номер провадження справи 26/29/24
23.01.2025 Справа № 908/1114/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали господарської справи
кредитори - 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропартнер», код ЄДРПОУ 31818929 (14013, м. Чернігів, пр. Перемоги, 133)
2/ Головне управління ДПС у Чернігівській області
3/ приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович
4/ Фізична особа-підприємець Комарова Анастасія Олександрівна
5/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропартнер»
6/ Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович
7/ ОСОБА_1
боржник - Агропромисловий кооператив “Старосільський», код ЄДРПОУ 03798636 (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Дніпрова, 7)
Представники сторін не з'явились
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1114/24 про банкрутство Агропромислового Кооперативу “Старосільський» (код ЄДРПОУ 03798636, 70406, Запорізька обл., Запорізький р-н, селище Відрадне, вул. Дніпрова, будинок 7).
Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024р. у справі №908/1114/24, зокрема, визнано банкрутом АК “Старосільський» (код ЄДРПОУ 03798636) (надалі Боржник), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №149 від 18.02.2013 року).
На офіційному веб-порталі судової влади України 05.09.2024р. за № 73976 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
До Господарського суду Запорізької області 30.08.2024р. надійшла заява (вх.№ 17129/08-08/24 від 30.08.2024 року) від ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 103 535, 50 грн. (заборгованість з виплати заробітної плати).
Ухвалою від 05.09.2024 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 у судовому засіданні на 26.09.2024 року об 11-00 год.
Сторони не направили своїх представників у судове засідання 26.09.2024.
Натомість до суду 25.09.2024 надійшло клопотання ліквідатора Агропромислового кооперативу “Старосільський» Кучака Ю.Ф. про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 26.09.2024 відкладено судове засідання на 22.10.2024р. о 12-00; зобов'язано ліквідатора боржника надати суду письмове повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог ОСОБА_1 .
Сторони не направили своїх представників у судове засідання 22.10.2024.
До суду 22.10.2024 надійшло клопотання ліквідатора Агропромислового кооперативу “Старосільський» Кучака Ю.Ф. про відкладення судового засідання.
Ухвалою від 22.10.2024 відкладено судове засідання на 03.12.2024р. об 11-00; зобов'язано ліквідатора боржника надати суду письмове повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою від 03.12.2024 відкладено судове засідання на 23.01.2025р. о 12-00; зобов'язано ліквідатора боржника надати суду письмове повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог ОСОБА_1 .
Сторони не направили своїх представників у судове засідання 23.01.2025. Відповідно до ст. 202 ГПК України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Суд розглянув заяву ОСОБА_1 та зазначає про таке.
ОСОБА_1 перебувала на посаді виконавчого директора АПК «Старосільський» з 23 квітня 2013 року з оплатою праці згідно штатного розпису, що підтверджується наказом № 04/2013 від 23 квітня 2013 року. Заявник просить визнати грошові вимоги щодо заборгованості з оплати заробітної плати за період з жовтня по листопад 2022 року та з січня 2023 року по травень 2024 року.
Факт наявності заборгованості підтверджується Довідкою-розрахунком від 01.06.2024 р. №15 згідно якого, загальна сума заборгованості по заробітній платі (без податку) становить 103 535,50 грн.
На підтвердження припинення виплати заробітної плати до заяви надано виписку по рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» щодо руху коштів по рахунку НОМЕР_1 від АПК «Старосільський».
Нарахована заробітна плата є мінімально встановленою законодавством України на певний період.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Частиною першою статті 3, статтею 4 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 Кодексу законів про працю України та статтею 24 Закону України Про оплату праці.
Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У статті 15 Закону України "Про оплату праці" закріплено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно з приписами статті 28 Закону України "Про оплату праці", у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі статтею 1 Конвенції "Про захист заробітної плати" № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
За змістом положень статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача процесуального обов'язку доведення наявності права на отримання відповідних сум. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові від 30 червня 2021 року у справі № 431/5197/19 (провадження № 61-17132св20).
Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено черговість задоволення вимог кредиторів. Так, у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 до боржника у розмірі 103 535,50 грн основного боргу (заборгованість з виплати заробітної плати) з першою чергою задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 до боржника у розмірі 103 535,50 грн основного боргу (заборгованість з виплати заробітної плати) з першою чергою задоволення.
Зобов'язати ліквідатора привести реєстр вимог кредиторів у відповідність з даною ухвалою суду.
Ухвала набирає законної сили у день її підписання - 14.02.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 256-259 ГПК України
Суддя О.О. Юлдашев