пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
13 лютого 2025 року Справа № 903/157/25
Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута»
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
у справі №903/157/25
встановила: 12.02.2025 заявник - ТОВ «Рута» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», яке є юридичною особою вчиняти будь-які дії, спрямовані на відступлення права вимоги до позичальника ТОВ «Рута» за кредитним договором № 011/303569/93703 від 02.10.2012 та зміну власника приміщення аптеки за адресою: Волинська обл., Володимирський район, м. Нововолинськ, 15-й мікрорайон, буд.5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153352307107, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Рута», в тому числі заборонити звертати стягнення шляхом набуття права власності на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", відчужувати предмет іпотеки третім особам на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку", відступати на користь третіх осіб права іпотекодержателя за договором іпотеки від 02.10.2012;
- заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні, щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення аптеки за адресою: Волинська обл., Володимирський район, м. Нововолинськ, 15-й мікрорайон, буд.5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна
153352307107, в тому числі спрямовані на зміну кредитора та власника майна.
У заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви заявником вказано - ТОВ «Рута», іншою особою - ОСОБА_1 , відповідачем - ТОВ «Девелоп Фінанс», третіми особами - АТ «Райффайзен Банк» та Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що він планує звернутись до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ «Девелоп Фінанс» про
припинення іпотеки та застосування наслідків припинення. Оскільки, ТОВ «Девелоп Фінанс» не визнає припиненою іпотеку нежитлового приміщення аптеки за адресою 15-мікрорайон, буд.5, Володимирський район, Волинська обл., яке належить на праві власності ТОВ «Рута», у зв'язку з повним виконанням основного зобов'язання, то виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи той факт,що Іпотекодержатель нежитлового приміщення аптеки за адресою 15-мікрорайон, буд.5, Володимирський район, Волинська обл. неодноразово змінювався, то існує реальна імовірність, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернувся до суду.
У разі, якщо до початку або закінчення розгляду справи ТОВ «Девелоп Фінанс» у позасудовому порядку зверне стягнення на предмет іпотеки та/або передасть предмет іпотеки третім особам, то Товариство з обмеженою відповідальністю « Рута», як позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить або взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, як власника майна.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно п.п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 137 ГПК України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі N 753/22860/17).
Суд зазначає, що для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі N 917/453/23, від 26.09.2023 у справі N 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі N 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі N 916/3599/23 від 12.01.2024 № 910/3268/22).
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі N 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі N 922/1864/23).
Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі N 917/453/23, від 26.09.2023 у справі N 911/1518/22).
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі N 917/453/23).
Зі змісту заяви ТОВ «Рута» про забезпечення позову до подачі позовної заяви вбачається, що 02.10.2012 між ТОВ " Рута" та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 011/303569/93703 про надання кредиту у вигляді відновлювальної (револьверної) кредитної лінії з лімітом 350 000 грн. на строк до 26.09.2013 із сплатою 22,5% річних. В забезпечення виконання кредитного договору № 011/303569/93703 02.10.2012 укладено: договір поруки № 14624/303569/303569 між банком та ОСОБА_1 ; договір іпотеки від 02.10.2012 року між банком та ТОВ «Рута», який посвідчений приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області Асадуллаєвим О.Е. і зареєстрований в реєстрі за № 1421, предметом якого є нежитлове приміщення аптеки (літера А-5), яке розташоване за адресою 15-й мікрорайон,буд.5, м. Нововолинськ, Волинська обл.
12.09.2013 року між банком та ТОВ «Рута» укладено Додаткову угоду №011/303569/93703/1, відповідно до якої сторони пролонгували термін дії кредитного договору на 13 місяців до 26.10.2014 року та змінили розмір відсоткової ставки на 24 відсотки річних.
У зв'язку з прийнятими змінами в кредитному договорі, внесені зміни і в договір поруки та укладено додаткову угоду № 14624/303569/303569/1 до договору поруки та узгоджено з поручителем зміну строку дії кредитного договору та відсоткової ставки.
Внаслідок неналежного виконання та порушення ТОВ «Рута» умов кредитного договору, рішенням Нововолинського міського суду Волинської області 04.03.2015 стягнуто з ТОВ «Рута», ОСОБА_1 на користь ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» в солідарному порядку 261 343 грн.96 коп., в тому числі: 217 824грн 27 коп. - заборгованості за кредитним договором, 26 662 грн. 57 коп. - заборгованість за відсотками, 16 857 грн.12 коп. - пеня, та 2613 грн. 44 коп. сплаченого судового збору, всього 263 957грн. 40 коп.
Заявник зазначає, що дане рішення ТОВ «Рута» виконало повністю в межах виконавчого провадження № 49843489, яке 20.07.2018 було закінчено постановою головного державного виконавця Нововолинського міського ВДВС Головного ТУЮ у Волинській області Козака Д.І. у зв'язку зі сплатою заборгованості в сумі 263 957 грн.40 коп., виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 26 445 грн. 74 грн. в повному обсязі.
В серпні 2022 року з відповіді ТОВ «Девелоп Фінанс» заявнику стало відомо, що 28.10.2021 між АТ « Райффайзен Банк» та АТ «Оксі Банк» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-45 з додатками та актами до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ТОВ « Рута» за кредитним договором № 011/303569/93703 від 02.10.2012 та Договором іпотеки від 02.10.2012 відступлено (передано) АТ « Оксі Банк».
Відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги, 28.10.2021 АТ «Райффайзен Банк» уклало з АТ « Оксі Банк» Договір про відступлення прав за договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Чернелюх Л.В. за реєстровим № 1693, відповідно до якого в Державному реєстрі іпотек було змінено іпотекодержателя на АТ «Оксі Банк» щодо предмета іпотеки, а саме: приміщення аптеки за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, 15-й мікрорайон, буд.5.
29.11.2021 між ТОВ «Девелоп Фінанс» та АТ « Оксі Банк» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-45-1 з додатками та актами до нього, відповідально до якого право вимоги до позичальника ТОВ «Рута» за кредитним договором № 011/303569/93703 від 02.10.2012 та Договором іпотеки від 02.10.2012 відступлено (передано) ТОВ « Девелоп Фінанс».
Виконуючи умови Договору відступлення права вимоги, АТ «Оксі Банк» 24.11.2021 відступило право за договором іпотеки ТОВ «Девелоп Фінанс», уклавши Договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Чернелюх Л.В. за реєстровим № 1754, відповідно до якого в Державному реєстрі іпотек було змінено іпотекодержателя на ТОВ « Девелоп Фінанс» щодо предмета іпотеки, а саме: приміщення аптеки за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ , 15-й мікрорайон, буд.5.
Заявник доводить, що станом на момент відступлення права вимоги та передачі прав за договором іпотеки, як АТ « Оксі Банк», так і «ТОВ « Девелоп Фінанс», ТОВ «Рута» виконало в повному обсязі основне зобов'язання за кредитним договором № 011/303569/93703 від 02.10.2012, жодних інших зобов'язань (щодо донарахованих відсотків та процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України) не було. Проте незважаючи на відсутність у ТОВ «Рута» невиконаних зобов'язань по кредитному договору, ТОВ «Девелоп Фінанс» вимагає сплату неіснуючої заборгованості. В липні 2022 року заявнику, після відповіді ТОВ "Девелоп Фінанс" на адвокатський запит, стало відомо, що розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом становить 138 512,02грн.
Заявник стверджує, що ТОВ «Девелоп Фінанс» не визнає іпотеку нерухомого майна, яке належить ТОВ «Рута» на праві приватної власності припиненою та повне виконання Позичальником основного зобов'язання за кредитним договором №011/303569/93703 від 02.10.2012, а тому ТОВ «Девелоп Фінанс» може вчиняти дії, щодо переуступки права вимоги та іпотеки за цим майном, які направлені на затягування судового розгляду та неможливість позивачу захистити порушене право власності в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду.
На обгрунтування доводів, викладених у заяві про забезпечення позову, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.
Заявником не надано суду доказів належності спірного нерухомого майна на праві приватної власності ТОВ «Рута» (договір іпотеки від 02.10.2012, рішення Нововолинського районного суду Волинської області від 04.02.2015, витягу з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна), доказів виконання ТОВ «Рута» основного зобов'язання за рішенням суду (матеріалів виконавчого провадження №49843489), доказів відступлення (передання) права вимоги ТОВ «Девелоп Фінанс», доказів невизнання ТОВ «Девелоп Фінанс» припиненою іпотеки нежитлового приміщення аптеки та доказів, що свідчать про намір ТОВ «Девелоп Фінанс» звернути стягнення на предмет іпотеки чи передати предмет іпотеки третім особам.
Таким чином заявником не доведено існування зазначених ним обставин, всі доводи та твердження заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, не підтверджені жодними доказами.
Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову слід покласти на позивача.
Відповідно до ч.1, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Рута» про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст.ст.256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана та набрала законної сили 13.02.2025.
Суддя О. Г. Слободян