Справа № 202/11798/24
Провадження № 1-кп/202/831/2025
06 лютого 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, кримінальне провадження №12024053420000148 від 02.08.2024 року, у відношенні,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, не одруженого, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 у червні 2024 року в денний час доби (більш точного часу у ході проведення досудового розслідування встановити не виявилося можливим), перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого передбачений «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 08.05.1993р. №340 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 02.06.2021р. №580), а форма та реквізити - затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992р. №47 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2021р. №665) з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорії «В», вирішив підробити та використовувати посвідчення водія.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 по телефону зв'язався із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, контактні дані якої відшукав за допомогою соціальної мережі «Instagram» за відповідним оголошенням щодо сприяння у виготовленні підроблених документів, та за винагороду у розмірі 6500 грн домовився із нею щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення водія.
Потім ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою слідством особою, безпосередньо виконав частину об'єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційних документів, надавши (повідомивши) цій особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документу, а також, використовуючи можливості мобільного телефону, переслав свою фотокартку та зразок свого підпису.
Після цього, невстановленою під час слідства особою, поштовим переказом ТОВ «Нова Пошта», підроблене посвідчення серії - «В» серії НОМЕР_1 від 03.07.2009 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке видане ТСЦ МВС 1442 (згідно відомостей у самому документі) було відправлене останньому на поштове відділення Нової пошти №1 у м. Святогірську по вул. Шевченка, 71, в якому ОСОБА_4 отримав його для подальшого використання.
Вказані дії, ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у підробленні посвідчення (офіційного документу), яке видається установою, яка має право видавати такий документ, яке надає право, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В подальшому, ОСОБА_4 , 02.08.2024 приблизно о 16 годині 36 хвилин доби рухався за кермом автомобіля марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_2 з с. Новоселівка Лиманської МТГ, Краматорського району, Донецької області до м. Святогірськ, Донецької області, в зазначений день та час, проїжджаючи по вул. Залізничній, у с. Соснове Лиманської ТГ, Краматорського району, Донецької області, ОСОБА_4 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівником відділу забезпечення дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецької області.
Після чого, 02.08.2024 приблизно о 16 год. 40 хв., реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 на законну вимогу працівнику відділу забезпечення дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецької області пред'явив останньому посвідчення водія серії серії - «В» серії НОМЕР_1 від 03.07.2009 на своє ім'я, яке не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу, таким чином ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ.
Вказані дії, ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні ним інкримінованих злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати та розглянути кримінальне провадження в порядку ст. 349 КПК України, про що надав письмову заяву.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала проведення розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, зазначила, що обвинувачений щиро розкаявся та визнав свою винуватість у вчиненому.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у підробленні посвідчення (офіційного документу), яке видається установою, яка має право видавати такий документ, яке надає право, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Так, згідно ч. 2 ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи роз'яснення, які містяться в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до наведеного, призначаючи покарання винному, суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.
З огляду на встановлені під час судового розгляду дані про особу обвинуваченого та тяжкість і обставини скоєних злочинів, які не оспорюються сторонами справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, необхідного для виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів в межах санкцій ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
При визначенні виду та розміру покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, серед яких злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, що згідно ст. 12 КК України є нетяжким умисним злочином, відповідальність за який передбачає у виді довготривалого позбавлення волі; дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, утриманців не має, не відшкодував заподіяну шкоду, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття; відсутність обставини, що обтяжує покарання.
З урахуванням принципу індивідуалізації покарання та особи обвинуваченого, який винуватість у вчинених злочинах визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання, за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі; за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, та остаточно призначити покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким, у виді обмеження воля строком на 2 (два) роки, крім того судом визнається можливим застосування положень ст. 75, 76 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки таке покарання буде відповідати безпосередній його меті, та буде необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 370, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2024 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке упаковано до сейф - пакету PSP1135793, яке перебуває в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави кошти, витрачені на проведення судової експертизи СЕ-19/105-24/5379-ДД від 13.08.2024 року, у розмірі 3 786,40 грн.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Головуючий суддя: ОСОБА_1