стоянки), наведених у Калькуляціях до Наказів філії (№153/15 від 01.08.2022, №265/15 від 25.11.2022), загальна сума послуг, пов'язаних з чергуванням засобів філії «НСЗ-23», «НСЗ-28» по екологічній безпеці у СПК «Богатир», становить 432 057,15 грн (без ПДВ).
Стосовно СПК «Богатир» експертом зазначено, що проведеними дослідженнями наданих копій документів у матеріалах справи встановлено, що проведення водолазних робіт передбачено умовами «Технічних завдань» Договорів № 63-В-ЧФ-22 від 03.08.2022, № 74-В-ЧФ-22 від 15.09.2022 із контрагентом ТОВ «ІНІЯ», які підтверджуються даними копій «Актів приймання наданих послуг» (форма № КБ-2в), даними копій «Технічного звіту» ТОВ «ІНІЯ», даними копій «Актів на виконані водолазні роботи» ТОВ «ІНІЯ» (№ 1 від 15.09.2022, № 2 від 16.09.2022, № 3 від 19.09.2022, № 4 від 30.09.2022, № 5 від 07.10.2022, № 5-ПНВ від 07.10.2022, № 5-ПКВ від 12.10.2022, № 6 від 31.10.2022, № 7 від 28.02.2023, № 8 від 31.03.2023, № 9 від 28.04.2023, № 10 від 12.05.2023), записами у копіях «Судових журналів» водолазних ботів (ua5867KV, ua3007KV) та записами у копіях журналу «Склад водолазної станції». Отже, для забезпечення проведення водолазних робіт приймав участь саме СПК «Богатир», який працював в тому обсязі, який було наведено позивачем у розрахунку суми позову.
Крім того, експертом, в результаті співставлення часів роботи у періоди 30.08.2022 - 01.11.2022 (включно) та 16.02.2023 - 12.05.2023 у копіях «Судових журналів» СПК «Богатир» із даними, наведеними у пп. 3 п. 2 Розрахунку витрат та п. 3 Розрахунку компенсації витрат, розбіжностей не встановлено та з урахуванням повної собівартості послуг (на ходу, під час роботи крану, під час стоянки), наведених у Калькуляціях до Наказів філії (№ 153/15 від 01.08.2022, № 265/15 від 25.11.2022), загальна сума послуг, пов'язаних з СПК «Богатир» (забезпечення водолазних робіт), становить 10 124 085,15 грн (без ПДВ).
Таким чином, твердження відповідача про те, що самі по собі наряди не є належними доказами є некоректним, оскільки експерт за результатами співставлення даних, наведених в нарядах, та даних, наведених судових журналах, встановив повну відповідність між цими документами. В даному випадку наряди, які складаються за фактом виконання певних робіт між відповідальним підрозділом (відділ екологічної безпеки) та капітаном відповідно плавзасобу є документами, які підтверджують факт виконання робіт для подальшого відображення понесених витрат в бухгалтерському обліку підприємства.
Разом з тим, відповідно до ст. 35 КТМ України судновий журнал та машинний журнал (для суден з механічним двигуном) є судновими документами, які в обов'язковому порядку повинні вестись на судні.
В постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2015 у справі № 916/3834/14 (де сторони виступали аналогічно в якості позивача та відповідача) вказано, що суди правомірно спростували твердження відповідача про те, що судновий журнал не є належним доказом по справі.
Так, відповідно до п.1.1. чинних Правил ведення суднового журналу, затверджених наказом Міністерства морського флоту СРСР від 28.12.1988 №173 та Постанови Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", судновий журнал є основним офіційним судновим документом, в якому відображається безперервне життя судна.
Відповідно до приписів Кодексу торговельного мореплавства України судновий журнал є офіційним документом, що відображає діяльність судна, а також об'єктивні умови та обставини, що супроводжують цю діяльність. В судновому журналі з моменту підняття на судні Державного прапора України і до моменту, поки на ньому є капітан або інша особа, що виконує його обов'язки, ведеться запис всіх подій на судні. Записи, які містяться в судновому журналі, є одним із видів письмових доказів при розслідуванні аварій, при розгляді судових спорів, пов'язаних із пошкодженням або нестачею вантажів, зіткненням суден, рятуванням, а також при розподілі загальної аварії. Записи в судновому журналі повинні бути повними, об'єктивними та своєчасними.
З огляду на вищевикладене, судові журнали відповідають вимогам належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів, встановленим статтями 76-79 ГПК України.
Щодо застереження експерта, згідно якого витрати позивача підтверджуються при умові, що такі послуги пов'язані із передислокацією саме морського буксиру «Михаил Добров», на що неодноразово звертав увагу відповідач, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
Так, посадова особа позивача - заступник начальника з операційної діяльності Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) Кравцов Костянтин Олександрович, який відповідає за своєчасне виконання покладених на підпорядковані структурні підрозділи завдань, зокрема, пов'язаних з підйомом майна, що затонуло в акваторії порту та якому підпорядкована служба флоту, яка приймала участь у виконанні робіт, пов'язаних із передислокацією підводної перешкоди судна "Михаил Добров", ознайомившись з позовною заявою ДП "Адміністрація морських портів України" та висновком судового експерта по справі № 916/3079/23 зробив заяву свідка, в якій повідомив суд про наступні обставини:
«В період з 12 серпня 2022 року по 31 травня 2023 року ЧФ ДП «АМПУ» виконувалися роботи з передислокації підводної перешкоди, які стосувалися виключно затонулого морського буксира «Михаил Добров». Жодних інших підводних перешкод, окрім морського буксира «Михаил Добров», в акваторії морського порту Чорноморськ не переміщувалося. Всі роботи, вказані в позовній заяві та в розрахунку суми позову, були пов'язані виключно з необхідністю передислокації морського буксиру «Михаил Добров» як підводної перешкоди.» (Т. 8, а.с. 197).
Крім того, відповідно до статей 122, 123 та 124 Кодексу торговельного мореплавства України встановлення строків, визначення порядку робіт з підняття затонулого майна, вимога до власника щодо віддалення чи знищення такого майна, а також прийняття рішення про підняття майна силами адміністрації морського порту належать до компетенції капітана порту.
На підтвердження виконання робіт з підняття та передислокації саме м/б «Михаил Добров» позивач надав також довідку Капітана Чорноморського морського порту № 2637/15-06-00 від 08.10.2024, в якій капітан порту підтверджує, що у період з серпня 2022 р. по травень 2023 р. в акваторії морського порту Чорноморськ, окрім операції з передислокації (віддалення) підводної перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров», яка здійснювалась ДП «АМПУ» на виконання розпоряджень капітана Чорноморського морського порту, інших операції з передислокації (віддалення) підводних перешкод не виконувалось (Т. 8, а.с.196).
Заява свідка ОСОБА_1 , який є посадовою особою, відповідальною за відповідні роботи, та довідка капітана порту, який має повноваження щодо встановлення порядку робіт з підняття затонулого майна, є релевантними для встановлення обставин, які входять у предмет доказування, вони не суперечать вимогам закону щодо засобів доказування. Заява свідка відповідає вимогам ст. 87 та ст. 88 ГПК України, а довідка капітана порту є офіційним документом, виданим уповноваженою особою в межах її компетенції.
Отже, заява свідка ОСОБА_1 та довідка капітана морського порту Чорноморськ відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України як докази, що підтверджують той факт, що витрати на суму 27 438 646,91 грн (у т.ч. ПДВ) пов'язані саме передислокацією морського буксиру «Михаил Добров».
В свою чергу, відсутність у матеріалах справи будь-яких даних про переміщення інших плавзасобів або виконання аналогічних робіт із передислокації іншої підводної перешкоди свідчить про те, що вказані роботи були спрямовані саме на переміщення затонулого морського буксира «Михаил Добров». Це підтверджує, що всі витрати, пов'язані з виконанням цих робіт, стосуються саме цього плавзасобу.
При цьому відповідач, ДП «МТП «Чорноморськ, в ході розгляду справи не зазначав, що на території морського порту Чорноморськ в період з 12.08.2022 по 31.05.2023 виконувалися аналогічні роботи щодо іншого судна, доказів таких обставин не надав.
Суд звертає увагу на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. У рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
З урахуванням всього вищезазначеного, а також з огляду відсутність у матеріалах справи будь-яких фактичних даних про переміщення інших плавзасобів або виконання аналогічних робіт із передислокації іншої підводної перешкоди, суд виснує, що вказані роботи вірогідно були спрямовані саме на переміщення затонулого морського буксира «Михаил Добров». Це підтверджує, що витрати позивача, пов'язані з виконанням цих робіт, стосуються саме цього судна.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, виконуючи свої зобов'язання за договором № 77-В-ЧФ-22 від 06.10.2022, укладеним з позивачем, також мав безпосереднє відношення до виконання робіт із переміщення підводної перешкоди - морського буксира «Михаил Добров». Таким чином, посадові особи відповідача були обізнані про те, який саме об'єкт переміщується.
Предметом договору № 77-В-ЧФ-22 від 06.10.2022 було надання відповідачем, як виконавцем, послуг плавзасобів для передислокації замовником підводної перешкоди з метою забезпечення безпеки мореплавства.
Докази виникнення між позивачем та відповідачем господарських правовідносин щодо надання послуг плавзасобів для передислокації підводної перешкоди наявні у матеріалах справи (Т. 2, а.с. 15-42).
Так, деякі з підписаних позивачем та відповідачем первинних документів напряму свідчать про те, що надані відповідачем послуги були пов'язані з підйомом затонулого судна м/б «Михаил Добров», зокрема, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/282 від 28.02.2023 (Т. 2, а.с. 34). Водночас позивач, здійснюючи оплату наданих відповідачем послуг, у платіжних інструкціях в полі «Призначення платежу» неодноразово зазначав, що оплата здійснюється за роботу по підйому затонулого судна м/б «Михаил Добров», про що свідчать, зокрема, платіжні інструкції № 597 від 30.03.2023, № 718 від 31.03.2023 (Т. 2, а.с. 35-36).
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина "venire contra factum proprium " (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).
Так, суд вбачає в діях відповідача ознаки суперечливої поведінки, оскільки він, виступаючи контрагентом позивача, надавав послуги своїх плавзасобів по підйому затонулого м/б «Михаил Добров», в той час як в ході розгляду справи заперечує пов'язаність таких послуг з даним судном.
В додаткових поясненнях щодо висновку експерта відповідач вказує, що не досліджувалось питання обґрунтування вартості послуг та документально не підтверджено надання цих послуг саме при передислокації морського буксиру «Михаил Добров».
Дане твердження є некоректним, оскільки була проведена економічна експертиза, основним завданням якої є дослідження фінансово-господарської діяльності, зокрема питання, пов'язані з бухгалтерським обліком та розрахунками витрат. Питання, поставлене перед експертом, насамперед стосувалося перевірки документальної обґрунтованості та підтвердження суми витрат.
Доводи відповідача про те, експерт мав вказати у заключній частині висновку, що поставлене питання неможливо вирішити з тих, причин, що документи надані на дослідження не підтверджують витрат на проведення передислокації саме морського буксиру «Михаил Добров» є необґрунтованими.
В даному випадку, експертом зроблено застереження у висновку, що "при умові, що такі послуги пов'язані із передислокацією морського буксиру «Михаил Добров»", що пов'язано з відсутністю у договорах підряду прямих посилань на назву даного буксиру, проте, це не спростовує факту встановлення та підтвердження наявними матеріалами справи витрат позивача на підводно-технічні роботи з переміщення саме цього судна.
Позивач, з огляду на дане застереження надав докази, які підтверджують, що досліджені експертом витрати стосувалися робіт, пов'язаних виключно із переміщенням буксиру «Михаил Добров». Додатковим підтвердженням того, що підводною перешкодою, яка була переміщена за договором з ТОВ «ІНІЯ» та ДП «МТПЧ», був саме м/б «Михаил Добров» є результати проведеного обстеження ділянки акваторії в районі вхідних воріт порту з виконанням промірів глибин та підводно-технічних робіт (договір від 03.08.2022 № 63-В-ЧФ-22, виконавець ТОВ «ІНІЯ»). Відповідно до Акту № 1 на виконані водолазні роботи від 08.08.2022 (Акт № 1 наданий у складі Технічного звіту «Послуги з обстеження ділянки акваторії в районі вхідних воріт порту з виконанням промірів глибин та підводно- технічних робіт»): підводною перешкодою є судно «Михаил Добров» в районі вхідних воріт п. Чорноморськ біля правої («зеленої») бровки вхідного каналу.
Окремо відповідач у поясненнях щодо висновку експерта зазначив, що експерт при дослідженні договору №74-В-ЧФ-22 від 15.09.2022 не врахував та не зазначив, що Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначені вартості будівництва, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 25.06.2021 № 162, та Настанова з визначення вартості будівництва, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, на підставі яких визначається загальна вартість послуг за Договором, визначають кошторисні норми та нормативи з ціноутворення виключно при проведені будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 189 ГК України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни, визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін (ст. 190 ГК), а державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку (ст. 191 ГК України).
Виходячи із наведених положень законодавства ціна в Договорі № 74-В-ЧФ-22 від 15.09.2022 є вільною, відповідно сторони самостійно мають право її визначати в т.ч. застосовувати нормативні документи для її розрахунку.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, за виключеним випадків коли в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. В Порядку та Настанові зазначено, що вони є обов'язковими для визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі - державні кошти). В той же час в них не міститься застережень про те, що сторони не можуть їх використовувати їх при визначенні вартості інших послуг чи робіт.
Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
На сьогоднішній день відсутній Порядок, який визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення, та Настанова, яка визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при наданні послуги з підводно-технічних робіт з передислокації підводної перешкоди для забезпечення безпеки мореплавства.
З огляду на викладене, при укладанні позивачем договору з ТОВ «ІНІЯ» про надання послуг з підводно-технічних робіт з передислокації підводної перешкоди для забезпечення безпеки мореплавства, сторонами цього договору в порядку ст. 8 ЦК України були використані Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначені вартості з визначення вартості будівництва, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 25.06.2021 № 162, та Настанова з визначення вартості будівництва, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, що жодним чином не впливає на суть спору та оцінку доказів по даній справі.
Водночас, суд враховує презумпцію правомірності договору №74-В-ЧФ-22 від 15.09.2022, передбачену статтею 204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доводи відповідача, викладені як у відзиві, так і в письмових поясненнях, що збільшення вартості договору закупівлі більш ніж як на 50 відсотків ціни договору про закупівлю є порушенням законодавства в сфері публічних закупівель та таким, що не має під собою жодного підґрунтя, в призмі спірних правовідносин є некоректними.
Як на підставу для даного твердження відповідач посилається на підпункт 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», відповідно до якого придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли виникла після укладення договору про закупівлю у замовника необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі).
Отже, в даному випадку відповідач помилково посилається на підпункт 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 169, оскільки він визначає випадки коли після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткових аналогічних робіт чи послуг (тобто укладання додаткового договору). Таким чином, відповідач посилається на норму, яка регламентує порядок укладання нового договору, а не внесення змін до вже укладеного, оскільки питання внесення змін до договору не регулюється Постановою КМУ від 28.02.2022 № 169.
Доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях від 13.01.2025, де відповідач порівнює вартість та строки підняття танкеру «DELFI», який 22.11.2019 затонув на узбережжі одеського пляжу «Дельфін», з витратами на аналогічні роботи, пов'язані з передислокацією затонулого м/б «Михаил Добров», суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідач стверджує, що 24 липня 2020 р. АМПУ оголосила тендер на прибирання танкера з акваторії морського порту в Одесі. Оголошена вартість робіт складала 24 681 666,67 грн (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-23-002385-a). Разом з цим, у даному випадку ЧФ ДП «АМПУ» зазначає, що вартість понесених витрат на передислокацію (віддалення) підводної перешкоди - морського буксиру «Михаил Добров» складає 27 438 646,91 грн. Так, відповідач зауважує, що обсяг робіт, які виконанні з метою підняття танкеру «Delfi», є набагато більший ніж обсяг робіт, виконаний для передислокації морського буксиру «Михаил Добров».
Вказані доводи відповідача суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки відповідач не запропонував свого розрахунку вартості таких робіт, не надав доказів іншої вартості аналогічних робіт та не врахував стрімкі інфляційні процеси з 2020 року.
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 915/646/18.
За таких обставин, з урахуванням усього вищевикладеного, оцінивши наявні докази у справі в їх сукупності та з урахуванням балансу вірогідностей, здійснивши ґрунтовний аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виснує, що сума понесених позивачем витрат з передислокації (віддалення) підводної перешкоди, яка становила безпосередню загрозу безпеці судноплавства, - морського буксира «Михаил Добров» у розмірі 27 438 646,91 грн є доведеною та не спростованою відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача, як власника судна, вказаної суми підлягають задоволенню як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Суд також ґрунтується на висновках, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, у зв'язку із задоволенням позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 329 263,76 грн покладаються на відповідача.
Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати у розмірі 104 504,64 грн, пов'язані з проведенням експертизи.
Частинами 2-7 ст. 127 ГПК України унормовано, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд встановив, що Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було виставлено рахунок № 23-6118/2 (31) від 28.03.2024 за проведення експертизи у даній справі на суму 104 504,64 грн.
Позивач сплатив виставлених експертною установою рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією № 711 від 03.04.2024 (Т. 9, а.с. 21).
За ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
За таких обставин, суд покладає на відповідача витрати на проведення експертизи у розмірі 104 504,64 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 127, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14; код ЄДРПОУ 38727770) до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672) про стягнення 27 438 646,91 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14; код ЄДРПОУ 38727770) 27 438 646,91 грн заборгованості, 329 263,76 грн витрат зі сплати судового збору, 104 504,64 грн витрат на проведення експертизи.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 03 лютого 2025 р. Повний текст рішення складено та підписано 13 лютого 2025 р.
Суддя Р.В. Волков