про залишення позовної заяви без руху
14.02.2025 р. Справа № 914/323/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич, Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобич-Регіон-Буд», м. Дрогобич, Львівська область
про стягнення заборгованості у розмірі 232476,67 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобич-Регіон-Буд» про стягнення заборгованості у розмірі 232476,67 грн, що складається з: 223666,02 грн - основна заборгованість, 1800,01 грн - пеня, 5188,21 грн - інфляційні втрати та 1822,43 грн - 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025, справу №914/323/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
10.02.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.02.2025) від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№3524/25), до якого останній приєднав копію платіжної інструкції від 06.02.2025 на суму 2789,72 грн на підтвердження сплати судового збору.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 1 Положення про ЄСІТС Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших нормативно-правових актів.
Згідно з п. 24 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 25 Положення про ЄСІТС передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Разом з тим, відповідно до п. 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Згідно з п.п. 5.5 п. 5 Положення про ЄСІТС ідентифікаційні дані особи - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.
Як вбачається з титульної сторінки позовної заяви, сформованої у системі «Електронний суд», представником позивача у редакторі заповнено назву позивача як Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал». Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 03348910 повна назва позивача: Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області. Таким чином, представником позивача всупереч приписам п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначено повне найменування підприємства юридичної особи, яка звертається до Господарського суду Львівської області із заявленими позовними вимогами. Крім того, представником позивача також не надано відомостей щодо електронної пошти відповідача, що також є порушенням норми п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Позивачем наведено суму, яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь у розмірі 232476,67 грн, що складається з: 223666,02 грн - основної заборгованості, 1800,01 грн - пені, 5188,21 грн - інфляційних втрат та 1822,43 грн - 3% річних. Однак, з матеріалів позовної заяви судом не вбачається за який конкретний спірний період позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 223666,02 грн, не повідомлено обставин щодо яких неоплачених рахунків про спожиті послуги у відповідача виникає спірна заборгованість. Натомість, позивачем повідомлено лише про часткову оплату відповідачем наданих йому послуг. Наданий позивачем розрахунок боргу за надані послуги так само не є обґрунтованим та детальним, адже у позовній заяві позивачем також не наведено періоди за які останнім проведено розрахунок штрафних санкцій, на які суми заборгованості за цей період та порядок їх обчислення. Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачу необхідно зазначити щодо спірного періоду, за який останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість, надавши обґрунтований та детальний розрахунок спірної заборгованості із зазначенням кожного періоду на який позивачем проведено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, долучивши також належні докази щодо визначеної спірної заборгованості у цей період (рахунки на оплату спожитих послуг тощо).
Одночасно, суд також наголошує на тому, що відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, насамперед, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 22 договору №5336 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення від 01.12.2023 року, виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. на вимогу за технічної можливості або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Як вбачається із тексту позовної заяви, останній надав відповідачу рахунки для оплати спожитих ним послуг електронними засобами мережі Viber. Крім того, позивач також повідомив про те, що такі оригінали знаходяться у нього. З огляду на умови, визначені п. 22 договору, позивач повинен мати сформовані рахунки на оплату у паперовому вигляді, а надсилання їх через застосунок Viber є лише усною домовленістю сторін щодо повідомлення споживача про наявність таких рахунків. З огляду на викладене, суд зазначає про те, що надані позивачем скріншоти переписки у застосунку Viber містять фотокопії рахунки про сплату спожитих послух, однак встановити їх зміст неможливо через нечитабельність. У зв'язку з наведеним, суд зобов'язує позивача надати належним чином засвідченні та читабельні копії паперових рахунків на оплату спожитих відповідачем послуг за спірний період, на які позивач покликається у долучених скріншотах із застосунку Viber.
Варто також наголосити на тому, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Звертаючись до суду з позовом позивач зобов'язаний визначити предмет та підставу позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд наголошує на тому, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Суд зазначає, що позивачем у прохальній часині позовної заяви не зазначено на користь кого потрібно суду, у випадку задоволення заявлених позовних вимог, стягнути з відповідача спірну суму заборгованості, а наявний лише розрахунковий рахунок в АТ АКБ «Львів», що позбавляє суд можливості у подальшому викласти резолютивну частину рішення суду відповідно до прохальної частини позовної заяви.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Комунальному підприємству «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області - десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Гоменюк З.П.