Рішення від 05.02.2025 по справі 908/2737/24

номер провадження справи 4/192/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 Справа № 908/2737/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО», (49003, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд.12, каб.7)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС», (49003, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 12)

про стягнення 4 341 534,57 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Білик Н.О., на підставі виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення № 1417 від 31.10.2023;

від відповідача 1 - Лисенко С.Д., на підставі ордеру серія АР № 1210368 від 09.12.2024;

від відповідача 2 - Трощій О.С., на підставі довіреності № б/н від 15.11.2024;

14.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 02/03.3-20/02774, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 11.10.2024, (вх. № 3014/08-07/24 від 14.10.2024) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС», м. Запоріжжя і до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВА БУХТА», м. Запоріжжя про стягнення 4 341 534,57 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), в тому числі з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 77 491,16 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВА БУХТА» за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 4 264 043,41 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 справу № 908/2737/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

15.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заява Запорізької міської ради, м. Запоріжжя вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 15.10.2024, (вх. № 20221/08-08/24 від 15.10.2024) вважати відповідачем 2 у справі № 908/2737/24 Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС», (ідентифікаційний код юридичної особи 36015315, 49003, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 12).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2737/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/192/24, підготовче засідання призначено на 11.11.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2024 здійснено заміну відповідача 1 у справі № 908/2737/24 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО», продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2737/24 до 14.01.2025 та відкладено підготовче засідання на 09.12.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/2737/24 та призначено справ до розгляду по суті, судове засідання призначено на 13.01.2025.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.02.2025, про що зазначено в протоколі судового засіданні від 13.01.2025.

В судове засідання 05.02.2025 з'явився представники сторін, фіксація судового процесу здійснювалася з використанням системи відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 05.02.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 ЦК України, ст., ст. 79-1, 120, 122, 125, 152, 206 Земельного кодексу України, ст., ст. 1, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», пп. 14.1.125 ст. 14, пп. 14.1.136 ст. 14, пп. 14.1.54 ст. 14, пп. 14.1.147 ст. 14, ст. 265, пп. 271.1 ст. 271, пп. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 03.04.2019 ТОВ «КРИВА БУХТА» (відповідач 2 у справі) набуло у власність об'єкти нерухомого майна: торгово-адміністративні центри: літ. Д-2 (інв. № 10004), загальною площею 237 кв.м. та літ. Е-2 (інв. № 10023), загальною площею 604,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, на земельній ділянці площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 03.04.2019. Державну реєстрацію права власності за ТОВ «КРИВА БУХТА» на об'єкти нерухомості проведено 06.03.2020, що підтверджується Інформаційною довідкою № 374860248 від 18.04.2024 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 05.04.2019 ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» (відповідач 1 у справі) набуло у власність об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. О, загальною площею 15,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, на земельній ділянці площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045, що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.04.2019. Державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» на об'єкти нерухомості проведено 05.04.2019, що підтверджується Інформаційною довідкою № 374822142 від 18.04.2024 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. За інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області (лист від 24.07.2024 № 8757/5/08-01-04-07) відповідно до проведеного аналізу інформаційної бази ДПС встановлено, що ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» не звітує та не сплачує орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2. Крім того, згідно листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.08.2024 № 9782/5/08-01-04-07 при проведенні аналізу інформаційної бази АІС Податковий борг встановлено, що ТОВ «КРИВА БУХТА» також не нараховувало та не сплачувало земельний податок, орендну плату з юридичних осіб. Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 02.08.2024 № 4970/01/01-07/6866 згідно з наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, площею 0,8106 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, договір оренди землі не обліковується між Запорізькою міською радою та ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС», ТОВ «КРИВА БУХТА». Наведене вище свідчить про безоплатне та безпідставне використання відповідачами 1 і 2 земельної ділянки комунальної форми власності, площею 0,8106 га, кадастровий номер 2310100000:01:013:0045, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, без правовстановлюючих документів, за період часу з 05.04.2019 по 01.07.2024 (відповідач 1) та за період часу з 03.04.2019 по 01.07.2024 (відповідач 2), що є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі. Таким чином, позивач вважає, що використання спірної земельної ділянки відповідачами 1 і 2 без належного її правового оформлення за вказані періоди позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати в цінах вказаного періоду. Як зазначає позивач, 30.08.2024 Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради направив до ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» і ТОВ «КРИВА БУХТА» вимогу про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (лист від 30.8.2024 № 01/02-11/2070). Проте відповідачі 1 і 2 своїми листами від 12.09.2024 та від 11.09.2024 (з однаковим змістом) зазначили про їх незгоду з вимогою про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. В жовтні 2024 року ТОВ «КРИВА БУХТА» змінило найменування на ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» та змінило юридичну адресу на: 49003, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 12, а ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» змінило найменування на ТОВ «ОПТТОРГСКЛО», а також юридичну адресу на вул. Майдан Озерний, буд. 12, каб. 7, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49003. Згідно Витягу від 18.04.2024 № НВ-2300056492024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 га становить 33 358 864,98 грн. в цінах 2024 року. Запорізькою міською радою здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» і ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 га без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), згідно якого загальний розмір недоотриманих доходів за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 становить 4 264 043,41 грн. (ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС»), а за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 становить 77 491,16 грн. (ТОВ «ОПТТОРГСКЛО»). Приймаючи до уваги вище викладене, позивач вважає, що у спірних правовідносинах має місце наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідачів 1 і 2, а тому відповідно до положень ст., ст. 1212, 1214 ЦК України ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 05.04.2019 по 01.07.2024, в розмірі 77 491,16 грн., а ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.04.2019 по 01.07.2024, в розмірі 4 264 043,41 грн. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

04.11.2024 до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО» (відповідач 1) надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 21560/08-08/24 від 04.11.2024). У відзиві на позовну заяву відповідач 1 не заперечив, що у період з квітня 2019 року по листопад 2024 року він був власником об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045, а також що відповідний договір оренди землі щодо цієї земельної ділянки між ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» та Запорізькою міською радою не укладався. Проте, відповідач 1 стверджує, що, виходячи з положень чинного законодавства, якими врегульовані питання сплати плати за землю та орендної плати за землю, ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» не відноситься ані до власника, ані до постійного користувача спірної земельної ділянки. Так само відповідач 1 не укладав договір оренди земельної ділянки з позивачем. Таким чином, відповідач 1 вважає вимоги Запорізької міської ради безпідставними. Також відповідач 1 просить суд врахувати, що протягом 2019-2024 років він неодноразово звертався до Запорізької міської ради щодо поділу земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045. Проте, відповідне питання не вирішено саме через зволікання позивача, що унеможливило з вини Запорізької міської ради розробку технічної документації та подальше укладення договору оренди земельної ділянки. З урахуванням викладеного, відповідач 1 просить суд в задоволені позову відмовити.

04.11.2024 до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» (відповідач 2) надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 21562/08-08/24 від 04.11.2024). У відзиві на позовну заяву відповідач 2 аналогічно відповідачу 1 зазначив, що не заперечює, що у період з квітня 2019 року по вересень 2024 року він був власником об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045, а також що відповідний договір оренди землі щодо цієї земельної ділянки між ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» та Запорізькою міською радою не укладався. Проте, відповідач 2 стверджує, що, виходячи з положень чинного законодавства, якими врегульовані питання сплати плати за землю та орендної плати за землю, ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» не відноситься ані до власника, ані до постійного користувача спірної земельної ділянки. Так само відповідач 2 не укладав договір оренди земельної ділянки з позивачем. Таким чином, відповідач 2 вважає вимоги Запорізької міської ради безпідставними. Також відповідач 2 просить суд врахувати, що розмір спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:01:013:0045 становить0,8106 га, а нерухоме майно відповідача 2 займало площу близько 430 кв.м. У зв'язку із цим протягом 2019-2021 років відповідач 2 неодноразово звертався до Запорізької міської ради щодо поділу земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045. Проте, відповідне питання не вирішено саме через зволікання позивача, що унеможливило з вини Запорізької міської ради розробку технічної документації та подальше укладення договору оренди земельної ділянки. Крім того, відповідач 2 зауважує, що протягом 2022-2023 років не здійснював підприємницьку діяльність і, відповідно, не використовував нерухоме майно та земельну ділянку, на якій воно розташоване. На підставі цього, відповідач 2 вважає, що у нього відсутній обв'язко вносити плату за користування такою земельною ділянкою в зазначений період. З урахуванням викладеного, відповідач 2 просить суд в задоволені позову відмовити.

Позивачем через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подані суду Відповіді на відзив відповідача 1 і відповідача 2 на позовну заяву (вх. № 22650/08-08/24 і 22651/08-08/24 від 19.11.2024), в яких позивач вважає наведені відповідачами 1 і 2 у відзивах на позовну заяву доводи безпідставними і необґрунтованими. Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПК України). Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПК України). Таким чином, платниками земельного податку є юридичні особи - власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою. Приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю визначається як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Отже, у зв'язку з розміщенням на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості відповідачів 1 і 2, у останніх виник обов'язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі цього право оренди. Єдина можлива форма здійснення плати за землю для відповідачів 1 і 2 як землекористувачів є орендна плата. Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п., п. 14.1.125, 14.1.136 ст. 14, п. 288.5 ст. 288 Кодексу). Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. З часу виникнення у відповідачів 1 і 2 права власності на нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, виник обов'язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі цього право оренди. В той же час, відсутність укладеного договору оренди землі не звільняє відповідачів 1 і 2 від плати за землю у розмірі орендної плати. Відповідачами 1 і 2 збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міського радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачами 1 і 2 за рахунок Запорізької міської ради. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17. Тобто, посилання відповідачів 1 і 2 на відсутність обов'язку платити за користування земельною ділянкою у зв'язку з відсутністю договору оренди землі є безпідставними. Обов'язок відповідачів 1 і 2 сплачувати плату за користування земельною ділянкою, яка є комунальною власністю позивача, виник з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Доводи відповідача 2, що оскільки він не здійснював підприємницьку діяльність і нерухоме майно не використовував, то відсутній обов'язок сплачувати плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 23101000000:01:013:0045 спростовуються тим, що згідно сталої судової практики в цивільних правовідносинах застосовується загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства. Вище наведене свідчить, що обов'язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою виник у відповідача 2 з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно. З урахуванням наведених доводів позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідачем 2 подані суду Заперечення на відповідь на відзив (вх. № 23224/08-08/24 від 28.11.2024), в яких відповідач 2 не заперечив проти обов'язку сплачувати плату за землю, але виключно за ту земельну ділянку, яку він реально використовує, тобто відповідно до площі об'єктів нерухомості відповідача 2, які розташовані на цій земельній ділянці. У зв'язку із цим відповідачем 2 наведено свій конрррозрахунок плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 під будівлями Е-2, Е-2 (ПР1), D-2 за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 117 005,49 грн.

29.01.2025 позивачем надані суду Додаткові пояснення у справі (вх. № 2065/08-08/25 від 29.01.2025), в яких позивачем наведенні пояснення щодо формування спірної земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 та визначення її розміру.

Приймаючи до уваги, що дослідження питання щодо підстав формування та визначення розміру спірної земельної ділянки має суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору у справі № 908/2737/24, вказані пояснення судом прийняті до розгляду та враховані при вирішенні спору.

03.02.2025 відповідачем 2 надані суду Додаткові пояснення у справі (вх. № 2358/08-08/25 від 03.02.2025), в яких відповідач 2 зазначає, що у наданій позивачем в Додаткових поясненнях у справі (вх. № 2065/08-08/25 від 29.01.2025) інформації містяться певні невідповідності, що свідчить про неправильність здійснених позивачем розрахунків недотриманої орендної плати за землю.

04.02.2025 від ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» надійшло Клопотання (вх. № 2506/08-08/25 від 04.02.2025) про закриття провадження у справі про стягнення з ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), в розмірі 77 491,16 грн. у зв'язку із сплатою відповідачем 1 зазначеної суми в повному обсязі, про що свідчить квитанція № 0.0.4149539255.1 від 22.01.2025 на суму 77 491,16 грн.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

Відповідно до інформації з Інформаційної довідки № 374832839 від 18.04.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, загальною площею 0,8106 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності.

Як свідчать матеріали справи, 03.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВА БУХТА» (відповідач 2 у справі) набуло у власність об'єкти нерухомого майна: торгово-адміністративні центри: літ. Д-2 (інв. № 10004), загальною площею 237,0 кв.м. та літ. Е-2 (інв. № 10023), загальною площею 604,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, на земельній ділянці площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 03.04.2019.

Державну реєстрацію права власності за ТОВ «КРИВА БУХТА» на об'єкти нерухомості проведено 06.03.2020, що підтверджується Інформаційною довідкою № 374860248 від 18.04.2024 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

05.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» (відповідач 1 у справі) набуло у власність об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. О, загальною площею 15,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, на земельній ділянці площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045, що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.04.2019.

Державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» на об'єкти нерухомості проведено 05.04.2019, що підтверджується Інформаційною довідкою № 374822142 від 18.04.2024 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Також в ході судового вирішення спору судом з'ясовано, що 23.09.2024 ТОВ «КРИВА БУХТА» за договором купівлі-продажу відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО АСТРА» майно, а саме: - торгово-адміністративний центр літ. Д-2 (інв. № 10004), загальною площею 237 кв.м.; - торгово-адміністративний центр літ. Е-2 (інв. № 10023), загальною площею 561,4 кв.м.; - нежитлове приміщення (торгівельно-адміністративний центр) літ. Е-2, загальною площею 177,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, на земельній ділянці площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045, що підтверджується договором купівлі-продажу від 23.09.2024 № 2737.

З Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 397670183 від 03.10.2024 вбачається, що станом на час отримання довідки у ТОВ «КРИВА БУХТА» відсутнє майно.

Також ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» укладені відповідні правочини на відчуження належного йому майна, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, а саме:

- нежитлову будівлю літ. О, загальною площею 123,4 кв.м., склад-магазин літ. О, ганок, паркан №1 0, паркан № 11, паркан № 13, замощення ІІ за договором купівлі-продажу від 26.09.2024 № 2785 відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Астра»;

- цех по ремонту обладнання інв. № 10008 літ. Б, площею 498,4 кв.м., склад матеріалів інв. № 10018 літ. Б1, площею 70,1 кв.м., склад матеріалів інв. № 10007 літ. Г, площею 205,4 кв.м., СТО інв. № 10017 літ. Г, площею 107,8 кв.м. за договором купівлі-продажу від 26.09.2024 № 2785 відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс КБ»;

- службове приміщення літ. П (інв. № 10020), загальною площею 31,7 кв.м., службове приміщення літ. Я, загальною площею 15,4 кв.м., службове приміщення літ. В', загальною площею 9,3 кв.м. за договором купівлі-продажу від 24.09.2024 № 2760 відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Астра».

З Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 402070455 від 04.11.2024 вбачається, що станом на час надання довідки у ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» відсутнє будь-яке майно.

Доказів на спростування цих фактів матеріали справи не містять.

Відповідачами 1 і 2 належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, на спростування наведеного суду не надано.

Згідно Витягу № НВ-2300056492024 від 18.04.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:01:013:0045 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, буд. 2, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 33 358 864,98 грн.

За інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області (лист від 24.07.2024 № 8757/5/08-01-04-07) відповідно до проведеного аналізу інформаційної бази ДПС встановлено, що ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» не звітує та не сплачує орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2.

Крім того, згідно листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.08.2024 № 9782/5/08-01-04-07 при проведенні аналізу інформаційної бази АІС Податковий борг встановлено, що ТОВ «КРИВА БУХТА» також не нараховувало та не сплачувало земельний податок, орендну плату з юридичних осіб.

Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 02.08.2024 № 4970/01/01-07/6866 згідно з наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, площею 0,8106 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, договір оренди землі не обліковується між Запорізькою міською радою та ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС», ТОВ «КРИВА БУХТА».

30.08.2024 Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради направив до ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» і ТОВ «КРИВА БУХТА» вимогу про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (лист від 30.8.2024 № 01/02-11/2070).

Проте відповідачі 1 і 2 своїми листами від 12.09.2024 та від 11.09.2024 (з однаковим змістом) зазначили про їх незгоду з вимогою про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Матеріали справи свідчать, що в жовтні 2024 року ТОВ «КРИВА БУХТА» змінило найменування на ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» та змінило юридичну адресу на: 49003, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 12, а ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» змінило найменування на ТОВ «ОПТТОРГСКЛО», а також юридичну адресу на вул. Майдан Озерний, буд. 12, каб. 7, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49003.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки м. Запоріжжя становить 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

Запорізькою міською радою (позивачем у справі) складено розрахунки розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачами 1 і 2 земельною ділянкою за кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, площею 0,8106 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2 без укладання договору оренди земельної ділянки, а саме:

- стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО» (до перейменування - ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС») за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 77 491,16 грн.;

- стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» (до перейменування - ТОВ «КРИВА БУХТА») за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 4 264 043,41 грн.

Зазначені розрахунки Запорізької міської ради ґрунтуються на наступному.

Згідно ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-323/2-23 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1 та за 2022 рік - 1.15.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

За 2024 рік нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цінах 2024 року склала 33 358 864,98 грн. Звідси річний розмір орендної плати за земельну ділянку за 2024 рік визначено: 33 358 864,98 грн. х 3 % = 1 000 765,95 грн.,

1 000 765,95 грн./ 366 днів = 2 734,33 грн. (сума недоотриманої орендної плати за всю площу земельної ділянки за один день в 2024 році),

2 734,33 грн. в день х 182 дні (з 01.01.2024 по 01.07.2024) = 497 648,06 грн. (сума недоотриманої орендної плати за всю площу земельної ділянки за період з 01.01.2024 по 01.07.2024),

497 648,06 грн. / 856,8 кв.м. (15,30 кв.м. ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» + 237,0 кв.м. + 604,5 кв.м. ТОВ «КРИВА БУХТА») = 580,82 грн. за 1 кв.м. (за період з 01.01.2024 по 01.07.2024),

580,82 грн. за 1 кв.м. х 15,30 кв.м. = 8 887,00 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» орендної плати за період з 01.01.2024 по 01.07.2024,

580,82 грн. за 1 кв.м. х 841,5 кв.м. (237,0 кв.м.+ 604,5 кв.м.) = 488 761,06 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «КРИВА БУХТА» орендної плати за період з 01.01.2024 по 01.07.2024.

Нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2023 рік розраховано від нормативної грошової оцінки в цінах 2024 року (33 358 864,98 грн.), зменшеної на 1,051 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік) = 31 740 118,92 грн. Звідси визначено річний розмір орендної плати за всю земельну ділянку за 2023 рік: 31 740 118,92 грн. х 3 % = 952 203,57 грн.

952 203,57 грн. / 856,8 кв.м. = 1 111,35 грн. за 1 кв.м. (за 2023 рік),

1 111,35 грн. за 1 кв.м. х 15,30 кв.м. = 17 033,57 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» орендної плати за 2023 рік,

1 111,35 грн. за 1 кв.м. х 841,5 кв.м. = 935 200,00 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «КРИВА БУХТА» орендної плати за 2023 рік.

За 2022 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 27 600 103,41 грн. визначена шляхом зменшення нормативної грошової оцінки землі в цінах 2023 року (31 740 118,92 грн.) на коефіцієнт індексації 2022 року 1,15. Звідси розраховано річний розмір орендної плати за всю земельну ділянку за 2022 рік: 27 600 103,41 грн. х 3 % = 828 003,10 грн.,

828 003,10 грн. / 856,8 кв.м. = 966,39 грн. за 1 кв.м. (за 2022 рік),

966,39 грн. за 1 кв.м. х 15,30 кв.м. = 14 786,10 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» орендної плати за 2022 рік,

966,39 грн. за 1 кв.м. х 841,5 кв.м. = 813 217,00 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «КРИВА БУХТА» орендної плати за 2022 рік.

За 2021 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 25 091 003,10 грн. визначена шляхом зменшення нормативної грошової оцінки землі в цінах 2022 року (27 600 103,41 грн.) на коефіцієнт індексації 2021 року 1,1. Звідси розраховано річний розмір орендної плати за всю земельну ділянку за 2021 рік: 25 091 003,10 грн. х 3 % = 752 730,09 грн.,

752 730,09 грн. / 856,8 кв.м. = 878,53 грн. за 1 кв.м. (за 2021 рік),

878,53 грн. за 1 кв.м. х 15,30 кв.м. = 13 445,09 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» орендної плати за 2021 рік,

878,53 грн. за 1 кв.м. х 841,5 кв.м. = 739 285,00 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «КРИВА БУХТА» орендної плати за 2021 рік.

За 2020 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 25 091 003,10 грн. визначена шляхом зменшення нормативної грошової оцінки землі в цінах 2021 року (25 091 003,10 грн.) на коефіцієнт індексації 2020 року 1,00. Звідси розраховано річний розмір орендної плати за всю земельну ділянку за 2020 рік: 25 091 003,10 грн. х 3 % = 752 730,09 грн.,

752 730,09 грн. / 856,8 кв.м. = 878,53 грн. за 1 кв.м. (за 2020 рік),

878,53 грн. за 1 кв.м. х 15,30 кв.м. = 13 445,09 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» орендної плати за 2020 рік,

878,53 грн. за 1 кв.м. х 841,5 кв.м. = 739 285,00 грн. - розмір недотриманої від ТОВ «КРИВА БУХТА» орендної плати за 2020 рік.

За 2019 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 25 091 003,10 грн. визначена шляхом зменшення нормативної грошової оцінки землі в цінах 2020 року (25 091 003,10 грн.) на коефіцієнт індексації 2019 року 1,00. Звідси розраховано річний розмір орендної плати за всю земельну ділянку за 2019 рік: 25 091 003,10 грн. х 3 % = 752 730,09 грн.,

752 730,09 грн. / 856,8 кв.м. = 878,53 грн. за 1 кв.м. (за 2019 рік),

878,53 грн. за 1 кв.м. / 12 місяців = 73,21 грн. за 1 кв.м. за один місяць 2019 року,

Розмір недотриманої орендної плати за 2019 рік від ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС»:

73,21 грн. за 1 кв.м. за 1 місяць х 15,30 кв.м. = 1 120,11 грн. в місяць,

1 120,11 грн. в місяць / 30 (квітень 219 року) = 37,34 грн. за 1 день,

37,34 грн. х 25 днів (3 05.04.2019 по 30.04.2019) = 933,43 грн.,

1 120,11 грн. х 8 місяців (травень - грудень 2019 року) = 8 960,88 грн.,

933,43 грн. + 8 960,88 грн. = 9 894,31 грн. - недотримана орендна плати від ТОВ «ЗЕРНОСТРОЙСЕРВІС» з 05.04.2019 по 31.12.2019.

Розмір недотриманої орендної плати за 2019 рік від ТОВ «КРИВА БУХТА»:

73,21 грн. за 1 кв.м. за 1 місяць х 841,50 кв.м. = 61 606,22 грн. в місяць,

61 606,22 грн. в місяць / 30 (квітень 219 року) = 2 053,54 грн. за 1 день,

2 053,54 грн. х 27 днів (3 03.04.2019 по 30.04.2019) = 55 445,59 грн.,

61 606,22 грн. х 8 місяців (травень - грудень 2019 року) = 492 849,76 грн.,

55 445,59 грн. + 492 849,76 грн. = 548 295,35 грн. - недотримана орендна плати від ТОВ «КРИВА БУХТА» з 05.04.2019 по 31.12.2019.

Таким чином, за розрахунком позивача, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем 1 земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 склав:

9 894,31 грн. (2019 рік) + 13 445,09 грн. (2020 рік) + 13 445,09 грн. (2021 рік) + 14 786,10 грн. (за 2022 рік) + 17 033,57 грн. (2023 рік) + 8 887,00 грн. (за 2024 рік) = 77 491,16 грн.

Також, по розрахунку позивача, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем 2 земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 склав:

548 295,35 грн. (2019 рік) + 739 285,00 грн. (2020 рік) + 739 285,00 грн. (2021 рік) + 813 217,00 грн. (за 2022 рік) + 935 200,00 грн. (2023 рік) + 488 761,06 грн. (за 2024 рік) = 4 264 043,41 грн.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідачів 1 і 2 як власників об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст., ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, без належних на те правових підстав: з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО» за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 77 491,16 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 4 264 043,41 грн.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Отже, у зв'язку з розміщенням на земельній ділянці об'єктів нерухомості відповідача, у відповідача існує обов'язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі цього право оренди.

Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що в порушення ст. 125 ЗК України, ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» (відповідач 1 у цій справі) та ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» (відповідач 2 у цій справі) користувалися земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, на земельній ділянці площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою (з моменту остаточного набуття права власності на всі об'єкти нерухомості по теперішній час).

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачами 1 і 2 без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Посилання відповідачів 1 і 2 на відсутність їх вини в неукладенні відповідних договорів оренди спірної земельної ділянки із Запорізькою міською радою в даному випадку не має правового значення для кваліфікації дій відповідачів 1 і 2 як зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто наявність або відсутність вини відповідачів 1 і 2 щодо укладення договору оренди не має правового значення.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Таким чином, збереження відповідачами 1 і 2 коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідачів 1 і 2 за рахунок їх несплати позивачу.

Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідачів 1 і 2 жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і орендар за договором оренди.

У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими нормативними актами; в) вартість безпідставного збагачення.

Єдина можлива форма здійснення плати за землю для відповідачів 1 і 2 як землекористувачів є орендна плата. Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п., п. 14.1.125, 14.1.136 ст. 14, п. 288.5 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від використання земельної ділянки підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття «майно, на яке особа цілком виправдано очікувала», право на яке підлягає захисту.

Також поняття майна, як грошових коштів, які особа очікувала отримати та, відповідно, набула права на судовий захист, розкривається в рішенні Європейського суду з прав людини «Кечко проти України».

Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно п.п.14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або не резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, визначається доходом підприємства.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з положеннями Бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.

Разом з тим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відноситься суми нарахованих податків.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю є складовою частиною податку на майно.

Згідно з п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

За приписами ст. 288 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування орендною платою за землю є земельна ділянка надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше трьох відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).

Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки землі до позову позивачем було додано електронний Витяг № НВ-23000564922024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.04.2024.

Крім того, відповідно до ст., ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015, діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 2 стверджує, що наданий позивачем до матеріалів справи Витяг № НВ-23000564922024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.04.2024 містить невідповідності щодо цільового призначення земельної ділянки та категорії земель у порівняні із інформацією з Державного земельного кадастру, що вплинуло на правильність розрахунку доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за фактичне користування спірною земельною ділянкою без оформлення права оренди.

Судом такі доводи відповідача 2 оцінюються критично.

Так, в матеріалах справи наявний наданий позивачем Витягу № НВ-2300056492024 від 18.04.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:01:013:0045 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, буд. 2, згідно якого нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 33 358 864,98 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, що за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 74 ГПК України обов'язок подання доказів покладається не тільки на особу, що доводить обставини, а й на сторону, яка їх заперечує.

Отже, незгода відповідача 2 з викладеними в позові обставинами не звільняє його від обов'язку доведення зворотнього.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вже зазначав суд позивачем на підтвердження своїх вимог надано Витяг № НВ-2300056492024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.04.2024, отриманий у встановленому порядку.

Відповідач 2, у свою чергу, не надав іншого витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, який би спростовував зазначену у витязі нормативну грошову оцінку станом на дату його формування (18.04.2024).

За таких обставин, суд констатує, що позивачем доведено належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, який покладено в основу розрахунку розміру недоотриманої орендної плати за спірні періоди.

За розрахунком позивача, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем 1 земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 склав 77 491,16 грн., а за фактичне користування відповідачем 2 земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 склав 4 264 043,41 грн.

Відповідачем 1 мотивованого та обґрунтованого контррозрахунку розміру доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, заявленого позивачем до стягнення, суду не надано.

Відповідач 2 в заперечення на відповідь на відзив не заперечив проти обов'язку сплачувати плату за землю, але виключно за ту земельну ділянку, яку він реально використовує, тобто відповідно до площі об'єктів нерухомості відповідача 2, які розташовані на цій земельній ділянці. У зв'язку із цим відповідачем 2 наведено свій конрррозрахунок плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 під будівлями Е-2, Е-2 (ПР1), D-2 за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 117 005,49 грн.

Стосовно порядку формування земельної ділянки та розміру спірної земельної ділянки, який врахований при розрахунку розміру доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, судом прийняті до уваги пояснення позивача.

Зокрема, Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Згідно з частинами 1-5, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою, якщо їй присвоєно кадастровий номер та здійснено її реєстрацію у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» при розгляді вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, в яких зроблено висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Запорізької міської ради від 30.11.2005 № 29/203 «Про передачу в оренду ЗАТ «Зернотехсервіс» земельної ділянки по вул. Крива Бухта, 2 для розташування торгово-адміністративного центру з виставочним майданчиком» було розглянуто проект відведення земельної ділянки та пунктом 1 цього рішення затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,8106 га по вул. Крива Бухта, 2 в м. Запоріжжя ЗАТ «Зернотехсервіс»; пунктом 4 вирішено передати в оренду строком на 10 років ЗАТ «Зернотехсервіс» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:013:0045) загальною площею 0,8106 га (землі комерційного використання) по вул. Крива Бухта, 2 для розташування торгово-адміністративного центру з виставочним майданчиком в межах згідно з планом за рахунок земель Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради від 25.05.2016 № 54/103 «Про надання в користування на умовах оренди ТОВ «Зерностройсервіс» земельної ділянки по вул. Крива Бухта, 2 для розташування торгово-адміністративного центру з виставочним майданчиком» було припинено ПАТ «Хагба» (в минулому «ЗАТ «Зернотехсервіс») право оренди земельної ділянки площею 0,8106 га по вул. Крива Бухта, 2 в м. Запоріжжя, раніше наданої рішенням міської ради від 30.11.2005 № 29/203 та передано її до земель Запорізької міської ради; надано у користування на умовах оренди строком на 19 років ТОВ «Зерностройсервіс» земельну ділянку в межах, раніше затверджених рішенням Запорізької міської ради від 30.11.2005 № 29/203; зобов'язано ТОВ «Зерностройсервіс» укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі.

Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 02.08.2024 № 4970/01/01-07/6866 згідно з наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, площею 0,8106 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, договір оренди землі не обліковується між позивачем та відповідачами 1 і 2.

На підставі вище викладеного вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, площею 0,8106 га, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 є сформованою, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 30.11.2005 № 29/203 «Про передачу в оренду ЗАТ «Зернотехсервіс» земельної ділянки по вул. Крива Бухта, 2 для розташування торгово-адміністративного центру з виставочним майданчиком» і розмір земельної ділянки встановлений площею 0,8106 га.

За таких обставин, наведений відповідачем 2 в запереченнях на відповідь на відзив конрррозрахунок плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, кадастровий номер: 2310100000:01:013:0045 спростовується вище наведеними фактичними обставинами справи, встановленими судом.

Щодо посилань відповідача 2, що в 2022 - 2023 роках ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» господарську діяльність не здійснювало, спірну земельну ділянку не використовувало, а тому у відповідача 2 відсутній обов'язок сплачувати плату за користування земельною ділянкою в цей період, то суд зауважує таке.

Відповідно до сталої судової практики відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан, тимчасове не здійснення господарської діяльності, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, тощо не вважаються обставинами, які є підставами для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення відповідача 2 від обов'язку сплатити плату за користування земельною ділянкою.

Враховуючи вище викладене у сукупності, суд констатує, що позивачем доведено належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, факт користування відповідачами 1 і 2 спірною земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, з кадастровим номером: 2310100000:01:013:0045, загальною площею 08106 га без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 - ТОВ «ОПТТОРГСКЛО» та з 03.04.2019 по 01.07.2024 - ТОВ «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС», внаслідок чого в силу вимог чинного законодавства у відповідача 1 виник обов'язок зі сплати 77 491,16 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, а у відповідача 2 - виник обов'язок зі сплати 4 264 043,41 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

З матеріалів справи судом встановлено, що 22.01.2025 відповідачем 1 сплачено 77 491,16 грн. недоотриманої орендної плати за землю, що підтверджується наданою відповідачем 1 до матеріалів справи квитанцією № 0.0.4149539255.1 від 22.01.2025 на суму 77 491,16 грн.

Позивач факт отримання від відповідача 1 коштів в розмірі 77 491,16 грн. не заперечив.

Таким чином, станом на час вирішення спору судом відповідачем 1 сплачена плата за користування спірною земельною ділянкою за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 77 491,16 грн.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем 1 за користування спірною земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, з кадастровим номером: 2310100000:01:013:0045, загальною площею 08106 га в розмірі 77 491,16 грн., суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО» про стягнення 77 491,16 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), у зв'язку із чим провадження у справі № 908/2737/24 в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Судом роз'яснюється сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

При вирішення спору у даній справі суд також вважає за необхідне зауважити наступне.

На ефективність захисту порушених або оспорюваних прав і законних інтересів учасників підприємницької і господарської діяльності у порядку господарського судочинства суттєвий вплив справляє фактор часу з точки зору швидкості розгляду спору, надання зацікавленим особам можливості максимально результативно брати участь у процесі вирішення справи. Тому правове регулювання строків розгляду і вирішення справ у господарських судах, виконання рішень суду, здійснення певних процесуальних дій набувають важливого значення. Важливим засобом забезпечення захисту прав у момент розгляду справи господарським судом є період часу, протягом якого здійснюється судовий розгляд. Цей період часу називають процесуальними строками.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Аналіз змісту норм матеріального права дає підстави для висновку, що до вимог про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) на підставі ст. 1212 ЦК України застосовується загальних строк позовної давності в 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно цивілістичної доктрини позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали не повними через сплив часу.

Оскільки невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Водночас, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020, Цивільний кодекс України доповнено п. 12 Прикінцевих та перехідних положень відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Карантин, впроваджений в Україні з 12.03.2020 безперервно продовжувався до 30.06.2023 (постанови Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023).

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено з 24:00 30.06.2023.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 вказав на те, що у п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності з 17.03.2022.

На теперішній час п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023 та передбачає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 09.05.2025 включно.

Тобто, на законодавчому рівні було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.

Суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається. (Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги приписи п., п. 12, 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України щодо продовження строків позовної давності на строк дії карантину (який діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023) та у подальшому на строк дії воєнного стану (який діє з 24.02.2022 по теперішній час), господарський суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності за вимогами про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), за період з квітня 2019 року по липень 2024 року на час звернення позивача до суду з позовом не сплив.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог. Доказами, наданими позивачем, повністю підтверджуються викладені у позовній заяві обставини і при цьому правові підстави позову ґрунтуються на матеріальному законі, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбачений законом і є ефективним.

Доводи відповідачів 1 і 2, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом частково в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС» на користь Запорізької міської ради 4 264 043,41 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО» 77 491,16 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), провадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.

22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи викладене, оскільки платником судового збору за розгляд даного позову є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 49 676,02 грн. підлягають стягненню з відповідача 1 на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається повністю в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Враховуючи зазначене суд зазначає, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету України за відповідною ухвалою судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО», м. Дніпро і до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС», м. Дніпро про стягнення 4 341 534,57 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС», (49003, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи 36015315) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 4 264 043 (чотири мільйони двісті шістдесят чотири тисячі сорок три) грн. 41 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХАВТОСЕРВІС», (49003, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи 36015315) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) витрати на сплату судового збору за подання позову в розмірі 49 676 (сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 02 коп. Видати наказ.

4. Провадження у справі № 908/2737/24 в частині позовних вимог Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГСКЛО», м. Дніпро про стягнення 77 491,16 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), закрити.

5. Після отримання відповідного клопотання ухвалою суду повернути Запорізькій міській раді, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. у зв'язку із закриттям провадження у справі № 908/2737/24 в частині позовних вимог.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 14» лютого 2025 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.