Справа № 199/9986/24
(2/199/1045/25)
іменем України
11.02.2025
м. Дніпро
справа №199/9986/24
провадження № 2/199/1045/25
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
відповідач - ОСОБА_1
У грудні 2024 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що 06.06.2019 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95397303000. Відповідно до умов договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 34 699,00 грн. на строк до 06.06.2021 включно. Процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 0.00001 % річних.
14.12.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено договір факторингу №192, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №95397303000.
15.12.2020 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04/15/12/2020/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №95397303000.
У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами позивачу відповідно до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за кредитним договором №95397303000 від 06.06.2019, що був укладений між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 .
Водночас, станом на день звернення до суду відповідач, в порушення умов кредитного договору, отримані грошові кошти не повернув.
Загальний розмір заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95397303000 від 06.06.2019 станом на день подання позовної заяви становить 21 215,85 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 21 215,85 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська суду від 11.12.2024 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, у встановленому законом порядку місцем проживання, а також шляхом направлення ухвали суду від 11.12.2024 на електронну адресу, зазначену в позовній заяві. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 , постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
06.06.2019 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95397303000, відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 34 699,00 грн. на строк до 06.06.2021 включно, зі сплатою процентної ставки в розмірі 0.00001 % річних., а відповідач зобов'язався його повернути в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Матеріалами справи підтверджується те, що АТ «УКРСИББАНК» свої зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Зокрема, з виписки за кредитним договором АТ «УКРСИББАНК» вбачається, що 06.06.2019 на поточний рахунок позичальника, відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку, кредитором було перераховано 35 098,00 грн.
14.12.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 192, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №95397303000 від 06.06.2019.
Відповідно до Реєстру Боржників від 14.12.2020 до Договору факторингу №192 від 14.12.2020, відповідач ОСОБА_1 мав загальну заборгованість у розмірі 21 215,85 грн.
15.12.2020 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04/15/12/2020/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №95397303000 від 06.06.2019.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників від 15.12.2020 до Договору факторингу №04/15/12/2020/1 від 15.12.2020, відповідач ОСОБА_1 мав загальну заборгованість у розмірі 21 215,85 грн.
У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами позивачу відповідно до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за кредитним договором №95397303000 від 06.06.2019, що був укладений між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №95397303000 від 06.06.2019 на суму 21 215,85 грн., яка становить заборгованість за тілом кредиту.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу приписів ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторін.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №95397303000 від 06.06.2019, так як вона підтверджуються зібраними по справі та дослідженими судом письмовими доказами. Доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачем не надано.
Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн. та 2 422,40 грн. сплаченого судового збору за подання даного позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 04-10/2024 від 04.10.2024, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; заявку на надання юридичної допомоги № 30 від 12.10.2024; витяг з Акту №1 про надання юридичної допомоги від 12.11.2024, платіжну інструкцію №0476010001 від 19.11.2024.
Суд зазначає, що відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Утім, поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано доказів надання йому правничої допомоги адвокатом, відповідні витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 137 ЦПК України та не підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95397303000 від 06.06.2019 в розмірі 21 215 (двадцять одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн. 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 11 лютого 2025 року.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження - вулиця Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ, 01133.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 .
Суддя О.Б.Подорець