04 лютого 2025 року Справа № 915/1221/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108; ідентифікаційний код 42786109)
до відповідача: BULGARIA GRAIN EOOD (Bistrishko shose street 1B, fl. 3, Sofia, Bulgaria / вул. Бістішко шосе, 1В, офіс 3, Софія, Болгарія; ідентифікаційний номер компанії 207012270)
про: стягнення 476 700,00 дол. США,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
04.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 03/10 від 03.10.2024 (з додатками), в якій просить суд:
1. Стягнути з BULGARIA GRAIN ЕOOD на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» заборгованість в розмірі 476 700,00 (чотириста сімдесят шість тисяч сімсот) доларів США 00 центів.
2. Стягнути з BULGARIA GRAIN ЕOOD на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 295 140,46 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Контракту № DAS-231 від 04.12.2023, з Додатковою угодою № 1 від 05.12.2023; рахунку-фактури № 1 date 19.12.2023; коносаменту від 18.12.2023; вантажної митної декларації № 4016; Договору від 22.02.2024 про відступлення права вимоги за зовнішньоекономічним Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023; застосування норм статей 11, 12, 509, 512-514, 516, 517, 525-527, 530, 610, 626-629, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України, статей 1, 3 6, 32, 33, 38, 39 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», статей 1, 4 5, 32, 75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»; та мотивовані, зокрема, таким:
04 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» і BULGARIA GRAIN EOOD укладено Контракт №DAS-231, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння сої українського походження, врожаю 2020 року, насипом (надалі Товар).
ТОВ «ДУНАЙ АГРОС» належним чином та у відповідності до умов Контракту, згідно виставленого рахунку-фактури № - 1 від 19.12.2023 p., поставив Відповідачу Товар в кількості 1135,000 тон на суму 476 700, 00 дол. США, про що свідчить коносамент від 18.12.2023 р. та вантажна митна декларація типу ЕК 10 ДР за Вн. №4016. Проте, за даними позивача, в порушення умов Контракту, відповідач не виконав свого обов'язку щодо своєчасної та повної оплати за поставлений Товар.
У подальшому, 22 лютого 2024 року ТОВ «ДУНАЙ АГРОС», ТОВ «КАРПIО» і BULGARIA GRAIN EOOD уклали Договір про відступлення права вимоги за зовнішньоекономічним контрактом № DAS-231 від 04.12.2023, за умовами якою первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги боргу, який виник у боржника перед первісним кредитором на день укладення цього Договору за Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023 року, що укладений між первісним кредитором і боржником. З моменту підписання сторонами цього Договору, боржник зобов'язаній сплатити новому кредитору заборгованість за Контрактом № DAS-231 в розмірі 476700,00 доларів США 00 центів (п.1.4. Договору про відступлення права вимоги).
Однак, позивач зазначає, що відповідач так і не виконав свого зобов'язання за умовами Договору відступлення права вимоги та не сплатив на користь позивача заборгованість у розмірі 476700,00 доларів США.
Судом встановлено, що відповідач у даній справі BULGARIA GRAIN EOOD є нерезидентом, який знаходиться у м. Софія, Болгарія.
Оскільки, відповідачем є іноземна особа, судом враховуються положення ст. ст. 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За змістом ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Так, пунктом 8.1, 8.3 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.12.2023) умови цього Контракту регулюються і підлягають тлумаченню згідно норм матеріального права України. Будь-які невідповідності, суперечки чи протиріччя, які можуть виникнути при виконанні цього Контракту, Сторони намагатимуться розв'язати шляхом переговорів. У випадку, якщо спір не вдалося розв'язати шляхом переговорів, всі спори та розбіжності, що виникають у зв'язку з цим Контрактом, а також усі претензії, пов'язані із тлумаченням або виконанням умов цього Контракту, вирішуються в господарських судах України, а саме в господарському суді за місцем реєстрації Продавця.
Місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» (ідентифікаційний код 42786109) є 54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108.
З урахуванням наведеного, дана справа підсудна Господарському суду Миколаївської області.
Судом також враховано, що статтею 367 ГПК України визначено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Водночас, 04.10.2024 до матеріалів справи надійшла заява адвоката Грибоноса В.В. б/н від 04.10.2024 (вх. № 11979/24), за змістом якої заявник просить суд допустити його до участі у справі, як представника відповідача.
До вказаної заяви надано ордер серії ВЕ № 1132999 від 04.10.2024 на надання адвокатом Грибоносом Вячеславом Володимировичем правничої допомоги BULGARIA GRAIN EOOD на підставі договору про надання правової допомоги без номеру від 03.10.2024 у Господарському суді Миколаївської області.
Приписами ч. 7 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
При цьому, застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).
Європейський суду з прав людини у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).
Враховуючи викладені вище обставини, зокрема, подання відповідачем заяви, зі змісту якої вбачається обізнаність відповідача із наявністю судового провадження № 915/1221/24 в Господарському суді Миколаївської області, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про повідомлення BULGARIA GRAIN EOOD про хід розгляду справи № 915/1221/24 шляхом вручення відповідних процесуальних документів представнику відповідача, без додаткового повідомлення компанії про розгляд справи в порядку, визначеному ст. 367 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1221/24; призначено підготовче засідання на 13 листопада 2024 року об 11:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
17.10.2024 до суду від адвоката Стоянової Г.П. надійшла заява б/н від 17.10.2024 (вх. № 12547/24) про вступ у справу як представника позивача.
13.11.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 12.11.2024 (вх. № 14077/24) про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 13.11.2024 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/1221/24 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08 січня 2024 року о 10:00.
07.01.2025 до суду від представника BULGARIA GRAIN EOOD надійшла заява № 07/01 від 07.01.2025 про розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у справі письмових матеріалів.
Крім того, 07.01.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 07.01.2025 (вх. № 204/25), в якій заявник просить суд розглянути питання щодо закриття підготовчого провадження у справі № 915/1221/24 та призначення дати судового засідання для розгляду справи по суті, в порядку письмового провадження без участі позивача та його представника, за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою від 08.01.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 915/1221/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 04 лютого 2025 року об 11:00.
04.02.2025 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» надійшло клопотання б/н від 03.02.2025 (вх. № 1641/25), в якому заявник просить суд розглянути дану справу без участі позивача та його представника, за наявними в матеріалах справи документами; крім того, зазначає, що правову позицію, доводи та вимоги, викладені у позовній заяві, товариство підтримує в повному обсязі.
Станом на момент проведення засідання від учасників справи інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 16.10.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Копія вказаної ухвали була направлена до електронного кабінету представника BULGARIA GRAIN EOOD - адвоката Грибоноса В.В. в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету 16.10.2024 о 20:06, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою.
За приписами ч. 6, 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
За такого, днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2024 у справі № 915/1221/24 є 17.10.2024.
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 01.11.2024 включно.
Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.
04.02.2025 учасники справи своїх представників в засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Так, копії ухвали суду від 08.01.2025 були направлені до електронних кабінетів Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО», представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» - адвоката Стоянової Г.П. та представника BULGARIA GRAIN EOOD - адвоката Грибоноса В.В. в системі «Електронний суд». Документи доставлено до електронних кабінетів 09.01.2025 о 21:35, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. З урахуванням наведеного, та з огляду на приписи ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення сторонам копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.01.2025 у справі № 915/1221/24 є 10.01.2025.
При цьому, як уже було наведено вище, як позивач, так і відповідач зверталися до суду із клопотаннями про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд 04.02.2025 підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
04 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС», як Продавцем, та BULGARIA GRAIN EOOD, як Покупцем, був укладений Контракт № DAS-231 (далі - Контракт), відповідно до предмету якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння сої українського походження, врожаю 2020 року, насипом, що надалі іменується Товар (п. 1.1).
За умовами наведеного Контракту:
- цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до « 1» грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 1.6);
- кількість Товару за контрактом складає 1135,00 метричних тон (МТ) +/- 10% на вибір Продавця. Ціна на за одиницю Товару становить 420.00 доларів США за метричну тонну (п. 2.1);
- кількість Товару вважається остаточною при переважуванні транспорту (залізничних вагонів/автомобілів) під час вивантаження у Місці поставки, що підтверджується Реєстром портового експедитора або термінала по вивантаженню Товару та зазначається в Акті приймання-передачі Товару (п. 2.2);
- Товар має відповідати вимогам медико-біологічних, фітосанітарних та ветеринарних норм якості (п. 3.4);
- постачання Товару проводиться залізничним та/або автомобільним транспортом (п. 4.1);
- базис - СРТ - Місце поставки - Рені, Україна (п. 4.2);
- період поставки - в період з 04.12.2023 по 31.03.2024 року, обидві дати включно (п. 4.4);
- валюта контракту та платежу - долари США (п. 5.1);
- оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця (п. 5.2);
- Покупець сплачує 100% вартості прийнятого Терміналом Товару протягом 5-ти банківських днів після надання Продавцем копій таких документів: реєстр портового експедитора або Терміналу, де вказано кількість прийнятого Товару; Акт приймання-передачі Товару, що був прийнятий Терміналом; підтвердження портового експедитора про наявність всіх документів, необхідних для митного оформлення Товару; Рахунок-фактура; Вантажна митна декларація (п. 5.3);
- Контракт вважається виконаним в повному обсязі з моменту, поставки Продавцем повної кількості Товару, належного оформлення документів, необхідних для митного оформлення експорту Товару, оплати Покупцем вартості поставленого Товару та перетину Товаром митного кордону України (п. 5.6);
- умови цього Контракту регулюються і підлягають тлумаченню згідно норм матеріального права України (п. 8.1, в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.12.2023);
- будь-які невідповідності, суперечки чи протиріччя, які можуть виникнути при виконанні цього Контракту, Сторони намагатимуться розв'язати шляхом переговорів. У випадку, якщо спір не вдалося розв'язати шляхом переговорів, всі спори та розбіжності, що виникають у зв'язку з цим Контрактом, а також усі претензії, пов'язані із тлумаченням або виконанням умов цього Контракту, вирішуються в господарських судах України, а саме в господарському суді за місцем реєстрації Продавця (п. 8.3, в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.12.2023).
Вищенаведений Контракт № DAS-231 від 04.12.2023, з Додатковою угодою № 1 від 05.12.2023 до нього скріплені підписами та печатками обох Сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що з метою здійснення покупцем оплати за товар, постачальником було виставлено рахунок-фактуру № 1 від 19.12.2023 на суму 476 700,00 грн.
Відповідно до умов Контракту Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» було поставлено BULGARIA GRAIN EOOD Товар в кількості 1135,000 тон на суму 476 700,00 дол. США, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи коносамент від 18.12.2023 та вантажна митна декларація типу ЕК 10 ДР за Вн. № 4016.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній, в порушення умов Контракту, не виконав свого обов'язку щодо своєчасної та повної оплати за поставлений Товар.
У подальшому, 22 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС», як Первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПІО», як Новим кредитором, та BULGARIA GRAIN EOOD, як Боржником, було укладено Договір про відступлення права вимоги за зовнішньоекономічним Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку га на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитор) належне йому право вимоги боргу, який виник у Боржника перед Первісним кредитором на день укладання цього Договору за Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023 року (надалі іменується Контракт № DAS-231), що укладений між Первісним кредитором і Боржником (п. 1.1).
За умовами наведеного Договору:
- з моменту укладання Сторонами цього Договору та на його умовах, Первісний кредитор втрачає право вимагати погашення боргу за Контрактом № DAS-231 від Боржника, а у Боржника припиняється зобов'язання щодо розрахунків із Первісним кредитором за Контрактом DAS-231 (п. 1.2);
- з моменту підписання Сторонами цього Договору Новий Кредитор отримує право вимагати від Боржника сплати заборгованості за Контрактом № DAS-231 в розмірі 476 700,00 доларів США 00 центів (п. 1.3);
- з моменту підписання Сторонами цього Договору Боржник зобов'язаний сплатити Новому Кредитору заборгованість за Контрактом № DAS-231 в розмірі 476 700,00 доларів США 00 центів (п. 1.4);
- на умовах Договору Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору належне йому право вимоги за Контрактом № DAS-231 з погашення боргу за поставлений товар (насіння сої українського походження, врожаю 2020 року, згідно ДСТУ 4964:2008, кількістю 1135.000 метричних тон у розмірі 476 700,00 доларів США 00 центів (п. 2.1.1);
- до Нового кредитора в повному обсязі переходить право вимоги Первісного кредитора, сплати Боржником заборгованості яка виникла за умом Контракту № DAS-231 на час укладання цього Договору у розмірі 476 700,00 доларів США 00 центів (п. 2.2.1);
- на умовах цього Договору Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника належного виконання його обов'язків щодо сплати заборгованості за Товар, поставлений за Контрактом № DAS-231, та які не виконані на дату підписання цього Договору у розмірі 476700,00 доларів США 00 центів, у строк до 22.03.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 2.2.2);
- на умовах цього Договору Боржник зобов'язаний сплатити на користь Нового кредитора суму у розмірі 476 700,00 доларів США 00 центів, у строк, що передбачений підпунктом 2.2.2 цього Договору (п. 2.3.1);
- усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами (п. 4.1);
- якщо спір неможливо вирішній шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку та встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинною в Україні законодавства (п. 4.2);
- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором та Контрактом № DAS-231 (п. 5.1).
Вказаний Договір скріплений підписами та печатками сторін.
Суд зауважує, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідно до умов Договору від 22.02.2024 про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» належні йому права вимоги зі сплати заборгованості за Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023.
При цьому, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній так і не виконав свого зобов'язання за умовами Контракту та Договору відступлення права вимоги та не сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» заборгованість у розмірі 476 700,00 доларів США.
Таким чином, предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як правонаступника продавця, про стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Контракт № DAS-231 від 04.12.2023, з Додатковою угодою № 1 від 05.12.2023;
- рахунок-фактура № 1 date 19.12.2023;
- коносамент від 18.12.2023;
- вантажна митна декларація № 4016;
- Договір від 22.02.2024 про відступлення права вимоги за зовнішньоекономічним Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023.
Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з такого.
З аналізу вищевказаного Контракту № DAS-231 від 04.12.2023 вбачається, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як уже було вище наведено, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОС», як Продавець, свої зобов'язання за Контрактом виконало в повному обсязі та поставило BULGARIA GRAIN EOOD, як Покупцю обумовлений Контрактом товар - насіння сої обсягом 1135,000 тон на суму 476 700,00 дол. США.
BULGARIA GRAIN EOOD, як Покупець, не здійснило розрахунків із Продавцем за поставлений товар, чим допустило порушення грошового зобов'язання за Контрактом.
Крім того, за умовами Договору від 22.02.2024 про відступлення права вимоги за зовнішньоекономічним Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023, BULGARIA GRAIN EOOD, як Боржник, зобов'язався сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» суму у розмірі 476 700,00 доларів США 00 центів, у строк до 22.03.2024.
Відповідне грошове зобов'язання відповідачем також не було виконане.
За такого, суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань, як за Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023, так і за Договором від 22.02.2024 про відступлення права вимоги за зовнішньоекономічним Контрактом № DAS-231 від 04.12.2023, не представив, доводів позивача не спростував.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в здійснення з позивачем розрахунків на суму 476 700,00 доларів США, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 476 700,00 доларів США зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судовий збір у даній справі підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з BULGARIA GRAIN EOOD (Bistrishko shose street 1B, fl. 3, Sofia, Bulgaria / вул. Бістішко шосе, 1В, офіс 3, Софія, Болгарія; ідентифікаційний номер компанії 207012270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108; ідентифікаційний код 42786109) заборгованість в розмірі 476 700,00 доларів США, а також 295 140,46 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПІО» (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108; ідентифікаційний код 42786109);
Відповідач: BULGARIA GRAIN EOOD (Bistrishko shose street 1B, fl. 3, Sofia, Bulgaria / вул. Бістішко шосе, 1В, офіс 3, Софія, Болгарія; ідентифікаційний номер компанії 207012270).
Повне рішення складено та підписано судом 14.02.2025.
Суддя О.Г. Смородінова