просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
14 лютого 2025 року м.Харків Справа № 913/473/24
Провадження №6/913/473/24
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116
до Білокуракинського обласного будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, вул.Підгірна, буд.342 Д, смт.Білокуракине, Сватівський р-н, Луганська область, 92200
про стягнення 109'739 грн 34 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Білокуракинського обласного будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (далі - відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №11-1194/21-БО-Т від 29.11.2021 (далі - договір) в загальному розмірі 109'739 грн 34 коп., з яких основний борг в сумі 69'782 грн 87 коп., пеня в розмірі 13'784 грн 38 коп., 3% річних в сумі 5'253 грн 01 коп. та інфляційні втрати в розмірі 20'919 грн 08 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору позивач (ЕІС-код 56Х930000010610Х) передав у власність відповідача (ЕІС-код 56XS0000PRJ4000Z) протягом грудня 2021 року - лютого 2022 року природний газ загальним об'ємом 6,27347 тис.куб.м. на загальну суму 103'850 грн 99 коп., що підтверджується даними інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів спожитого природного газу.
Однак, відповідач розрахунки за придбаний природній газ з позивачем провів не повністю, повністю розрахувався лише за зобов'язаннями грудня 2021 року. Оскільки за зобов'язаннями січня - лютого 2022 року розрахунок проведено не було, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 69'782 грн 87 коп.
Крім того, у зв'язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 13'784 грн 38 коп., обраховану за загальний період з 16.03.2022 по 15.10.2022, 3% річних в сумі 5'253 грн 01 коп., обраховані за загальний період з 16.03.2022 по 30.09.2024, та інфляційні втрати в сумі 20'919 грн 08 коп., обраховані за загальний період з квітня 2022 року по вересень 2024 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідача зобов'язано невідкладно зареєструвати електроний кабінет у відповідності до вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); запропоновано сторонам подати заяви по суті справи у встановлені законом та судом строки.
Звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач вказав юридичну адресу відповідача: вул.Підгірна, буд.342 Д, смт.Білокуракине, Білокуракинський р-н, Луганська область, 92200.
Суд враховує, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, Білокуракинського обласного будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є вказана вище адреса.
Також судом з'ясовано та враховується, що відповідно до п.п.12 п.1 Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року (поточна редакція від 07.09.2023) №807-1Х «Про утворення та ліквідацію районів» (далі - Постанова), утворено в Луганській області Сватівський район (з адміністративним центром у місті Сватово) у складі територій Білокуракинської селищної, Коломийчиської сільської, Красноріченської селищної, Лозно-Олександрівської селищної, Нижньодуванської селищної, Сватівської міської, Троїцької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до п.п.12 п.3 цієї Постанови Верховної Ради України було ліквідовано Білокуракинський район.
Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Білокуракинська селищна територіальна громада з 05.03.2022 - є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Поштові відділення в смт Білокуракине Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача наразі не є можливим.
У відповідності до вимог ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане смт.Білокуракине Луганської області і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та належного його повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 17.12.2024, якою було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та встановлено учасникам строки для подання заяв по суті, було розміщено на порталі судової влади України 20.12.2024, про що свідчить наявна у справі роздруківка.
Також відповідне оголошення з метою належного повідомлення відповідача розміщувалися судом 20.12.2024 на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчить роздрукована сторінка із сайту.
Ухвала суду від 17.12.2024 була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
Крім того, з метою належного повідомлення відповідача ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.12.2024 була направлена на офіційну адресу електронної пошти відповідача bbi@bk.lg.ukrtel.net, дані про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та адресу електронної пошти di_belokurakino@i.ua, яка як додатковий засіб зв'язку зазначена в п.14 договору постачання природного газу №11-1194/21-БО-Т від 29.11.2021, укладеного між сторонами, в розділі «Адреса та реквізити сторін», проте судом було отримано довідку про помилку доставки електронного листа зі зазначенням про те, що «документ повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку».
Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщеного судом оголошення на порталі судової влади в Україні відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.
Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 17.12.2024 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.
Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Білокуракинським обласним будинком-інтернатом для громадян похилого віку та інвалідів укладено договір №11-1194/21-БО-Т постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
EIC-код споживача - 56XS0000PRJ4000Z.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3 договору).
Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
У разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: Новопсковське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія АТ «Оператор га зо роз по діль ної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п.1.5 договору).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природною газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 20,800 тис.куб.метрів, в т.ч. по місяцях в замовленому обсязі, зазначеному у таблиці.
Згідно з п.2.3 договору, підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).
У підпункті 3.5.1 договору сторони погодили, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).
В пп.3.5.4 договору сторони визначили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС (п.3.6 договору).
Відповідно до п.4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1'000 куб.м. газу без ПДВ - 13'658 грн 42 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1'000 куб.м.
Всього ціна газу за 1'000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16'554 грн 00 коп.
Згідно з п.4.3 договору загальна вартість цього договору становить 286'936 грн 00 коп., крім того ПДВ - 57'387 грн 20 коп., разом з ПДВ - 344'323 грн 20 коп.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або переплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п.5.3 договору).
Згідно з п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору протягом грудня 2021 року - лютого 2022 року позивач передав у власність відповідача (ЕІС-код 56XS0000PRJ4000Z) природний газ загальним об'ємом 6,27347 тис.куб.м. на загальну суму 103'850 грн 99 коп., що підтверджується даними складених актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, а також даними щодо остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XS0000PRJ4000Z (відповідача), розміщеними на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 02.12.2021 по 28.02.2022 по дням, зокрема:
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2021 року газу склав 2,05800 тис.куб.м. на загальну суму 34'068 грн 12 коп. з ПДВ;
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в січні 2022 року газу склав 2,39547 тис.куб.м. на загальну суму 39'654 грн 60 коп. з ПДВ;
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (залишився не підписаний відповідачем). загальний обсяг спожитого відповідачем в лютому 2022 року газу склав 1,82000 тис.куб.м. на загальну суму 30'128 грн 27 коп. з ПДВ.
Розрахунок за спожитий газ відповідач провів з постачальником не повністю, розрахувавшись лише за зобов'язаннями грудня 2021 року, сплативши 28.12.2021 - 34'068 грн 12 коп., що підтверджується даними, наданими позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача за період з 29.11.2021 по 01.10.2024, а також розрахунком позивача про основну заборгованість, що наявні в матеріалах справи.
За твердженням позивача, у відповідача обліковується заборгованість в розмірі 69'782 грн 87 коп. за спожитий природній газ в січні - лютому 2022 року.
У зв'язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі п.7.2 договору, ст.625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення також пеню в сумі 13'784 грн 38 коп., 3% річних в сумі 5'253 грн 01 коп., та інфляційні втрати в сумі 20'919 грн 08 коп. згідно з наданими позивачем розрахунками.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правове регулювання якого регламентується нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.
Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Подібна редакція також міститься в ст.712 ЦК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно з п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Таким чином, договір постачання природного газу №11-1194/21-БО-Т від 29.11.2021 є належною підставою для виникнення прав і обов'язків у сторін.
Зокрема даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», в листі-відповіді на адвокатський запит №ТОВВИХ-24-15247 від 07.10.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, підтверджується факт включення відповідача (споживач з EIC-кодом 56XS0000PRJ4000Z) до реєстру споживачів постачальника - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в інформаційній платформі в період з 02.12.2021 по 28.02.2022.
Суд зауважує про те, що в договорі постачання EIC-код споживача зазначений 56Н30000PRJ4000Z, який частково відрізняється від коду споживача 56XS0000PRJ4000Z, зазначеного позивачем та дані про обсяги споживання природного газу яким надані Оператором ГТС у спірний період.
Однак, позивачем в заяві про усунення недоліків позову були надані пояснення про допущення відповідачем помилки в написанні EIC-коду при заповненні відповідної графи під час укладення договору постачання природного газу №11-1194/21-БО-Т від 29.11.2021.
Згідно пунктів 1,2,4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір, споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ, зокрема присвоює споживачу персональний EIC-код як суб'єкту ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для можливості ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни постачальника.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
На підтвердження допущення відповідачем помилки в написанні коду в тексті договору, а також відповідності наданих Оператором ГТС даних про обсяги споживання природного газу відповідачем як споживачем, якому присвоєно саме EIC-код 56XS0000PRJ4000Z, позивачем долучено копію заяви-приєднання №09420PRJ40CB0011, з якої вбачається, що Оператором ГРМ (АТ «Оператора газорозподільної системи «Луганськгаз») було присвоєно відповідачу EIC-код 56XS0000PRJ4000Z.
Враховуючи вищевикладене, суд враховує, що відповідачу присвоєно саме EIC-код 56XS0000PRJ4000Z.
Матеріали справи свідчать про те, що факт поставки позивачем відповідачу природного газу в грудні 2021 року - лютому 2022 року в загальному об'ємі 6,27347 тис.куб.м. на загальну суму 103'850 грн 99 коп. підтверджується даними актів приймання-передачі природного газу:
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в грудні 2021 року склав 2,05800 тис.куб.м. на загальну суму 34'068 грн 12 коп. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в січні 2022 року склав 2,39547 тис.куб.м. на загальну суму 39'654 грн 60 коп. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в лютому 2022 року склав 1,82000 тис.куб.м, на загальну суму 30'128 грн 27 коп. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС.
Складені та направлені відповідачу акти приймання-передачі за зобов'язаннями грудня 2021 - лютого 2022 року залишилися не підписаними відповідачем.
Згідно даних, наданих позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача за період з 29.11.2021 по 01.10.2024, що наявні в матеріалах справи, відповідачем 28.12.2021 сплачено 34'068 грн 12 коп. за спожитий природний газ у грудні 2021 року.
Отже, наразі спір стосується фактично зобов'язань січня - лютого 2022 року.
Судом з'ясовано, що зазначені позивачем в актах дані щодо обсягів спожитого відповідачем природного газу в спірний період січня - лютого 2022 року також підтверджується даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в листі №ТОВВИХ-24-15247 від 07.10.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в січні - лютому 2022 року.
Як вже зазначалося вище, пп.3.5.2 договору сторонами було погоджено, що постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період на підставі як отриманих від споживача даних так і даних щодо остаточної алокації відборів споживача, отриманих на інформаційній платформі оператора ГТС.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).
З наданих позивачем пояснень та долучених роздруківок з електронної пошти вбачається, що акти приймання-передачі від 31.01.2022, 28.02.2022 були направлені для підписання відповідачу на його адресу електронної пошти di_belokurakino@i.ua, яка як додатковий засіб зв'язку зазначена в п.14 договору постачання природного газу, укладеного між сторонами, в розділі «Адреса та реквізити сторін», однак залишилися не підписаними відповідачем.
Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС, у випадку якщо фактичний місячний обсяг відбору/споживання дорівнює сумі попередніх щодобових алокацій за місяць, для відбору/споживання, що не вимірюється щодобово та облік якого здійснюється комерційним вузлом обліку, не обладнаним обчислювачем (коректором), обсяги щодобових остаточних алокацій дорівнюють обсягам, визначеним попередніми щодобовими алокаціями.
Коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи на інформаційній платформі.
Отже, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ (в даному випадку - Новопсковським міжрайонним управлінням по експлуатації газового господарства - філією АТ «Оператор га зо роз по діль ної системи «Луганськгаз») до інформаційної платформи оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Судом враховується, що сторони в п.3.4 договору визначили, що постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
Пунктом 6.2 договору також передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними саме інформаційної платформи оператора ГТС (п.3.6 договору).
Наразі в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань згідно умов п.3.5.1 договору в частині надання постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період (зокрема за спожитий газ в січні - лютому 2022 року), що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
В порушення умов пп.3.5.3 договору складені позивачем акти на підставі отриманих даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС за зобов'язаннями січня - лютого 2022 року залишились відповідачем не підписаними.
В матеріалах справи вмотивована відмова відповідача від підписання актів згідно з вимогами пп.3.5.3 договору відсутня.
Разом з цим, пп.3.5.4 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Отже, позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період, оперуючи даними оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримав в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Як вже зазначалося вище, умовами п.6.2 договору та Правилами постачання природного газу обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача.
Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи позивача та наведені оператором ГТС дані відповідачем згідно вимог ст.74 ГПК України під час розгляду справи не спростовані.
Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за січень - лютий 2022 року є неповними чи не вірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або оператора ГРМ.
Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи положення п.3.5.4, п.5.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий в січні 2022 природний газ відповідач мав провести з позивачем до 15.03.2022 включно, а за фактично переданий в лютому 2022 року газ - до 15.04.2022 включно.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за спожитий ним газ в січні та лютому 2022 року.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов'язаннями січня - лютого 2022 року складає 69'782 грн 87 коп., та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС, за січень - лютий 2022 року у сумі 69'782 грн 87 коп.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5'253 грн 01 коп., обраховані за загальний період з 16.03.2022 по 30.09.2024, та інфляційні втрати в сумі 20'919 грн 08 коп., обраховані за загальний період з квітня 2022 року по вересень 2024 року, суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22).
Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов'язаннями січня 2022 року в сумі 3'028 грн 68 коп. за період з 16.03.2022 по 30.09.2024 та за зобов'язаннями лютого 2022 року в сумі 2'224 грн 33 коп. за період з 16.04.2022 по 30.09.2024, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних, нараховані за загальний період з 16.03.2022 по 30.09.2024 у сумі 5'253 грн 01 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов'язаннями січня 2022 року у сумі 12'565 грн 31 коп., нараховані за період з квітня 2022 року по вересень 2024 року та за зобов'язаннями лютого 2022 року в сумі 8'353 грн 77 коп., нараховані за період з травня 2022 року по вересень 2024 року, суд зауважує, що він є обґрунтованим та правильним.
Тому з відповідача підлягають стягненню правомірно інфляційні втрати в сумі 20'919 грн 08 коп., нараховані за загальний період з квітня 2022 року по вересень 2024 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до положень ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частинами 1, 3 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п.7.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 13'784 грн 38 коп., обраховану за загальний період з 16.03.2022 по 15.10.2022.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за зобов'язаннями січня 2022 року у сумі 7'420 грн 30 коп. за період з 16.03.2022 по 15.09.2022 та за зобов'язаннями лютого 2022 року у сумі 6'364 грн 08 коп. за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, судом встановлено, що він є арифметично правильним, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
За вказаних обставин, за допущене прострочення виконання грошового зобов'язання з відповідача обґрунтовано підлягає стягненню пеня в сумі 13'784 грн 38 коп.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 69'782 грн 87 коп., пені в сумі 13'784 грн 38 коп., 3% річних в сумі 5'253 грн 01 коп., інфляційних втрат у сумі 20'919 грн 08 коп.
Судові витрати щодо сплати судового збору за подання позову в сумі 2'422 грн 40 коп., що підтверджуються платіжною інструкцією №0000022324 від 27.11.2024, відповідно до положень ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Білокуракинського обласного будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів про стягнення 109'739 грн 34 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Білокуракинського обласного будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (вул.Підгірна, буд.342 Д, смт.Білокуракине, Сватівський р-н (раніше - Білокуракинський р-н), Луганська область, 92200, ідентифікаційний код 25991144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг за договором у сумі 69'782 грн 87 коп., пеню в сумі 13'784 грн 38 коп., 3% річних в сумі 5'253 грн 01 коп., інфляційні втрати в сумі 20'919 грн 08 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2'422 грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення підписано 14.02.2025.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ