Справа № 210/6556/24
Провадження № 2-а/210/8/25
іменем України
13 лютого 2025 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 30.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 30.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В позовній заяві позивач просить суд скасувати постанову від 30 жовтня 2024, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 30.10.2024 року о 12 годині 45 хвилин начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на мене штраф в сумі 17000 гривень.
В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено, що посадовою особою в ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення мною Закону України «Про оборону Україну» в тому числі абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким встановлено, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року N? 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року N? 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані тобто у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 також в постанові від 30 жовтня 2024 року зазначив, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , станом на 30.10.2024 року не виконав вимогу чинного законодавства та не оновив свої персональні данні, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає наявний витяг Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки, відсутні докази обставин вчинення адміністративного правопорушення, викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам.
Позивач вважає, що протиправної, винної дії чи бездіяльності, вказаної в оскаржуваній постанові ним не вчинено.
30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 було затримано на вулиці та після перевірки документів доставлено в Металургійно Довгинцівський об?єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Після перевірки документів та внутрішньої звірки було з?ясовано, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про ОСОБА_1 , як військовозобов'язаного, інформація відсутня.
Позивач пояснив, що про його, як військово зобов'язаного, інформація в реєстрі відсутня, у зв?язку з тим, що в 2016 році, після відвідування ним військового комісаріату, було встановлено його непридатність до військової служби та виключено з військового обліку.
Начальником Металургійно ІНФОРМАЦІЯ_4 було досліджено наявний у ОСОБА_1 військово обліковий документ, але ж навіть за відсутності інформації про взяття ОСОБА_1 на облік, було незаконного притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до наказу МО України від 1999 року N? 207 внесено зміни та доповнення до наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N? 2, який у свою чергу втратив чинність 28.11.2008 року на підставі наказу МО України "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 14.08.2008 року N? 402.
Наказом МО України N? 2 (зі змінами, внесеними наказом N? 207) не було передбачено такого терміну як виключення з військового обліку, а лише - зняття. Тому непридатні до військової служби зі зняття з військового обліку це особи непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.
До того ж, наказ МО України N? 402 скасовує лише чинність наказу МО України N? 2. Однак, не скасовує чинність рішень ВЛК, прийнятих на підставі наказу МО України N? 2. Тому рішення, згідно якого особа була визнана непридатною до військової служби зі зняття з військового обліку по категорії А, є дійсним.
Статтею 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" не передбачено повторне взяття на облік тих, хто був з нього знятий/виключений згідно рішення ВЛК.
У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" зазначено наступне:
2. Установити, що: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- У разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);"...
При цьому, згідно підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року N? 1487) призовники, військовозобов'язані резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу).
Таким чином, особа, знята з військового обліку за висновком ВЛК за станом здоров'я як непридатна, не відноситься до жодної з категорій військового обов'язку (призовники, військовозобов'язані, резервісти).
Відповідно на таку особу не поширюється законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правила військового обліку (зокрема в частині взяття на військовий облік військовозобов'язаних, проходження ВЛК та оновлення персональних даних), і така особа не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації.
Така особа не повинна оновлювати свої дані та оформлювати відстрочку від мобілізації, до чого позивача зараз спонукає начальник Металургійно ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тому, позивач вимушений звернутись до суду з підстав та мотивів зазначених вище.
Ухвалою суду від 15.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Ухвалою суду від 13.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.
Відповідачем, на адресу суду, було направлено відзив на адміністративний позов в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі обґрунтовуючи свій відзив тим, що позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: 1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
2. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
3. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
10. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
30.10.2024 року о 12:45 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що позивач не виконав дані вимоги законодавства та не здійснив уточнення даних в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно.
Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , станом на 17.07.2024 року не виконав вимогу чинного законодавства та не уточнив свої персональні данні. Чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. В діях військовозобов'язаного наявний склад адміністративного правопорушення, який підтверджений належними доказами (довідка Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів). Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24.02.2022 року й донині діє особливий період в умовах правового режиму воєнного стану, тому за порушення в особливий період Закону України «Про оборону Україну» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачена адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення було здійснено в присутності Позивача 30.10.2024 року о 12:45 годин та за його особистою згодою призначено розгляд на 14:00 годин 30.10.2024 року з ознайомленням під особистий підпис в протоколі (сторінка 3 протоколу).
30.10.2024 року подано клопотання про розгляд справи без його присутності.
Справа розглядалась в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінеті № 17 будівлі № 1 за адресою: АДРЕСА_1 в присутності начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 .
За результатами розгляду адміністративної справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було оголошено рішення в вигляді постанови № уп/15907 від 30.10.2024 року.
Про результат розгляду справи позивача було ознайомлено 04.11.2024 року.
Представник відповідача звертає увагу суду, що позивача 13.11.2015 року було визнано військово лікарською комісією непридатним до військової служби за графою І статтею 22 «б» НМОУ №402 від 2008 року та знято з обліку призовників. 21.03.2016 року позивача передано на військовий облік військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно даних облікової картки військовозобов'язаного).
Виходячи з вище викладеного твердження позивача про виключення останнього з військового обліку не відповідає дійсності та не підтверджено жодним належним доказом.
Натомість Позивач надає до позовної заяви копію тимчасового посвідчення №4/699 від 21.03.2016 року виданого військовозобов'язаному, солдату запасу ОСОБА_1 , в якому міститься штамп про перебування на військовому обліку, що спростовує доводи позивача.
Згідно «Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного» затвердженого Наказом МО України №610 від 21.11.2017 року, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного є документом, що посвідчує особу військовозобов'язаного, який перебуває у запасі та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Протокол №1497/24 повністю відповідає вимогам статті 256 КУпАП та не є підставою для скасування постанови.
Виходячи з вище викладеного, на підставі наявних в матеріалах справи документів можливо дійти висновку, що вина Позивача є доведеною та підтверджена належними доказами. Позивачем не надано жодного достовірного доказу протиправності винесеної постанови чи порушення вимог статей КУпАП.
Викладені доводи в позовній заяві є надуманими та недостовірними.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.
Позивачем відповіді на відзив не надано.
Оскільки ч. 1 ст. 286 КАС України встановлено стислі строки розгляду адміністративної справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (десять днів з дня відкриття провадження у справі), а згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом визнано за можливе провести розгляд справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 30.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №уп/15907, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
ОСОБА_1 вважаючи неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Підстави та порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності визначені у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), а порядок розгляду позову на дії і рішення суб'єкту владних повноважень врегульовані КАС України.
Статтею 283 КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 07.09.2011 року Довгинцівським РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Зареєстрованим місцем проживання позивача є адреса - АДРЕСА_2 .
30.10.2024 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол № 1561, згідно якого встановлено факт порушення Закону України «Про оборону Україну» та абзацу у частини з статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким встановлено, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року N? 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року N? 2105-IX, громадяни У країни, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим. Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, тобто у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно.
Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , станом на 30.10.2024 року не виконав вимогу чинного законодавства та не оновив свої персональні данні. Чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24.02.2022 року й донині діє особливий період в умовах правового режиму воєнного стану, тому за порушення в особливий період Закону України «Про оборону Україну» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачена адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Про час та місце розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 ознайомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис в протоколі.
Крім того, справу просить розглядати без його присутності та другий примірник постанови виготовити для нього на 04.11.2024 року.
На підставі вказаного протоколу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 30.10.2024 року було винесено постанову про адміністративне правопорушення № уп/15907 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до копії тимчасового посвідчення № НОМЕР_3 виданого військовозобов'язаному ОСОБА_1 1995 р.н., останній прийнятий на військовий облік запасу солдат, НПО, кат. 1, рядовий. 13.11.2015 р. визнаний непридатним до в/сл за гр. І ст. 22 «б» зг. Нак. МОУ №402 від 2008 р.
Крім того, з облікової картки, яка надана відповідачем, суд встановив що ОСОБА_1 визнаний непридатним 13.11.2015 року та зарахований в запас.
В військовий час може використовуватись за ВОС 659995 А Електрик силових і освітлювальних агрегатів.
Крім того, 21.03.2016 року ОСОБА_1 прийнятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Твердження позивача, викладені у позові про те, що вищевказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасування є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
В преамбулі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі № 3633-ІХ) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2024 № 2102-IX, в Україні з 24.02.2024 введено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Захист Вітчизни є обов'язком кожного громадянина України, особливо з дня нападу на нашу Державу ворожих сил російської федерації.
При цьому, суд зазначає, що захист Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України, як обов'язок громадянина, не зводиться виключно до вступу на військову службу або іншої участі у військових формуваннях. Такий захист може проявлятися і в інших формах.
Найменше, що може чинити кожен громадянин України, це неухильне дотримання чинного законодавства, яке приймається з метою регулювання питань мобілізації, проходження військової служби та інших питань покликаних забезпечити ефективне функціонування державних інституцій, які здійснюють захист суверенітету України.
Метою прийняття Закону № 3633-ІХ було удосконалення процедур мобілізації, питань проходження військової служби, а також функціонування військових формувань, у тому числі тих, на яких покладені мобілізаційні функції.
Введення Законом № 3633-ІХ обов'язку щодо оновлення кожним військовозобов'язаним своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом, мало на меті удосконалення та, в першу чергу, полегшення роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК), на які покладено функції, зокрема, з обліку військовозобов'язаних, проведення їх медичних оглядів та призову на військову службу. Самостійне оновлення військовозобов'язаним своїх персональних даних забезпечує ефективне функціонування системи військового обліку та значно економить дорогоцінний час працівників ТЦК, який останні змушенні витрачати на розшук військовозобов'язаних, уточнення їх даних, замість того, щоб витрачати зусилля на виконання інших функцій покликаних забезпечити ефективну обороноздатність держави.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487(далі - Порядок), який набрав чинності 05.01.2023.
Відповідно до п.4 Порядку завданнями військового обліку є, зокрема, своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
При цьому, військовозобов'язаним було забезпечено можливість використання кількох варіантів оновлення своїх персональних даних на вибір, у тому числі і через електронний кабінет, що взагалі не потребує відвідання державних установ.
Як встановлено судом, позивач, перебуваючи на обліку в Металургійно ІНФОРМАЦІЯ_3 та будучи військовозобов'язаним, не оновив свої персональні дані військовозобов'язаного до 16 липня 2024 року, як це було визначено вказаними вище нормативними актами жодним з передбачених законом способів.
З приводу тверджень позивача, що він виключений з військового обліку суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 15.01.2015 №24 «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час ).
Крім того, така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у частині 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» для зняття військовозобов'язаного з військового обліку, а тому позивач взятий на військовий облік 21.03.2016 року.
Тому, твердження позивача щодо виключення з військового обліку спростовані матеріалами справи.
Позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.
Відтак, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не позбавлено останнього прав, гарантованих Конституцією Українитаст.268 КУпАП, про що в протоколі мається його особистий підпис.
Отже, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне позов залишити без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, оскільки відповідачем належним чином доведено належними і допустимими доказами факт вчинення позивачем порушення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати залишаються відповідно до положень ст. 139 КАС України за позивачем.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2,4, 6, 9, 10,12, 72-77, 90,139, 157, 229, 242-246, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 30.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н. А. Літвіненко