вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
05 лютого 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/751/24
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши в загальному позовному провадженні справу за позовом
позивача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
позивача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
позивача-3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
позивача-4: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 ,
позивача-5: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місцезнаходження - АДРЕСА_3 ,
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ -20453063, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4, поштовий індекс - 88000,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ - 37567646, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок, 6, поштовий індекс - 01601,
про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання,
за участі представників сторін:
від позивачів 1, 2, 3, 4, 5 - Орос В.В., адвокат (згідно ордерів відповідно серія АО №1140552 від 28.08.2024, серії АО №1140553 від 28.08.2024, серії АО №1140556 від 28.08.2024, серії АО №1140555 від 28.08.2024, серії АО №1140554 від 28.08.2024),
від відповідача - Ващук А.С., в порядку самопредставництва (згідно довіреності від 02.01.2024 №0700-0902-7/286, посадової інструкції головного спеціаліста - юрисконсульта відділу представництва інтересів в судах та інших органах юридичного управління ГУ Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 20.09.2022 та положення про юридичне управління ГУ Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.12.2022),
від третьої особи - Троцюк О.В., в порядку самопредставництва (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.06.2024),
Позивачі - фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Орос Василь Васильович (згідно ордерів відповідно серія АО №1140552 від 28.08.2024, серії АО №1140553 від 28.08.2024, серії АО №1140556 від 28.08.2024, серії АО №1140555 від 28.08.2024, серії АО №1140554 від 28.08.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №21/726 від 10.02.2012) звернулися до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в загальній сумі 480575,59 грн через порушення відповідачем грошових зобов'язань перед кожним з позивачем, розмір яких підтверджений рішеннями Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2017 у справі №907/368/16, від 16.04.2018 у справі №907/868/17, від 04.12.2019 у справі №907/313/19, від 19.10.2021 у справі №907/714/21.
Також позивачі просять стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024.
Описова частина рішення
Ухвалою суду від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 25.09.2024.
17.09.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву від 17.09.2024 за вих.№0700-0902-8/57673 (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/7229/24).
25.09.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області від представника позивачів 1,2,3,4,5 - адвоката Орос В.В. надійшло клопотання від 25.09.2024 (зареєстроване за вхідним № 02.3.1-02/7447/24 від 25.09.2024) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв'язку з викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 25.09.2024.
Ухвалою суду від 25.09.2024 задоволено клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату від 25.09.2024, подане представником позивачів 1,2,3,4,5 - адвокатом Орос В.В. Відкладено підготовче засідання на 14.10.2024.
Під час підготовчого засідання 14.10.2024 суд згідно ухвали, постановленої, не виходячи до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання, постановив: зобов'язати представника позивачів надати детальний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань щодо кожного позивача по кожному з невиконаних грошових зобов'язань, що підтверджено судовими рішеннями, а також зазначити суми та складові таких сум станом на день початку здійснення розрахунків по кожному з позивачів.
У зв'язку із зобов'язанням представника позивачів надати детальний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд згідно з ухвалою від 14.10.2024 відклав підготовче засідання на 11 годину 31.10.2024.
31.10.2024 перед початком підготовчого засідання на адресу суду надійшло клопотання представника усіх позивачів у справі - адвоката Орос В.В. про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого долучені:
- детальні розрахунки інфляційних нарахувань по ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ;
- детальні розрахунки нарахованих відсотків річних по ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ;
- копії листів Державної казначейської служби України від 08.08.2023 №5-06-06/14202, від 08.08.2023 №5-06-06/14200, від 08.08.2023 №5-06-06/14201, від 08.08.2023 №5-06-06/14188, від 08.08.2023 №5-06-06/14178 (відповідей на адвокатський запит адвоката В.Ороса), в яких зазначено про перебування на дату надання відповіді на обліку за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень, що гарантовані державою», судових наказів Господарського суду Закарпатської області у справах №907/368/16, №907/868/17, №907/313/19, №907/714/21 стосовно стягувачів відповідно ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
- докази направлення 31.10.2024 вказаних додатків до клопотання (детальних розрахунків та листів Державної казначейської служби України) на адресу відповідача у справі цінним листом з описом вкладення.
Під час підготовчого засідання 31.10.2024 суд згідно ухвали, постановленої, не виходячи до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання, постановив: долучити до матеріалів справи та врахувати під час судового розгляду докази, подані представником позивача - адвокатом Орос В.В. згідно клопотання від 31.10.2024 про приєднання доказів до матеріалів справи.
Згідно ухвали від 31.10.2024, постановленої судом за результатом підготовчого засідання, суд залучив до участі в справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державну казначейську службу та запропонував третій особі подати/надіслати суду пояснення щодо позову, оформлені згідно з вимогами статті 168 ГПК України. Суд також задовольнив клопотання представника позивачів 1 - 5 - адвоката Ороса В.В. про продовження строку підготовчого провадження у справі та продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання на 21.11.2024.
11.11.2024 від третьої особи - Державної казначейської служби України надійшли пояснення третьої особи щодо позову (зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/8716/24).
20.11.2024 від представника позивачів 1 - 5 - адвоката Ороса В.В. надійшло клопотання, згідно з яким до матеріалів справи приєднані докази надіслання третій особі на стороні відповідача - Державній казначейській службі України листом з описом вкладення копії позовної заяви з додатками та клопотання представника позивачів від 31.10.2024 про приєднання доказів до матеріалів справи з додатками (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/9003/24).
Згідно з ухвалою від 21.11.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024.
18.12.2024 під час розгляду справи по суті, суд заслухав вступні слова представників позивачів 1 - 5, відповідача і третьої особи та оголосив перерву до 05.02.2025.
05.02.2025 під час розгляду справи по суті, суд дослідив наявні у справі письмові докази та пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, заслухав виступ у судових дебатах представників позивачів 1 - 5, відповідача та третьої особи, вийшов до нарадчої кімнати, після повернення з якої відповідно до статті 240 ГПК України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до статті 233 ГПК України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, наявних у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Стислий виклад позицій учасників процесу
Суть спору за позицією позивача
Позивачі, посилаючись на наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна (оренди нежитлового приміщення) від 31.12.2025, що підтверджено рішеннями Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2017 у справі №907/368/16 та від 16.04.2018 у справі №907/868/17; посилаючись неналежне виконання відповідачем таких рішень суду, а також рішень Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2019 у справі №907/313/19 та від 19.10.2021 у справі №907/714/21, згідно з якими на їх користь з відповідача присуджено стягнення коштів; з посиланням на положення статті 625 Цивільного кодексу України просять стягнути з відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області) такі грошові кошти на користь:
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 86453,62 грн, з яких 10528,22 грн - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно та 75925,40 грн - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також 1296,12 грн у повернення сплаченого судового збору;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - 115271,48 грн, з яких 14037,62 грн - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно та 101233,86 грн - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також 1729,35 грн у повернення сплаченого судового збору;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - 48307,53 грн, з яких 5849,01 грн - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно та 42458,52 грн - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також 724,47 грн у повернення сплаченого судового збору;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - 115271,48 грн, з яких 14037,62 грн - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно та 101233,86 грн - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також 1729,35 грн у повернення сплаченого судового збору;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - 115271,48 грн, з яких 14037,62 грн - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно та 101233,86 грн - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також 1729,35 грн у повернення сплаченого судового збору.
Позиція відповідача
У відзиві на позовну заяву за вих.№0700-0902-8/57673 від 17.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області стверджує, що накази по виконанню рішень Господарського суду Закарпатської області у справах №907/368/16, №907/868/17, №907/313/19, №907/714/21 відповідно до положень Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перебувають на виконанні в органах Державної казначейської служби України, а тому до відповідача не може бути застосована цивільно - правова відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошових зобов'язань.
Зазнаючи про встановлену судовими рішеннями Господарського суду Закарпатської області у справах №907/368/16, №907/868/17, №907/313/19, №907/714/21 презумпцію обставин справи та покладеного на відповідача обов'язку по сплаті грошових коштів, відповідач з посиланням на Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 повідомляє, що саме на органи казначейства покладено обов'язок із вжиття заходів до виконання виконавчих документів та розгляд письмових звернень (вимог) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі та зазначає про заборону використання коштів Пенсійного фонду на цілі, які не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас відповідач звертає увагу про відсутність у нього обов'язку по сплаті інфляційних втрат та 3 відсотків річних, так як у червні 2016 року позивачі (орендарі) за договором оренди нерухомого майна (оренди нежитлового приміщення) від 31.12.2025 не надали відповідь відповідачу (орендарю) на його лист щодо неоплати виставлених рахунків та їх повернення в зв'язку з неналежним їх оформленням.
Пояснення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У поясненні від 11.11.2024 третя особа - Державна казначейська служба України з посиланням на положення Законів України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про виконавче провадження», Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 зазначила, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до таких нормативних актів стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень-за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (далі - Бюджетна програма КПКВК-3504040). Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок №845).
Відповідно до пункту 33 Порядку № 845, у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, то його виконання здійснюється за рахунок коштів Бюджетної програми КПКВК 3504040.
Відповідно до частини 2 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» заборгованість погашається в такій черговості:
- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Щодо виконання судових рішень, ухвалених на користь позивачів - фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 згідно наказів Господарського суду Закарпатської області у справах №907/368/16, №907/868/17, №907/313/19, №907/714/21, то кожен з наказів суду в цих справах стосовно кожного з позивачів Державною казначейською службою України по третій черзі погашення заборгованості за Бюджетною програмою КПКВК 3504040 обліковано після їх поступлення на виконання.
Повідомляючи про причини невиконання судових рішень стосовно кожного з позивачів, Державна казначейська служба України повідомляє, що станом на 07.11.2024 за бюджетною програмою в казначействі обліковується виконавчих документів на суму близько 65914711,41 грн., які відносяться до першої черги погашення заборгованості; 421778836 грн., які відносяться до другої черги погашення заборгованості та 6747371253 грн., які відносяться до третьої черги погашення заборгованості.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 2024 рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 визначено 100,00 млн гривень.
Встановлений обсяг коштів не дозволяє казначейству здійснити погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми за всіма судовими рішеннями, гарантованими державою, у тому числі за судовими рішеннями стосовно усіх позивачів у справі.
Отже, виконання зазначених наказів Господарського суду Закарпатської області за бюджетною програмою можливо здійснити тільки після погашення заборгованості по першій та другій черзі.
Таким чином, терміни виконання вищезазначених наказів Господарського суду Закарпатської області залежать від обсягу бюджетних асигнувань, виділених на відповідний рік для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.
Отже, казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування коштів на користь позивачів за рахунок бюджетної програми КПКВ 3504040, лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше відповідних наказів суду стосовно позивачів.
Щодо механізму стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за порушення строку виконання судових рішень у даній справі, третя особа з посиланням на положення статей 1, 625 ЦК України, багаточисельну практику Верховного Суду не заперечує доводи позовної заяви у даній справі, що боржник (у даній справі - відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підсумовуючи викладене, третя особа стверджує, що у разі задоволення позовних вимог, зазначених у прохальній частині, рішення Господарського суду Закарпатської області, яке набрало законної сили виконуватиметься, у передбаченому законодавством порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Обставини, на підставі яких виникли грошові зобов'язання та їх розмір, наявність фактів невиконання судових рішень, за якими Господарським судом Закарпатської області видані накази у справах №907/368/16, №907/868/17, №907/313/19, №907/714/21 стосовно позивачів (стягувачів) - фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на їх примусове виконання відповідачем (боржником по наказах) визнаються учасниками справи, зокрема відповідачем у заявах по суті справи, третьою особою у поданому поясненні, а також у виступах усіх учасників справи під час розгляду справи по суті.
Зазначені факти встановлені рішеннями суду в господарських справах, що набрали законної сили, отже вони не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, оскільки у ній беруть участь ті самі особи (позивач і відповідач), стосовно яких встановлено ці обставини.
До фактів, що не підлягають доказуванню - з урахуванням приписів частини 4 статті 75 ГПК України - відносяться, зокрема, такі.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11 жовтня 2017 року по справі №907/368/16 задоволено позов фізичних осіб-підприємців: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення коштів та присуджено до стягнення з Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь:
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму 9045,77 грн., в т. ч. 8856,00 грн. боргу по орендній платі, 15,29 грн. річних та 174,48 грн. пені; суму 135,69 грн. на відшкодування судового збору;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму 12061,04 грн., в т. ч. 11808,00 грн. боргу по орендній платі, 20,38 грн. річних та 232,66 грн. пені; суму 180,92 грн. на відшкодування судового збору;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суму 12061,04 грн., в т. ч. 11808,00 грн. боргу по орендній платі, 20,38 грн. річних та 232,66 грн. пені; суму 180,92 грн. на відшкодування судового збору;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 суму 12061,04 грн., в т. ч. 11808,00 грн. боргу по орендній платі, 20,38 грн. річних та 232,66 грн. пені; суму 180,92 грн. на відшкодування судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2017, а згодом і постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 08 травня 2018 року вказане рішення Господарського суду Закарпатської області залишено без змін.
На виконання рішення суду у справі № 907/368/16 Господарським судом Закарпатської області 10 січня 2018 року було видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07 серпня 2019 року по справі №907/368/16 здійснено заміну боржника - Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код 40384233, адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 2) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код 20453063, адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Народна, будинок 4) у наказах суду №907/368/16 від 10.01.2018 та у наказах суду № 907/368/16 від 20.12.2018.
Також, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року (з врахуванням внесених ухвалою суду від 08 травня 2018 року № 907/868/17 виправлень) позов фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про стягнення коштів задоволено та присуджено до стягнення з Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь:
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму 138570,74 грн., в тому числі: 108302,17 грн. боргу по орендній платі; 4540,62 грн. річних за користування чужими коштами; 3086,34 грн. пені; 22 641,61 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2095,02 грн.
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми 184760,98 грн., в тому числі: 144402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2793,35 грн.
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суми 84164 грн., в тому числі: 65087,87 грн. боргу по орендній платі; 2904,71 грн. річних за користування чужими коштами; 1714,63 грн. пені; 14456,79 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 1218,18 грн.
- фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суми 184760,98 грн., в тому числі: 144402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2793,35 грн.
- фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 суми 184760,98 грн., в тому числі: 144402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2793,35 грн.
Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2018 року та Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11 грудня 2018 року вказане рішення у справі № 907/868/17 залишено без змін.
03 вересня 2018 року Господарським судом Закарпатської області було видано накази на примусове виконання рішення господарського суду від 16 квітня 2018 року по справі № 907/868/17.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 22 серпня 2019 року з виправленнями внесеними ухвалою від 16 вересня 2019 року по справі № 907/868/17 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказів Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2018 у справі № 907/868/17, а саме: боржника - Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у наказах суду № 907/868/17 від 03.09.2018 року.
Втретє, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2019 у справі №907/313/19, що залишене в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року, за позовом цих же самих позивачів стягнуто з цього ж відповідача грошові суми на користь:
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми 22728,43 грн., в тому числі 5547,60 грн. річних за користування чужими коштами; 17180,83 грн. інфляційних втрат;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми 30304,56грн., в тому числі 7396,79 грн. річних за користування чужими коштами; 22907,77 грн. інфляційних втрат;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суми 11087,07грн., в тому числі 2846,03 грн. річних за користування чужими коштами; 8241,04 грн. інфляційних втрат;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суми 30304,56грн., в тому числі 7396,79 грн. річних за користування чужими коштами; 22907,77 грн. інфляційних втрат;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 суми 30304,56грн., в тому числі 7396,79 грн. річних за користування чужими коштами; 22907,77 грн. інфляційних втрат.
Як вбачається із змісту наведеного рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2019 у справі № 907/313/19, позивачами заявлялося, а судом визнано право та стягнуто суми інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з липня 2016 року до травень 2019 року включно, а проценти річних (3%) за порушення грошового зобов'язання нараховані та стягнуті на користь позивачів за період з 09.07.2016 до 29.07.2019 року включно.
Вчетверте, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.10.2021 у справі №907/714/21 за позовом цих же самих позивачів до цього ж відповідача стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь:
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в сумі: 7356,89 грн процентів річних від простроченої суми за період часу з 30.07.2019 по 01.09.2021 включно та 18366,73 грн інфляційних втрат за період з червня 2019 по липень 2021 року включно;
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 кошти в сумі 9809,19 грн процентів річних від простроченої суми за період часу з 30.07.2019 по 01.09.2021 включно та 24488,97 грн інфляційних втрат за період з червня 2019 по липень 2021 року включно;
- на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 кошти в сумі 4087,16 грн процентів річних від простроченої суми за період часу з 30.07.2019 по 01.09.2021 включно та 10270,93 грн інфляційних втрат за період з червня 2019 по липень 2021 року включно;
- на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 кошти в сумі 9809,19 грн процентів річних від простроченої суми за період часу з 30.07.2019 по 01.09.2021 включно та 24488,97 грн інфляційних втрат за період з червня 2019 по липень 2021 року включно;
- на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 кошти в сумі 9809,19 грн процентів річних від простроченої суми за період часу з 30.07.2019 по 01.09.2021 включно та 24488,97 грн інфляційних втрат за період з червня 2019 по липень 2021 року включно.
10.11.2021 Господарським судом Закарпатської області було видано накази на примусове виконання рішення господарського суду від 19.10.2021 по справі № 907/714/21.
Поряд з цим, з рішень Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2017 по справі №907/368/16 та від 16.04.2018 по справі № 907/868/17 встановлено, що основний борг у Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перед фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виник через заборгованість по орендній платі за договором оренди нерухомого майна (оренди нежитлового приміщення) від 31.12.2015 (далі - договір оренди), укладеним між позивачами та відповідачем, за умовами якого орендодавці (позивачі у справі) передали в строкове платне користування відповідачу для здійснення ним як орендарем його статутної діяльності нежитлове приміщення, що становить окрему будівлю по АДРЕСА_4 , загальною площею 1260,0 кв.м, яка перебуває у спільній частковій власності орендодавців. Саме через наявність такої заборгованості за договором оренди, що підтверджено рішеннями Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2017 по справі №907/368/16 та від 16.04.2018 по справі № 907/868/17, та через подальшу несплату заборгованості по договору та відповідно невиконання судових рішень з цього приводу, позивачі зверталися у суд з позовними заявами до відповідача про стягнення як заборгованості (згідно означених судових рішень у справах №907/368/16 та №907/868/17), так і інфляційних втрат і трьох відсотків річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, через порушення відповідачем грошових зобов'язань перед кожним позивачем і такі позовні вимоги були задоволені згідно рішень Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2018 в справі № 907/868/17, від 04.12.2019 у справі №907/313/19 та від 19.10.2021 у справі №907/714/21.
Як вбачається із змісту рішення Господарського суду Закарпатської області від суду від 19.10.2021 по справі № 907/714/21, позивачами заявлялося, а судом визнано право та стягнуто з відповідача суми інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з червня 2019 по липень 2021 року включно, а проценти річних (3%) за порушення грошового зобов'язання нараховані та стягнуті на користь позивачів за період з 30.07.2019 по 01.09.2021 включно.
З доводів позовної заяви від 30.08.2024 вбачається, що після постановлення таких судових рішень, відповідач і надалі не вживав заходів до їх виконання і до погашення боргу за договором оренди, а також судові рішення не виконувалися органом казначейської служби. А тому позивачами за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 нараховані три проценти річних за порушення грошового зобов'язання та інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно.
Судом при дослідженні доказів встановлено, що позивачами у цій справі здійснено детальний розрахунок зобов'язань відповідача за порушення грошових зобов'язань, ґрунтуючись на сумі грошових вимог, які стягнуті на користь кожного з позивачів окремо та у межах строків, починаючи: для інфляційних втрат з серпня 2021 року по липень 2024 року включно, а для відсотків річних - з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно, що відповідає заявленим періодам у часі, в який існував факт порушення грошового зобов'язання відповідача, за який настає відповідальність, визначена законом - ст. 625 ЦК України.
Правове обґрунтування і оцінка суду
Приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, внормовано, що встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, доведенню у даній справі не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
На підставі вимог процесуального закону Господарським судом Закарпатської області було видано накази у справах № 907/368/16, 907/868/17, 907/313/19, №907/714/21, де стягувачами є фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Факт невиконання судових рішень у справах № 907/368/16, 907/868/17, 907/313/19, №907/714/21 у спорах, які виникли через невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати за договором оренди нерухомого майна (оренди нежитлового приміщення) від 31.12.2015, не оспорюється відповідачем, третьою особою та підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: листами Державної казначейської служби України від 08.08.2023 №5-06-06/14202, від 08.08.2023 №5-06-06/14200, від 08.08.2023 №5-06-06/14201, від 08.08.2023 №5-06-06/14188, від 08.08.2023 №5-06-06/14178 ( відповіді на адвокатський запит адвоката В.Ороса), в яких зазначено про перебування на дату надання відповіді на обліку за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень, що гарантовані державою», судових наказів Господарського суду Закарпатської області у справах №907/368/16, №907/868/17, №907/313/19, №907/714/21 стосовно стягувачів відповідно ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; а також підтверджується поясненнями третьої особи - Державної казначейської служби України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов'язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов'язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв'язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Нарахування, передбачені цією статтею, входять до складу грошового зобов'язання і за своєю правовою природою є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення такого зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні майнових втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З аналізу вказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Таку позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 04.06.2019 у справі № 916/190/18), а згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачами правомірно та обґрунтовано проведено нарахування на встановлену судовими рішеннями, однак, не погашену в ході їх виконання, суму заборгованості, втрат від інфляції та три відсотки річних.
Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
При розгляді справи суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (пункти 17, 18, 26, 28; № у ЄДРСР 73469624), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункти 21, 22, 25, 42, 45; № у ЄДРСР 74838873), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (№ у ЄДРСР 82997465)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду.
Верховний Суд у постановах неодноразово висловлював позицію стосовно того, що з огляду на вимоги частини п'ятої статті 236, статей 86, 237 ГПК України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.11.2023 у справі №904/464/23).
Згідно із статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 253 ЦК України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин справи, з врахуванням положень статей 251, 253, 612, 625 ЦК України, з урахуванням обставин справи, встановлених у рішеннях Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2017 по справі №907/368/16, від 16.04.2018 по справі №907/868/17, від 04.12.2019 у справі №907/313/19 та від 19.10.2021 у справі №907/714/21, судом було самостійно перевірено здійснені позивачами детальні розрахунки нарахованих до стягнення з відповідача на кожного з позивачів інфляційних втрат з серпня 2021 року по липень 2024 року включно, та трьох відсотків річних - за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно, та встановлено правильність та обгрунтованість таких розрахунків.
Заперечення відповідача щодо безпідставності заявлення вимоги саме йому сплатити проведені позивачами на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування судом відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Оскільки, Головне управління ПФУ Закарпатської області є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання (не сплатив орендну плату за договором), то саме до нього слід застосовувати відповідальність передбачену статтю 625 ЦК України, а наявність означених наказів на виконанні у Державній казначейській службі з врахуванням наведеного не свідчить про відсутність у відповідача зобов'язань по їх виконанню.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) виконання остаточного судового рішення, яким вирішений спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру, є частиною «права на суд» (див.рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, § 40, 45, заява № 18357/91) від 19 березня 1997 року, «Бурдов проти Росії» (Burdov. Russia, § 34, 37, заява № 59498/00) від 7 травня 2002 року). З погляду застосування гарантій права на належне виконання державою судового рішення, за яким вона є боржником, не має жодного значення, якими - приватними чи публічними - є у національній правовій системі відносини з виконання державою такого рішення.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції). Це право гарантоване і для тих випадків, коли право на справедливий судовий розгляд порушене невчасним виконанням судового рішення, зокрема через відсутність коштів (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «Бурдов проти Росії (№ 2)» (Burdov. Russia (№ 2), § 96-97, 99, 117, заява № 33509/04) від 15 січня 2009 року).
15 жовтня 2009 року ЄСПЛ ухвалив пілотне рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, заява № 40450/04). Воно набуло статусу остаточного 15 січня 2010 року. У цьому рішенні ЄСПЛ визнав порушення Україною її зобов'язань за Конвенцією через систематичне невиконання державою рішень національних судів (пункт 1 статті 6 Конвенції, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції) і відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання (стаття 13 Конвенції) (§ 2, 3 резолютивної частини рішення). ЄСПЛ зазначив, що ці порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає у систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв'язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту (§ 4 резолютивної частини рішення). Тому ЄСПЛ вказав, що Україна повинна невідкладно запровадити ефективний засіб юридичного захисту або комплекс таких засобів юридичного захисту, спроможних забезпечити адекватне та достатнє відшкодування за невиконання або затримки у виконанні рішень національних судів відповідно до принципів, встановлених практикою ЄСПЛ (§ 5 резолютивної частини рішення).
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Щодо доводів відповідача про відсутність у нього обов'язку по сплаті інфляційних втрат та 3 відсотків річних, так як у червні 2016 року позивачі (орендарі) за договором оренди нерухомого майна (оренди нежитлового приміщення) від 31.12.2025 не надали відповідь відповідачу (орендарю) на його лист щодо неоплати виставлених рахунків та їх повернення в зв'язку з неналежним їх оформленням, то такі аргументи відповідача є спростованими рішеннями Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2017 по справі №907/368/16, від 16.04.2018 по справі № 907/868/17, від 04.12.2019 у справі №907/313/19 та від 19.10.2021 у справі №907/714/21, згідно з якими підтверджено зобов'язання відповідача перед кожним з позивачем по сплаті орендної плати за договором, а також зобов'язання відповідачів по сплаті інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором за період по липень 2021 року включно, та по сплаті 3 процентів річних за порушення грошового зобов'язання за період по 01.09.2021 включно.
Щодо цього суд зазначає, що згідно статті 129-1 Конституції України: «Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд».
Згідно з ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Щодо обгрунтованості рішення
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Судові витрати на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев'ята статті 129 ГПК України).
Відтак, на відповідача покладаються витрати кожного позивача на оплату судового збору, сплаченого позивачами за подання позовної заяви.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_5 ) 86453,62 грн (вісімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят три гривні 62 копійки), з яких: 10528,22 грн (десять тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 22 копійки) - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно; 75925,40 грн (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 40 копійок) - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також стягнути 1296,12 грн (одну тисячу двісті дев'яносто шість гривень 12 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_5 ) 115271,48 грн (сто п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят одну гривню 48 копійок), з яких: 14037,62 грн (чотирнадцять тисяч тридцять сім гривень 62 копійки) - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно; 101233,86 грн (сто одна тисяча двісті тридцять три гривні 86 копійок) - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також стягнути 1729,35 грн (одну тисячу сімсот двадцять дев'ять гривень 35 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місцезнаходження - АДРЕСА_5 ) 48307,53 грн (сорок вісім тисяч триста сім гривень 53 копійки), з яких: 5849,01 грн (п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень 01 копійка) - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно; 42458,52 грн (сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень 52 копійки) - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також стягнути 724,47 грн (сімсот двадцять чотири гривні 47 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання - АДРЕСА_6 ) 115271,48 грн (сто п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят одну гривню 48 копійок), з яких: 14037,62 грн (чотирнадцять тисяч тридцять сім гривень 62 копійки) - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно; 101233,86 грн (сто одна тисяча двісті тридцять три гривні 86 копійок) - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також стягнути 1729,35 грн (одну тисячу сімсот двадцять дев'ять гривень 35 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання - АДРЕСА_7 ) 115271,48 грн (сто п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят одну гривню 48 копійок), з яких: 14037,62 грн (чотирнадцять тисяч тридцять сім гривень 62 копійки) - три проценти річних за період з 02.09.2021 по 30.08.2024 включно; 101233,86 грн (сто одна тисяча двісті тридцять три гривні 86 копійок) - інфляційні втрати за період з серпня 2021 року по липень 2024 року включно; а також стягнути 1729,35 грн (одну тисячу сімсот двадцять дев'ять гривень 35 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 14.02.2025.
Суддя С.В.Сисин