Справа № 303/7541/24
Іменем України
13 лютого 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів - Кожух О.А., Джуги С.Д.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2024 року, ухвалене головуючою суддею Курах Л.В., повний текст якого виготовлено 20 листопада 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У вересні 2024 року АТ «Акцент Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 09.10.2022 відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви відповідача їй надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Вказує, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Зазначає, що позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Позивач звертався до відповідача з вимогою погасити кредитну заборгованість, тобто здійснював досудове врегулювання, однак відповідач відмовився виконувати свою частину взятих на себе кредитних зобов'язань.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21.08.2024 має заборгованість у сумі 50 518,18 грн., яка складається з наступного: 38 113,56 грн. заборгованість за кредитом та 12 404,62 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Позивач просить стягнути заборгованість у сумі 50 518,18 грн та 3 028 грн судового збору за подання позову.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 38 113,56 грн та 2 284,48 гривень судового збору.
Суд відмовив у стягненні відсотків за користування кредитом з тих підстав, що позивач не довів факту підписання відповідачем саме запропонованих йому Умов та правил банківських послуг і що підписуючи такі відповідач знав, що вони відносяться саме до його кредиту.
Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил, надані до позовної заяви, не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви, оскільки така є роздруківкою із сайту позивача, який може вносити будь-які зміни та корегувати їх на власний розсуд. Також на таких відсутній підпис позичальника.
Разом з цим, паспорт споживчого кредиту суд не може взяти до уваги, оскільки не обумовлено, що такий документ є частиною кредитного договору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду АТ «Акцент Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків та постановити нове рішення в даній частині щодо задоволення таких.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що боржниця користувалася кредитними коштами, а це означає, що вона була ознайомлена з Умовами і Правилами надання банківських послуг.
Суд першої інстанції не врахував, що сплата процентів за кредитом передбачена в заяві щодо встановлення кредитного ліміту, яка також підписана електронним підписом позичальницею.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Крім цього, рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відхиленої вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, а тому апеляційний суд, в силу приписів ст. 367 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині в межах доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Апеляційним судом встановлено, що 09.10.2022 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, а також підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. Крім цього, нею також було підписано паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена».
Анкета-заява підписана ОСОБА_1 шляхом підписання власноручного або цифрового власноручного підпису під даною заявою.
Згідно пункту 4 заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001% виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування(строк кредитної лінії) - 240 місяців.
Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн, більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит.
Пунктом 7.2 Заяви встановлено штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків: -50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; -100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; -500 грн від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів прострочення обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів.
Крім цього, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил, відповідач підтвердила, що також ознайомилась із витягом з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які розміщені на офіційному сайті банку.
Зокрема, пунктом 2.1.1.2.3. передбачено, що підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Пунктами 2.1.1.12.1.1. - 2.1.1.12.3 передбачено форму кредиту, користування кредитом та відсотки за користування таким, відповідальність клієнта за несплату банку боргових зобов'язань.
Вищезгадані документи підписані ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа: 02f07d7180587645228bf19b00031503a2535af435b317a4ee461e92143912db4.
Згідно довідки за картами наданої головою правління АТ «А-Банк» Кандуровим Ю.В. відповідачу ОСОБА_1 видано наступні картки: 1) № НОМЕР_1 , строком дії до грудня місяця 2031 року; 2) №5169155114564253, строком дії до грудня місяця 2031 року; 3) №5169155118655917, строком дії до грудня місяця 2031 року; 4) №4323347330093862, строком дії до грудня місяця 2031 року.
Довідкою виданою головою правління АТ «А-Банк» Кандуровим Ю.В. підтверджується, що ОСОБА_1 надавалися кредитні ліміти з наступними сумами: 1) 22.06.2023 у сумі 30 000 грн; 2) 10.07.2023 у сумі 39 000 грн; 3) 28.11.2023 у сумі 38 120 грн; 4) 28.11.2023 у сумі 38 200 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 10.09.2022, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 21.08.2024 становить суму 50 518,18 грн, які складаються з наступного: 38 113,56 грн. заборгованість за кредитом та 12 404,62 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, таю$й договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що на Витягу з Тарифів та Витягу з Умов та Правил відсутній підпис відповідача, підписуючи такі ОСОБА_1 не мала можливості пересвідчитися, що такі стосувалися саме надання їй даного кредиту за такими Умовами та Правилами.
Крім цього, Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил, надані до позовної заяви, не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви, оскільки така є роздруківкою із сайту позивача, який може вносити будь-які зміни та корегувати їх на власний розсуд. Також на таких відсутній підпис позичальника.
Тобто, суд відмовив у стягненні відсотків з причин, що відповідач не знала та не була ознайомлена, що такі мають місце.
Апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне.
Анкета-заява, заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем простим електронним підписом за допомогою відкритого ключа: 02f07d7180587645228bf19b00031503a2535af435b317a4ee461e92143912db4.
Згідно виписки по картці ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, зокрема здійснювала списання з карткового рахунку, вносила кошти, робила поповнення через термінал та здійснювала перекази між картками. З цього слідує, що відповідач користуючись кредитними коштами була ознайомлена з Умовами і Правилами надання банківських послуг в АТ «А-Банк» і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.
Підписуючи весь пакет документів ОСОБА_1 не могла не знати, що крім подання анкети-заяви та заяви щодо встановлення кредитного ліміту, Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» вона також підтверджує, що ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а саме щодо надання їй кредиту за карткою «Зелена» і тому, позиція суду першої інстанції, що відповідач не могла знати, що такі стосуються саме її кредиту - слід вважати спростованою.
Суд першої інстанції відмовляючи у стягненні процентів за користування кредитними коштами не врахував, що ОСОБА_1 підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту, в якій чітко зазначені умови кредитування, строки, процентна ставка, тощо.
Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надала у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Слід зазначити, що анкета-заява може не містити всіх основних відомостей щодо видачі кредиту, зокрема: типу виданої картки, типу кредитування, процентної ставки за користування кредитом, суми кредиту, тощо. Анкета-заява - це акцепт, тобто прийняття оферти, а саме прийняття всіх Умов та Правил надання банківських послуг розміщених на сайті банку, а тому всі посилання суду першої інстанції щодо не зазначення в анкеті-заяві основних відомостей наданого кредиту слід вважати необґрунтованими.
Отже, апеляційний суд приходить до об'єктивних висновків щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині незадоволеної вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом та ухвалити в цій частині нове рішення щодо задоволення позовної вимоги у стягненні 12 404,62 грн заборгованості по відсоткам.
Щодо судових витрат, то колегія суддів зазначає, що у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає сума 7 570 грн. судового збору.
Приймаючи до уваги наведене та керуючись нормами статей 12, 81, 368, 369, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк», задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими процентами скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080) 12 404,62 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080) понесені судові витрати у розмірі 7 570 грн за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 13 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: