Справа № 206/241/25
Провадження № 1-кс/202/1154/2025
12 лютого 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпропетровської області, подану в порядку ст. 303 КПК України, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
До слідчого судді Індустріального районного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана скарга в якій заявник просить зобов'язати уповноважену особу Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра прийняти на реєстрацію заяву про вчинення кримінального правопорушення, внести відомості до ЄРДР та надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обгрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що невідомими особами було вчинено злочин (або декілька злочинів) відповідальність за які передбачена ст.ст. 366, 367, 376, 376-1 КК України, в зв'язку з чим він звернувся із заявою до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, але замість того, щоб відповідно до приписів ст. 214 КПК України внести його заяву до ЄРДР, прокурор направив його звернення до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава. На думку заявника, працівники правоохоронного органу допустили бездіяльність, оскільки повинні були згідно ст. 214 КПК України внести його заяву до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В судове засідання заявник не з'явився, до суду надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, в заяві вказав, що вимоги підтримує.
Прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги та перевіривши її доводи, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається із змісту заяви про злочин, з якою ОСОБА_3 звернулася до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, останній просить внести до ЄРДР відомості про вчинення невідомими особами було вчинено злочин (або декілька злочинів) відповідальність за які передбачена ст.ст. 366, 367, 376, 376-1 КК України.
За результатами розгляду вищевказаного повідомлення, листом заступника керівника окружної прокуратури заяву направлено за належністю до ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава, у відповідності до вимог ст. 214, ч. 4 ст. 216 КПК України, про що повідомлено заявника.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, для належного розгляду заяви, встановлення реальності конкретної події злочину, було правомірно направлено посадовими особами Лівобережної окружної прокуратури до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава за предметною юрисдикцією.
Слідчий суддя погоджується з висновком слідчого судді стосовно того, що викладені в заяві ОСОБА_3 обставини підлягають перевірці слідчими органів державного бюро розслідувань. З метою належного дотримання вимог статей 214, 216 КПК України, подана заява і була скерована прокурором до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава.
При цьому доводи заявника про імперативність норми, визначеної ч. 1 ст. 214 КПК України є безпідставними, адже вказана норма перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, відповідно до якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, та мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У цьому випадку прокурор, встановивши, що подана заява належить до підслідності органів державного бюро розслідувань, а тому скерував звернення ОСОБА_3 за належністю. Таким чином, бездіяльність у діях заступника керівника прокуратури та прокурора не встановлена.
За наведеного, на переконання слідчого судді слід дійти висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність заступника керівника прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.
Окрім того, слідчий суддя роз'яснює заявнику його право оскаржити, у випадку невнесення уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою, до уповноваженого слідчого судді.
Керуючись вимогами ст. ст. 303-307, 309, 376 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпропетровської області, подану в порядку ст. 303 КПК України, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1