Справа № 192/2990/24
Провадження № 3/192/9/25
Іменем України
14 лютого 2025 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
До суду від відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 14 лютого 2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив, відкласти розгляд справи не просив. Судова повістка про виклик була направлена йому Укрпоштою та SMS-повідомленням.
Укрпошта повернула поштове відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Доставлення судової повістки SMS-повідомленням підтверджується відповідною довідкою.
Окрім того, оголошення про виклик у судове засідання було розмішене на офіційному веб-сайті судової влади.
Суд також звертає увагу, що як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи у суді.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, п. 41) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що з огляду на правила, встановлені статтею 268 КУпАП, у даному разі явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 11 жовтня 2024 року о 23 год 50 хв у с-щі Солоному по вул. Терентьєва, біля буд. № 39, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці за допомогою алкотестера Драгер 6810, тест № 842, результат тесту - 0,96 проміле, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2024 року серії ААД № 589137, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, який ОСОБА_1 підписав та зазначив: «Вину визнаю був випивший за кермом»;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
роздруківкою результату тесту на стан сп'яніння;
диском з відеозаписам;
копією постанови від 12.10.2024 серії ББА № 610591 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він 11 жовтня 2024 року у с-щі Солоному по вул. Терентьєва керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки та не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом;
рапортом поліцейського.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена і тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Доказів отримання ОСОБА_1 посвідчення водія до суду не надано, як вбачається з матеріалів справи, він керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, за змістом наявної у справі довідки відповідно до бази даних ІПНП «Цунамі» інформація щодо отримання водійського посвідчення гр. ОСОБА_1 відсутня.
Зважаючи на викладені обставини, суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Таке адміністративне стягнення відповідатиме вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н. В. Ковальчук