Справа № 187/224/25
1-кс/0187/30/25
"13" лютого 2025 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023116390000124, відомості про яке 17.03.2023 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
місце народження м. Дніпропетровськ, українця, мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 02.12.2021 року вироком Солонянського районного суду
Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років
позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
13.02.2025 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 14.08.2024 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2024 року, а в подальшому ухвалами Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 року, від 11.11.2024 року та 08.01.2025 року продовжено до 14.02.2025 року. На теперішній час останній утримується в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
06.02.2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 та інших осіб за ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України направлено до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
11.02.2025 року Дніпровським апеляційним судом розглянуто подання Петриківського районного суду Дніпропетровської області про направлення для визначення підсудності матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України та винесено ухвалу про визначення суду, яким буде здійснюватись розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_5 та інших осіб Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області.
Магдалинівським районним судом зареєстровано вказане кримінальне провадження 13.02.2025 року. Разом з цим, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 14.02.2025 року, однак підготовче судове засідання судом не проведено.
У зв'язку з тим, що термін тримання під вартою завершується 14.02.2025 року виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 так як на даний час ризики передбаченні п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України залишились. Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів вини ОСОБА_5 в інкримінованим йому кримінальним правопорушенням та встановлено наявність відповідних ризиків.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час проведення досудового розслідування, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки незаконно заволодів транспортним засобом, який карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, у зв'язку з чим йому може буде призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі, що може розглядатись як ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а також останній проживає не за місцем реєстрації, тобто може змінювати місце проживання.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи, що важливим доказом вчинення останнім кримінальних правопорушень є показання потерпілих та свідків, є всі підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на свободі може вмовляннями чи іншим способом незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Крім цього, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується репутацією самого підозрюваного ОСОБА_5 , який 02.12.2021 року засуджений вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, однак останній на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив умисний тяжкий злочин.
Вищезазначене свідчить про те, що останній продовжує вчиняти кримінальні правопорушення майнового характеру та перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому неможливо застосувати ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, з метою забезпечення уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду; можливості незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; запобігти спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подане клопотання, з мотивів того, що враховуючи характер вчинених правопорушень, тяжкості можливого покарання, особу обвинуваченого, просила продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 покладається на погляд суду.
Захисник ОСОБА_4 підтримав думку підзахисного.
Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання із наступних підстав.
В судовому засіданні, в рамках наданих досудовим розслідуванням матеріалів, судом встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
У провадженні 14.08.2024 року та 03.02.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
06.02.2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 та інших осіб за ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України направлено до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
Під час досудового розслідування 14.08.2024 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2024 року, а в подальшому ухвалами Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 року, від 11.11.2024 року та 08.01.2025 року продовжено до 14.02.2025 року. На теперішній час останній утримується в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
11.02.2025 року Дніпровським апеляційним судом розглянуто подання Петриківського районного суду Дніпропетровської області про направлення для визначення підсудності матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України та винесено ухвалу про визначення суду, яким буде здійснюватись розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_5 та інших осіб Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області.
Магдалинівським районним судом зареєстровано вказане кримінальне провадження 13.02.2025 року. Разом з цим, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 14.02.2025, однак підготовче судове засідання судом не проведено.
Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України (Порядок продовження строку тримання під вартою) у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження.
У зв'язку з тим, що термін тримання під вартою завершується 14.02.2025 року виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 так як на даний час ризики передбаченні п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України залишились. Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів вини ОСОБА_5 в інкримінованим йому кримінальним правопорушенням та встановлено наявність відповідних ризиків.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час проведення досудового розслідування, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки незаконно заволодів транспортним засобом, який карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, у зв'язку з чим йому може буде призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі, що може розглядатись як ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а також останній проживає не за місцем реєстрації, тобто може змінювати місце проживання.
А тому слідчий суддя вважає, що існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
При цьому, вирішуючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, суд зважає на відсутність законодавчого визначення такого поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_5 не працює, раніше судимий - вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 року за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, обвинувачується у вчиненні правопорушення під час діючого іспитового строку за попереднім вироком суду, може незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, так як потерпілі йому відомі, а тому він зможе впливати на них шляхом умовлянь змінити свідчення щодо обставин злочину та вчинити певні дії, спрямовані на знищення, приховування та спотворення інших доказів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Така поведінка обвинуваченого може перешкодити завданням кримінального провадження, а саме: забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, тому невиконання вказаних слідчих та процесуальних дій дійсно перешкоджають завершенню досудового розслідування. При цьому, виконання вказаних дій відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Наявність вказаних обставин виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Доказів для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 176-178, 182-183, 199, 309, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_7 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 13 лютого 2025 року до 13 квітня 2025 року.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:ОСОБА_1