Справа № 175/1955/25
Провадження № 1-кс/175/265/25
14 лютого 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання дізнавача СД ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, погодженого прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 , поданого в межах кримінального провадження відомості про яке внесено Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025047240000017 від 13.02.2025 за ч.1 ст.190 КК України, про арешт майна, -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання, про арешт майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесено Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025047240000017 від 13.02.2025 за ч.1 ст.190 КК України.
Ознайомившись із вказаним клопотанням, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Також слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Крім того, виходячи з приписів, що містить ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Всупереч положенням ч.2 ст.171 КПК України, документи, які долучені до клопотання, не засвідчено підписом особи та не скріплено печаткою посадової особи, яка звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, тобто до клопотання не додані завірені належним чином копії документів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання.
До того ж, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Однак, всупереч вимогам ст. 171 КПК України, клопотання та надані до нього матеріали не містять відомостей, кому саме належить зазначене майно.
Разом з тим, ознайомившись з клопотанням та доданими до нього документами, слідчий суддя встановив, що у резолютивній частині клопотання, а також по всьому його змісту не зазначено власника/ користувача майна, на яке просить накласти арешт дізнавач, що з урахуванням стислого строку розгляду клопотання, передбаченого ч. 1 ст. 172 КПК України, фактично унеможливлює виконання слідчим суддею вимог, повідомлення власника майна про судовий розгляд та розгляду клопотання у встановлений КПК України строк.
Вищевикладене вказує на те, що клопотання про арешт майна подано до суду без додержання вимог ст. 171 КПК України, тому, враховуючи зазначені вище суттєві недоліки, які містяться в клопотанні дізнавача, слідчий суддя дійшов висновку про повернення даного клопотання прокурору та встановлення строку в сімдесят дві години для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. 94, 131, 170-172, 233, 234, 237, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, погодженого прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 , поданого в межах кримінального провадження відомості про яке внесено Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025047240000017 від 13.02.2025 за ч.1 ст.190 КК України, про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення визначених в ухвалі слідчого судді недоліків.
В разі спливу встановленого слідчим суддею строку, а також після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні, вилучене майно підлягає негайному поверненню особі, в якої таке майно вилучено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1