Справа № 509/3519/24
12 лютого 2025 року смт. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, заявленого в рамках розгляду кримінального провадження №22024000000000128 від 08.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України,
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого провадження.
31.01.2025 року від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло до суду письмове клопотання про оскарження дій слідчого та ухвал слідчого судді щодо проведення обшуків та арешту майна.
В своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_4 крім іншого просить суд скасувати арешт на грошові кошти в сумі 8140 доларів США в сумі 200 Євро, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Києва ОСОБА_6 від 07.02.2024 року, постановлений щодо майна, яке незаконно вилучено слідчим під час несанкціонованого обшуку, який не був легалізований у відповідності до ст. 13, 16, ч. 3 ст. 233 КПК та з порушенням встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України строку.
Дане клопотання в цій частині ОСОБА_4 обгрунтовує тим, що за версією слідства, місцем його фактичного проживання визначено АДРЕСА_1 , натомість місце його дійсного проживання було: АДРЕСА_2 .
В ході проведення обшуку 24.01.2024 року за місцем його проживання: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено, крім іншого майна, грошові кошти в сумі 8140 доларів США в сумі 200 Євро, які є заощадженнямийого сім'ї та планувалися для відкриття і поповнення депозитного рахунку в банківській установі.
Водночас, після проведення обшуку за місцем його дійсного проживання: АДРЕСА_2 , слідчий 25.01.2024 року звернувся до слідчого судді Шевченківського райсуду м. Києва з клопотанням про обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де підставою для проведення несанкціонованого обшуку у зв'язку з невідкладним випадком зазначено інформування ГУВБ СБУ від 24.01.2024 року, та долучено Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо адреси: АДРЕСА_1 , що свідчить про унеможливлення описки та арифметичної помилки, підтверджує стійкий намір досудового слідства на отримання дозволу на проведення обшуку саме за цією адресою, відповідно до пунктів 5, 6 ч. 3 ст. 234 КПК України. За результатом, 02.02.2024 року слідчим суддею Шевченківського райсуду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, на думку заявника, обшук проведений за місцем його дійсного проживання вважається незаконним, ініційований за відсутності передбачених ст. 30 Конституції України, ст. 8 ЄКПЛ, ст. ст. 233, 234 КПК України підстав, здійснений шляхом перевищення своїх службових повноважень слідчими ГСУСБУ, не легалізований у встановленому вимогами ч.3 ст. 233 КПК України порядку.
25.01.2024 року слідчим до слідчого судді подано клопотання про арешт майна, а саме, грошових коштів в сумі 8140 доларів США в сумі 200 Євро, яке містить недостовірну інформацію щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а саме, вказано ч. 2 ст. 111 КК України, всупереч фактичним обставинам, а саме вказано ч. 1 ст. 111 КК України, що має розглядатися як умисне введення суду в оману щодо дійсних обставин кримінального провадження, зважаючи на суттєву відмінність у суті зазначених кваліфікацій та системності службових зловживань в діях слідчих ГСУ СБУ під час провадження досудового розслідування.
Після цього, судом 07.02.2024 року в порушення вимог ч. 6 ст. 173 КПК України щодо постановлення ухвали про арешт майна не пізніше 72 години з дня надходження до суду клопотання про арешт майна винесено ухвалу про накладання арешту на грошові кошти, а саме на 8140 (вісім тисяч сто сорок) доларів США та 200 (двісті) Євро, що тягне за собою повернення вилученого майна згідно п. 3 ч. 1 ст. 169, ч. 6 ст. 173 КПК України.
Під час розгляду даного клопотання обвинувачений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 також підтримала клопотання обвинуваченого та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 просив в задоволенні клопотання обвинуваченого відмовити, вважає таке еклопотання передчасним, оскільки на стадії підготовчого провадження суд не може надати оцінку поданим доказам та вирішити клопотання.
Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно листа заступника начальника Головного управління - начальника 1 управління полковника ОСОБА_7 виконання доручення" від 08.11.2023 року № 9/1-10847, адресованого старшому слідчому в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України підполковнику юстиції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22023000000001131 від 30.10.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України отримано дані стосовно особи, яка причетна до вказаного злочину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаному листі зазначена фактична адреса проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної власності громадянину України ОСОБА_9 та громадянці України ОСОБА_10 .
Згідно листа заступника начальника Головного управління - начальника 1 управління полковника ОСОБА_7 виконання доручення" від 24.1.2024 року № 9/1-603ві, адресованого начальнику 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України підполковнику юстиції ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 22023000000001131 від 30.10.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України за результатами проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи ц м. Ужгород Закарпатської області, діючи умисно з метою завдання шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану, вчиняє державну зраду, шляхом надання представникам іноземної держави - російської федерації допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. Встановлено, що ОСОБА_4 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної власності громадянину України ОСОБА_9 та громадянці України ОСОБА_10 .
Відповідно до протоколу обшуку від 24.01.2024 року, проведеного за добровільною згодою на проведення обшуку, за адресою місця проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено майно ОСОБА_4 , в тому числі грошові кошти в загальному розмірі 8140 (вісім тисяч сто сорок) доларів США та 200 (двісті) Євро. Даний факт також не заперечується обвинуваченим ОСОБА_4 .
Наступного дня після проведення обшуку, а саме 25.01.2024 року слідчий в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковних юстиції ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою припинення злочинної діяльності, виявлення та вилучення речей, предметів і документів, які мають значення для кримінального провадження та можуть бути використанні як докази у кримінальному провадженні, в тому числі: грошові кошти в загальному розмірі 8140 (вісім тисяч сто сорок) доларів США та 200 (двісті) Євро.
З дослідженого клопотання слідчого вбачається, що вказаний обшук проведено 24.01.2024 року на підставі інформування ГУ ВБ СБУ від 24.01.2024 року та ч.3 ст. 233 КПК України, а саме у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним із врятуванням життя людей та майна, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В тексті вказаного клопотання також містяться розбіжності в частині встановленого місця проживання, а саме є посилання на те, що згідно наданої ГУ ВБ СБУ інформації від 24.01.2024 року станом на 24.01.2024 року у органу досудового розслідування були обгрунтовані підстави вважати, що існує реальна загроза життю людей, а також знищенню майна, а саме речей і документів, які можуть мати значення речового доказу для вказаного кримінального провадження, що знаходяться за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
25.01.2024 року старший слідчий в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковних юстиції ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт грошових коштів підозрюваного громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 8140 (вісім тисяч сто сорок) доларів США та 200 (двісті) Євро.
З дослідженого клопотання слідчого про арешт майна, вбачається, що 25.01.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, зазначено його фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.02.2024 року клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Також, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.02.2024 року клопотання слідчого про арешт майна задоволено та накладено арешт на грошові кошти підозрюваного ОСОБА_4 , а саме на 8140 (вісім тисяч сто сорок) доларів США та 200 (двісті) Євро. У даній ухвалі встановлено, що вказані грошові кошти були виявлені та вилучені у підозрюваного ОСОБА_4 під час проведення обшуку за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Необхідність накладення арешту на грошові кошти підозрюваного ОСОБА_4 обгрунтовується в ухвалі слідчого судді з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.
Порядок скасування арешту майна, визначений ст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд звертає увагу на те, що дане кримінальне провадження перебуває в суді на стадії підготовчого судового засідання і докази у справі не досліджувалися, вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні та на нього накладено арешт ухвалою слідчого судді з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Аналізуючи зміст, долучених до клопотання обвинуваченого про скасування арешту документів, суд приходить до висновку про наявність технічних помилок у тексті клопотання слідчого про обшук від 25.01.2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 , які призвели до такої ж технічної помилки і в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.02.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки фактичне місце проживання ОСОБА_4 було АДРЕСА_2 , де й відбувся обшук на підставі інформування листом ГУ ВБ СБУ від 24.01.2024 року № 9/1-603ві.
Обвинувачений ОСОБА_4 як в своєму клопотанні про скасування арешту, так і під час судового розгляду, не заперечує факту проведення обшуку 24.01.2024 року саме за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та факту належності йому та його сім'ї вилучених за місцем його проживання грошових коштів 8140 (вісім тисяч сто сорок) доларів США та 200 (двісті) Євро, які підлягають конфіскації, як виду покарання, у разі доведеності його вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.02.2024 року на грошові кошти, виявлені та вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , обгрунтовано, та потреба в подальшому застосуванні цього заходу не відпала. Тому підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту відсутні.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Також відповідно до п.12 ч.1 ст. 368 КПК України питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами, підлягає вирішенню судом при ухваленні вироку.
Керуючись ст.ст. 174, 350, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.02.2024 року в кримінальному провадженні №22023000000001130 від 30.10.2023 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.02.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1