07 лютого 2025 року Справа № 915/264/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши без виклику сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія",
вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
про стягнення основного боргу по активній електроенергії у сумі 1817 грн. 50 коп. за договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.08.2021 № 43/515,-
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Миколаївська електропостачальна компанія" пред'явлено позов до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у сумі 1817 грн. 50 коп., з посиланням на неналежне виконання гр. Шевчук грошового зобов'язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 02.08.2021 № 43/515 (далі-договір), а саме, зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлену активну електричну енергію у лютому 2022, унаслідок чого виник борг, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 29.03.2024 (суддя Алексєєв А.П.) відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За результатом повторного автоматизованого розподілу даної справи, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2024 № 94 у зв'язку з відпусткою (без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду у період з 15 липня 20254 до 15 липня 2025) судді Алексєєва А.П. (підстава - наказ Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2024 № 137-б), головуючим суддею в даній справі призначено Коваля С.М.
Ухвалою суду від 26.07.2024 (суддя Коваль С.М.) прийнято справу № 915/264/24 до провадження. Цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи № 915/264/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою про прийняття до провадження у справі від 26.07.2024, направлене на адресу відповідача та було повернуто відділенням поштового зв'язку до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
В рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Згідно із ч 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір від 02.08.2021 № 43/515 про постачання електричної енергії (далі - договір), у відповідності до умов якого ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія (далі - постачальник) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п. 2.2 договору).
Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційний пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно до умов цього договору (п. 6.2 договору).
Відповідно до пункту 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
Як вбачається із заяви-приєднання до умов про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток № 1 до договору ) від 02.08.2021, відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника з такими даними, зокрема: вид об'єкта - нежитлове приміщення, адреса об'єкта, ЕІС код точки комерційного обліку - Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, 9, код 62Z7991487546950.
У відповідності до п. 3 комерційної пропозиції, постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі-сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі- ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, Акт прийняття-передавання товарної продукції та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ними ознайомлений.
Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.
На виконання умов договору ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" поставлено відповідачу електричну енергію в обсязі 302 квт*год (у лютому 2022 року) та виставлено рахунок на оплату зазначеного обсягу електроенергії № 43/515/2/1 від 03.03.2022 на суму 1817,52 грн. з ПДВ, з терміном оплати до 14.03.2022.
В матеріалах справи міститься супровідний лист від 12.01.2024 № 24-14/27, яким на адресу відповідача направлявся зазначений рахунок з актом про прийняття -передавання товарної продукції від 28.02.2022.
За твердженнями позивача, зазначений рахунок частково оплачено відповідачем у сумі 0,02 грн., залишок заборгованості відповідача становить 1817,50 грн.
19.04.2023 на адресу відповідача направлялася претензія від 19.04.2023 №287-28/17, в якій позивач просить відповідача терміново сплатити заборгованість у сумі 1817,50 грн.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1817,50 грн. за активну електроенергію за лютий 2022 року.
Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (чч. 1, 3 ст. 275 ГК України).
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (чч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.07.2021 фізична особа - підприємець Шевчук І.Б. припинив підприємницьку діяльність (дата запису: 09.07.2021, номер запису: 2005200000000003705).
Відповідно до ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача утворилась у зв'язку з невиконанням умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеним з Шевчуком Ігорем Богдановичем, як фізичною особою, для постачання електричної енергії на об'єкт нежитлової нерухомості за адресою: м. Снігурівка, вул. Виноградна, 9, що належить йому на праві приватної власності.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимога про стягнення з відповідача оплати за активну електричну енергію в сумі 1817,50 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню оскільки відповідачем не виконано зобов'язання за договором щодо оплати позивачу спожитої електричної енергії.
Таким чином, позов ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, ураховуючи те, що судом визнано позовні вимоги обґрунтованими у повному обсязі, витрати ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на оплату позовної заяви судовим збором на суму 2422 грн. 40 коп. належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи Шевчука Ігоря Богдановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 42129888) грошові кошти в сумі 1817,50 грн. на р/р НОМЕР_2 в МОУ АТ «Ощадбанк» України, МФО 326461,код 42129888, отримувач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2422,40 грн. на р/р НОМЕР_3 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123, код 42129888.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Коваль