ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.02.2025Справа № 910/7848/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали
за заявою про Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24
за позовом Заступника керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, будинок 67) в інтересах держави в особі 1. Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 04362489); 2. Північного офісу Держаудитслужби (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 40479560)
до про1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04201, місто Київ, вул.Полярна, будинок 20 , корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи 39592941); 2. Комунального закладу «Петропавлівсько - Борщагівський заклад дошкільної освіти «Чарівний замок» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ПАРКОВА, будинок 34-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41024976) стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 93 636 грн. 07 коп.
Представники:
від прокуратури: не з'явились;
від Позивачів: не з'явились;
від Відповідачів: не з'явились;
від Відповідача (Заявника): Єфременко В.М. (представник на підставі довіреності);
Заступник керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (надалі також - «Позивач -1»), Північного офісу Держаудитслужби (надалі також - «Позивач -2») до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (надалі також - «Відповідач - 1») та Комунального закладу «Петропавлівсько - Борщагівський заклад дошкільної освіти «Чарівний замок» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (надалі також - «Відповідач -2») про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 93 636 грн. 07 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у справі №910/7848/24 позов Заступника керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області грошові кошти у розмірі 93 636 грн. 07 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
15.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24, до повернення матеріалів справи з суду вищої інстанції.
23.01.2025 року на адресу Господарського суду міста Києва повернуто матеріали справи №910/7848/24.
27.01.2025 року на виконання рішення видано накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 року розгляд Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24 призначено на 12.02.2025 року.
В судовому засіданні 12.02.2025 року представник Заявника підтримав вимоги та доводи заяви, просив суд її задовольнити. В судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету учасників судового процесу.
За таких обставин, незважаючи на те, що представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, Суд приходить до висновку, що неявка учасників судового спору не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Аналогічна правова позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08; провадження № 61-15140св18.
Вирішуючи питання про відстрочку/розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Отже, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення виняткових обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, у зв'язку з тим, що розстрочка/відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і, перш за все, у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки/відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.
Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Подана заява про відстрочку виконання рішення суду мотивована тим, що ТОВ «Київоблгаз Збут» перебуває у вкрай складному фінансовому становищі, що ускладнює виконання рішення суду. Основним видом діяльності ТОВ «Київоблгаз Збут» є постачання природного газу. До 01 травня 2022 року ТОВ «Київоблгаз Збут» здійснювало постачання природного газу більше 882 259 побутових споживачів. Відповідно до наказу Міністерства енергетики України «Про постачання природного газу побутовим споживачам» від 08.06.2022 № 198 з 1 травня 2022 року всіх побутових споживачів ТОВ «Київоблгаз Збут» автоматично переведено на постачання до «постачальника останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ». Таким чином, починаючи з 01.05.2022 року ТОВ «Київоблгаз Збут» взагалі не здійснює постачання природного газу побутовим споживачам, які були основним споживачем Товариства. По теперішній час ТОВ «Київоблгаз Збут» повертає кошти побутовим споживачам за період оплати споживання природного газу травень - червень 2022 року. Заяви про повернення коштів продовжують надходити на адресу ТОВ «Київоблгаз Збут» і кошти ТОВ «Київоблгаз Збут» постійно повертаються побутовим споживачам. Згідно з Балансом (Звітом про фінансовий стан) на 31.12.2023 року (річна звітність за 2023 рік) вартість чистих активів ТОВ «Київоблгаз Збут» на кінець звітного періоду складає 2 668 173 тис. грн. від'ємного значення.
Однак, Суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» в Заяві про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24 не доведено наявність обставин, в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, з якими пов'язана можливість відстрочки виконання рішення.
Так, у даному випадку Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у справі на один рік, проте не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде гарантовано виконане по закінченню річного строку.
Суд звертає увагу, що долучені Відповідачем до заяви докази не підтверджують обставини реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.
Таким чином, Суд зазначає, що Відповідачем не додано до матеріалів справи належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності виключних обставин для можливості відстрочки виконання рішення суду, а також доказів того, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому після можливого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.
Як передбачено ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 1, абз. 4 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (стаття 617 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 р. у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 р. у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 910/3816/16.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, якщо важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Пункт 1 ст. б Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, що, зважаючи на положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У відповідності до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
При цьому Суд зазначає, що під час розгляду заяв про відстрочку виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора. Судом враховано, що вказаним рішенням суду було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, органу місцевого самоврядування, грошові кошти у розмірі 93 636 грн. 07 коп. та було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» на користь Київської обласної прокуратури, органу державної влади, судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства України, фактичні обставини справи, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, господарський суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24 не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/7848/24 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата підписання та складання повного тексту ухвали: 14 лютого 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин