Справа № 199/9257/24
(2/199/837/25)
Іменем України
31.01.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У листопаді 2024 року позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позову зазначивши, що 28.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №05422-07/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконала умов Кредитного договору.
29.01.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №29012024-1. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №05422-07/2023 від 28.07.2023 року.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 22035,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3900 грн.; заборгованість за відсотками - 18135,00 грн. Оскільки відповідачем заборгованість не погашено до теперішнього часу, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач правом на подачу письмового відзиву на позов не скористалась.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
28 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №05422-07/2023, за умовами якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).
У відповідності до п.п. 1.2, 1.4 Договору кредит надається строком на 360 днів, дата надання кредиту: 28.07.2023 року. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту: 21.07.2024 року. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Як вбачається із п.п. 1.4.1 процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в. п. 1.2 цього Догвоору.
Відповідно до п. 1.6 Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-11хх-хххх-2022 протягом одного робочого дня з дня при зняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Розділом 3 Договору сторони узгодили порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором.
Згідно із п. 4.4.2 Договору клієнт зобов'язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, встановленому Договором.
У відповідності до п. 7.1 договору, цей договір складено в двох оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання Клієнтом зобов'язань за ним.
Даний договір ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису W666.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким до сплати станом на 13.11.2024 року усього 22035,00 гривень, з яких: 3900,00 грн. - сума кредиту, а 18135,00 грн. - проценти за користування кредитом.
Крім того, ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування.
Заявка-анкета Клієнта на отримання фінансового кредиту від 28.07.2023 року, яка підписана ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W666, містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем та відомості щодо ОСОБА_1 .
Кошти було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта в сумі 3900,00 грн., що підтверджується квитанцією № 267250362 від 28.07.2023 року.
Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором від 28.07.2023 року виконало та надало в безготівковій формі у національній валюті на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 3900,00 грн.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, відповідачем підписано Договір про надання фінансового кредиту №05422-07/2023 від 28.07.2023 року за допомогою разового ідентифікатора «W666».
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до умов кредитного договору № 05422-07/2023 від 28.07.2023 та графіку платежів, сума кредиту по договору - 3900,00 грн., проценти за користування кредитом - 2,50 % в день.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 05422-07/2023 від 28.07.2023, у відповідності до котрого заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 22035,00 грн. з яких: 3900,00 грн. - сума кредиту; 18135,00 грн. - заборгованість за відсотками та простроченими відсотками.
П. 4.1.4 Договору від 28.07.2023 року встановлено, що Товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, у зв'язку чим відбудеться заміна сторони - Кредитодавця за цим Договором, але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
29 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу №29012024-1, у відповідності до котрого фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) (п. 1.1 Договору).
Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами (п. 1.2 Договору).
Фактор сплачує Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 2 025 297,62 грн. без ПДВ (п. 71. Договору).
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №29012024-1 від 29.01.2024 року, Клієнт відступає Фактору право вимоги заборгованостей до боржників кредитора, зокрема, щодо ОСОБА_1 , номер договору: 05422-07/2023 від 28.07.2023 року, загальна сума заборгованості 22035,00 грн. з яких: 3900,00 грн. - сума основного боргу за кредитом та 18135,00 грн. - сума заборгованості по відсотках.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Зобов'язання відповідач не виконав ані перед первинними кредиторами, ані перед позивачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Відсутність грошових коштів не звільняє його від обов'язку погасити борг за укладеним договором.
Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язалася повернути кредитні кошти та відсотки за користування ними, однак свого зобов'язання вчасно не виконала, кредит не повернула, нараховані відсотки не сплатила.
Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно і належним чином, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №05422-07/2023 від 28.07.2023 року в розмірі 22035,00 гривень.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №05422-07/2023 від 28.07.2023 в розмірі 22035,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 3900,00 грн., заборгованості за відсотками 18135,00 грн, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн., а всього 24457 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко
?