вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
14.02.2025м. ДніпроСправа № 904/465/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпоріа", м. Черкаси
до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ Дніпропетровської області
про стягнення 1 537 571,90грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Емпоріа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" заборгованість у розмірі 1 447 500,00грн та пеню у розмірі 90 071,90грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на договір відступлення права вимоги №21/01-3 від 21 січня 2025 року, згідно якого позивач прийняв право (вимоги) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дегс Холдинг" до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", за договором №639-2 постачання природного газу від 25.10.2024 у сумі 1 447 500,00грн. Заборгованість за договором №639-2 від 25.10.2024 виникла за поставлений у листопаді 2024 року природний газ.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 справу №904/465/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.03.2025.
12 лютого 2025 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. №6344/25 від 12.02.2025), в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- на підставі повідомлення ТОВ "Емпорія" від 24.01.2025 №18, пункту 15 Розділу II Правил постачання природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.20215 №2496, забезпечити позов - зобов'язати АТ "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" з дотриманням правил безпеки обмежити (припинити) власне споживання природного газу;
- на підставі пункту 2 Розділу VII Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, забезпечити позов - зобов'язати АТ "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" допустити представників Оператора ГРМ (Дніпропетровської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України") на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу;
- арештувати кошти АТ "Об'єднана гірничо - хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" у сумі 2 465 592,2грн.
На думку позивача, відповідач не має наміру виконувати умови договорів щодо обмеження споживання газу, та оплатити заборгованість. Крім того, відповідач вживає заходів для того, щоб після отримання позивачем судового рішення, воно не було примусово виконане.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За умовами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2); 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії (п. 3); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (п. 10).
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Відповідно до частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3); ціну позову, про забезпечення якого просить заявник (п. 5).
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 09.12.2024 № 685-2 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого відповідачу у грудні 2024 року газу на загальну суму 2 465 592,2грн. Позивач зазначав, що ТОВ "Дегс Холдинг" (постачальник, первісний кредитор) за договором постачання природного газу від 09.12.2024 № 685-2 поставив відповідачу у грудні 2024 року газ, але не отримав за таку поставку належної оплати. В подальшому між ТОВ "Дегс Холдинг" та ТОВ "Емпоріа" укладено договір відступлення права вимоги. Листом від 24.01.2025 №20 відповідача повідомлено про перехід права вимоги за договорами постачання, у тому числі право вимоги заборгованості у сумі 2465592,2грн. Також позивач повідомив відповідача про припинення (обмеження) газопостачання споживача та пломбування вхідної запірної апаратури з 31.01.2025 (Лист від 24.01.2025 №18). 24.01.2025 позивач повідомив відповідача про те, що звернувся до Дніпропетровської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" з дорученням на відключення від газопостачання відповідача. Листом від 03.02.2025 № ДниФ/100/16.3-Вих-962-25 Дніпропетровської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" повідомило позивача про те, що відповідачем відмовлено у наданні доступу до вхідної запірної арматури газопроводу для здійснення припинення (обмеження) газопостачання.
Відтак, оператор газорозподільчої системи не припинив газопостачання відповідачу, оперативно - господарська санкція не виправдалася. Відповідач самостійно не припинив власне споживання природного газу, про що свідчить лист від 03.02.2025 № ДниФ/100/16.3-Вих-962-25 ТОВ "Газорозподільчі мережі України" та Акти про відмову у доступі споживачем для припинення газопостачання, та продовжує отримувати газ.
Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність у відповідача наміру виконувати умови договору та оплатити заборгованість.
Судом з'ясовано, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за спожитий газ у розмірі 1 537 571,90грн (1 447 500,00грн - борг та 90 071,90грн - пеня), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору поставки №639-2 від 25.10.2024.
21 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дегс Холдинг" та Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" уклали договір відступлення права вимоги №21/01-3, згідно якого позивач прийняв право (вимоги) за договором №639-2 постачання природного газу від 25.10.2024 у сумі 1 447 500,00грн.
У справі № 904/465/25 заборгованість за договором №639-2 від 25.10.2024 виникла за поставлений у листопаді 2024 року природний газ.
Водночас, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову про стягнення заборгованості за грудень 2024 року в сумі 2 465 592,2грн, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу від 09.12.2024 №685-2.
З інформації, яка міститься в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що в проваджені Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дупляк С.А.) перебуває справа №904/460/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорія" до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 2 465 592,2грн, яка виникла на підставі договору від 09.12.2024 № 685-2.
Тобто вимоги позивача у справах № 904/465/25 та №904/460/25 ґрунтуються на різних договорах.
12 лютого 2025 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі №904/460/25. Судом встановлено, що заява про забезпечення позову, подана позивачем у справі №904/465/25 повністю відтворює текст заяви про забезпечення позову поданої у справі №904/460/25 та не стосується заявлених у справі №904/465/25 вимог.
З огляду на викладене, за обставин, зазначених заявником у заяві, правові підстави для задоволення заяви та вжиття заходів до забезпечення позову - відсутні.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136 - 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпоріа" про забезпечення позову (вх. суду №6344/25 від 12.02.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва