Номер провадження: 22-ц/813/3341/25
Справа № 502/819/13-ц
Головуючий у першій інстанції Маслеников О.А.
Доповідач Вадовська Л. М.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
14.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
в порядку відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кілійського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2015 року за заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення помилки у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в справі №502/819/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 09 липня 2013 року в справі №502/819/13-ц, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов АТ «Державний ощадний банк України» задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за Кредитним договором №2156-н від 29 листопада 2007 року заборгованість станом на 25 грудня 2012 року в загальній сумі 340285,13 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» витрати на сплату судового збору в сумі 1701,43 грн. з кожного окремо (а.с.104-106).
02 вересня 2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» подано заяву про виправлення помилки у виконавчих листах, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання (а.с.134).
За змістом заяви у виданих судом 07 серпня 2013 року виконавчих листах було допущено помилку, а саме у виконавчому листі зазначено про стягнення кредитної заборгованості було зазначено два боржники, при тому, що на кожного боржника видається окремий виконавчий лист. Виконавчий лист було пред'явлено до виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в строк, встановлений законом, а саме 07 серпня 2014 року, однак у відкритті виконавчого провадження було відмовлено. Наявна у виконавчому листі помилка позбавила можливості реалізувати право на стягнення заборгованості за кредитним договором та, як наслідок, строк повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання сплинув.
До заяви додано Виконавчий лист №502/819/13-ц, виданий Кілійським районним судом Одеської області на боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за Кредитним договором №2156-н від 29 листопада 2007 року заборгованості станом на 25 грудня 2012 року в загальній сумі 340285,13 грн. (а.с.136).
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року заяву АТ «Державний ощадний банк України» задоволено; виправлено помилку у виконавчому листі, виданому по справі №502/819/13-ц, та видано два виконавчі листи на кожного з боржників; поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення суду в справі №502/819/13-ц (а.с.145-147).
17 жовтня 2024 року представником ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року (а.с.160-171).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року. Відмову у відкритті апеляційного провадження мотивовано недоведеність поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду (а.с.214-216).
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року (Єдиний державний реєстр судових рішень).
11 грудня 2024 року представником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року (а.с.221-225).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області; ухвалу суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання.
У відкритті апеляційного провадження належить відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 5 статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Пунктом 2 частини 6 статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у рішеннях у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Відповідно до частини 2 статті 294 ЦПК України (в редакції кодексу, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, які передбачені положеннями ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року та строк на апеляційне оскарження зазначено судового рішення повинен відраховуватися з дати її постановлення та становить п'ять днів.
В апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_2 про ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року дізнався від колишньої дружини наприкінці листопада 2024 року після чого 09 грудня 2024 року уклав договір про надання йому правової допомоги з адвокатом Шарковою Н.Р.
09 грудня 2024 року адвокат Шаркова Н.Р. в інтересах ОСОБА_2 через Електронний суд звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про надання їй доступу до матеріалів справи №502/819/13-ц в електронному вигляді.
Доступ адвокату Шарковій Н.Р. до справи здійснено Кілійським районним судом Одеської області 10 грудня 2024 року шляхом надсилання сканованих матеріалів судової справи на електронну адресу.
За доводами ОСОБА_2 днем ознайомлення з матеріалами справи №502/819/13-ц та днем отримання копії оскаржуваної ухвали є 10 грудня 2024 року, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження указаної ухвали є 16 грудня 2024 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу представника Шаркової Н.Р. в інтересах ОСОБА_2 залишено без руху для вказання інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
11 лютого 2025 року на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху представником Шарковою Н.Р. в інтересах ОСОБА_2 надано заяву про продовження строку на усунення недоліків поданої скарги до 17 лютого 2025 року з посиланням на те, що необхідно отримати додаткові докази задля доведення поважності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку та дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є солідарними боржниками з виконання судового рішення, ухваленого 09 липня 2013 року.
Оскаржувана ухвала постановлена судом 11 вересня 2015 року.
17 жовтня 2024 року представником Большан І.В. в інтересах ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року.
Після цього оскаржити ухвалу суду від 11 вересня 2015 року виявив намір ОСОБА_2
11 грудня 2024 року представником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року (а.с.221-225).
В апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_2 про ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року дізнався від колишньої дружини наприкінці листопада 2024 року після чого 09 грудня 2024 року уклав договір про надання йому правової допомоги з адвокатом Шарковою Н.Р.
09 грудня 2024 року адвокат Шаркова Н.Р. в інтересах ОСОБА_2 через Електронний суд звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про надання їй доступу до матеріалів справи №502/819/13-ц в електронному вигляді; доступ адвокату Шарковій Н.Р. до справи надано 10 грудня 2024 року, апеляційну скаргу подано 11 грудня 2024 року.
Проте, у даному випадку слід виходити не з того, коли адвокат Шаркова Н.Р. ознайомилась зі справою в електронному вигляді, а з того, що ОСОБА_2 про оскаржувану ухвалу дізнався, як вказано в апеляційній скарзі, від дружини ОСОБА_8 наприкінці листопада 2024 року та лише 09 грудня 2024 року виявив намір укласти договір про надання йому правової допомоги з адвокатом Шарковою Н.Р. для оскарження ухвали.
За таких обставин, подана 11 грудня 2024 року представником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 апеляційна скарга є поданою з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга не містить обґрунтування поважності причин пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 11 вересня 2015 року, про яку, як стверджує сам ОСОБА_2 , йому стало відомо у листопаді 2024 року. В порядку виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху інші підстави для поновлення строку також не зазначено, прохання продовжити строк для «пошуку» доказів доведеності поважності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження безпідставне.
Процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений ЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, є дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на незловживання процесуальними правами.
ОСОБА_2 не навів жодної обставини, яка перешкоджала б йому звернутися з апеляційної скаргою на ухвалу суду від 11 вересня 2015 року у встановлені законом строки.
Доводи апеляційної скарги в частині поважності причин пропуску строку зводяться лише до того, що уклав договір з адвокатом 09 грудня 2024 року, проте дане не є безумовною підставою для поновлення строку, так як ОСОБА_2 не зазначив обставин, які перешкоджали б йому як боржнику з 2013 року звернутися до суду для ознайомлення зі справою чи до адвоката раніше.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду, як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Такий правовий висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 171/1584/18 (провадження № 14-432цс19).
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст.352, 354, 357, 358, 390 ЦПК України, суд -
Відмовити представнику ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 у продовженні строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кілійського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2015 року за заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення помилки у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу складено 14 лютого 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова